https://journals.snu.edu.ua/index.php/DOMTP_SNU <p style="text-align: justify;"><strong>Науковий журнал “Духовність особистості: методологія, теорія і практика”</strong> видається СНУ ім. В. Даля з 2004 року.<br />Виходить 3 рази на рік.<br />У збірнику висвітлюються актуальні питання методології, теорії й практики розвитку духовної культури особистості в сучасних соціокультурних умовах.<br />Матеріали збірника можуть бути використані науковцями в галузі педагогіки та психології духовності, аспірантами, педагогами-практиками.<br />Збірник наукових праць «Духовність особистості: методологія, теорія і практика» внесено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.12.2017 № 1714).<br />Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу масової інформації «Духовність особистості: методологія теорія та практика» серія КВ № 9008 від 28.07.2004.<br />Статті прорецензовано членами редакційної колегії.<br />Збірник наукових праць «Духовність особистості: методологія, теорія і практика» практикує політику відкритого доступу до опублікованих матеріалів, підтримуючи принципи вільного обміну науковою інформацією та глобальним обміном знань з метою загального розвитку суспільства.<br />Доступ до архіву номерів є безкоштовним.<br />Тип ліцензії: Creative Commons Attribution (CC BY).</p> Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля uk-UA Духовність особистості: методологія, теорія і практика 2220-6310 https://journals.snu.edu.ua/index.php/DOMTP_SNU/article/view/882 <p>Обґрунтовується світоглядне і методологічне значення категорії культури в процесі професійної підготовки музикантів і викладачів музики як стрижневе поняття освіти. Розрізнення змістовного спрямування професійної підготовки та освіти, за всієї їх спорідненості та часткового збігу, дозволяє виокремлювати саме світоглядні компоненти формування громадянської свідомості особистості з виокремленням національної складової, що стає методологічною частиною навчального процесу професійної підготовки студентів закладів вищої освіти. Логічним інструментом цієї частини пропонується вважати категорію культурного коду, що відіграє синтезуючу роль у формуванні свідомості будь-якої людини, але особливе значення вона має для представників творчих мистецьких професій та педагогів. Тому спеціальне виокремлення та визначення цих категорій видається обов’язковим у змістовному наповненні та смисловому спрямуванні навчальних курсів, насамперед гуманітарного циклу. Культуру пропонується тлумачити на основі досягнень вітчизняної філософсько-культурологічної думки як «спосіб людського життя», спираючись на класичну європейську традицію її розуміння як «покращання» всього, що є результатом діяльності людини. Таким чином, стає також зрозумілою межа між суто людським і не-людським, що в методологічному сенсі є розвиненням і водночас подоланням обмеженості антропологічного підходу в гуманітарних науках. Музика і в цілому музична діяльність надає можливість показати людину як концентрацію культури, а культурний код як спосіб ставлення до суто людських якостей, насамперед свободи. Таким чином зміст навчальних дисциплін набуває виховного значення в культурному сенсі як протистояння і протидія поза-культурному, тобто не-людському (природному, варварському, тваринному тощо). Світоглядне значення вирішення такої проблеми додатково актуалізовано сучасним воєнним станом в умовах російської агресії проти України.</p> Світлана Борисова Олександр Литвинов Авторське право (c) 2024 Духовність особистості: методологія, теорія і практика 2024-07-18 2024-07-18 1 2 (109) 10.33216/2220-6310/2024-109-2-15-24 https://journals.snu.edu.ua/index.php/DOMTP_SNU/article/view/881 <p>Стаття присвячена аналізу основних підходів до визначення поняття довіри, її функції та ролі у контексті соціально-педагогічного партнерства. Дістав подальшого розвитку підхід щодо визначення довіри як однієї з базових цінностей, які забезпечують ефективність партнерських відносин між учасниками освітнього процесу. Акцентується на тому, що довіра є необхідною умовою для створення сприятливого психологічного клімату, який сприяє всебічному розвитку дітей та їх успішній соціалізації. Зазначено, що довіра сприяє підвищенню мотивації дітей до навчання та їхньої активності у пізнавальній діяльності. Розглядаються різні чинники, що впливають на формування довіри, зокрема, відкритість і чесність у комунікації, взаємоповага та взаємодопомога між учасниками освітнього процесу. Особлива увага приділяється ролі педагогів у формуванні довіри, а також значенню батьків у цьому процесі. Наголошується, що довіра між педагогами та батьками є основою для створення партнерських відносин, які сприяють підвищенню якості освітнього процесу та розвитку дітей. Підкреслюється важливість систематичної роботи над розвитком довірчих відносин та створення умов для постійної відкритої комунікації між усіма учасниками освітнього процесу. Загалом, стаття робить внесок у розуміння значущості довіри як ключової цінності соціально-педагогічного партнерства та надає практичні рекомендації для її зміцнення у закладах дошкільної освіти. Зокрема, акцентовано на тому, що для встановлення довірчих відносин з дітьми у процесі партнерської взаємодії доцільно упроваджувати в освітній процес інноваційну педагогічну технологію «Створення ситуації успіху» А. Бєлкіна.</p> Ірина Апрєлєва Авторське право (c) 2024 Духовність особистості: методологія, теорія і практика 2024-07-18 2024-07-18 1 2 (109) 10.33216/2220-6310/2024-109-2-6-14