Духовність особистості: методологія, теорія і практика

Духовний вимір мовної особистості студента в просторі сучасної іншомовної освіти: лінгвосинергетичний підхід

Я.М. Бельмаз — 2026-10-27

Статтю присвячено осмисленню духовного виміру мовної особистості студента-філолога, майбутнього вчителя іноземної мови в умовах сучасної іншомовної освіти крізь призму лінгвосинергетичного підходу. Обґрунтовано продуктивність синергетичної методології, яка розглядає мову, мовну особистість і освітній процес як відкриті, нелінійні, самоорганізовувані системи, для подолання вузько компетентнісного, суто інструментального трактування навчання іноземної мови. Духовний вимір мовної особистості потрактовано як інтегративну характеристику, що охоплює аксіологічний, смислотворчий, рефлексивний та культуротворчий складники й формується не побіжно, а в результаті цілеспрямованої взаємодії викладача й студента в зоні «керованого хаосу» – стані пізнавальної нестабільності, що передує появі нових смислових атракторів особистості. На матеріалі теоретичних дисциплін «Історія англійської мови», «Лексикологія та стилістика англійської мови» й «Порівняльна лінгвістика» показано конкретні методичні механізми актуалізації духовного виміру мовної особистості: занурення в діахронію мови як шлях до розуміння історичної тяглості культури, осмислення лексико-стилістичних трансформацій як свідчення живої, самоорганізовуваної природи мовної свідомості народу, а також зіставний аналіз мов як засіб усвідомлення власної мовної ідентичності через діалог із чужою картиною світу. Запропоновано організаційно-методичні умови реалізації лінгвосинергетичного підходу: створення флуктуаційних навчальних ситуацій, стимулювання атракторів смислоутворення, рефлексивний супровід самоорганізації мовної особистості. Зроблено висновок, що лінгвосинергетичний підхід дає змогу узгодити вимоги компетентнісної парадигми з гуманітарним, духовно-ціннісним покликанням філологічної освіти.

Професійно орієнтоване опанування дисципліни «процеси і апарати харчових виробництв» у підготовці викладачів крафтових виробництв і харчових технологій

В.Г. Бурак — 2026-10-30

У статті досліджується проблема професійно орієнтованого опанування дисципліни «Процеси і апарати харчових виробництв» у системі підготовки майбутніх викладачів крафтових виробництв і харчових технологій. Обґрунтовується необхідність модернізації змісту цієї дисципліни відповідно до сучасних тенденцій розвитку крафтової харчової індустрії, цифровізації професійної освіти, компетентнісної парадигми навчання й потреб ринку праці. Акцентовано увагу на тому, що дисципліна має забезпечувати інтеграцію фундаментальної інженерно-технологічної, педагогічної й цифрової підготовки, сприяти формуванню технологічної, професійно-педагогічної, проєктувальної й дослідницької компетентностей майбутніх викладачів. У процесі дослідження використано комплекс взаємодоповнювальних методів: аналіз і узагальнення науково-педагогічної літератури, порівняльний аналіз сучасних підходів до професійної підготовки педагогів харчового профілю, систематизацію наукових положень щодо структурування змісту дисципліни й моделювання її професійно орієнтованого навчання.

Визначено зміст професійно орієнтованого опанування дисципліни, який ґрунтується на інтеграції технологічних знань із педагогічною підготовкою, використанні сучасних цифрових освітніх технологій, практико-орієнтованих, проєктно-дослідницьких і контекстних методів навчання. Обґрунтовано систему принципів професійно орієнтованого навчання, що охоплює принципи професійної спрямованості, компетентнісної й практичної орієнтації, міждисциплінарної інтеграції, інноваційності, цифровізації, моделювання професійного середовища та сталого розвитку. Розкрито методичні особливості організації освітнього процесу, які передбачають професійне структурування змісту дисципліни, інтеграцію виробничої й педагогічної складових підготовки, використання цифрового моделювання технологічних процесів, виконання проєктних завдань і розв'язання виробничих кейсів. Доведено, що реалізація запропонованих підходів сприяє формуванню високого рівня технологічної, методичної і цифрової компетентностей майбутніх викладачів крафтових виробництв і харчових технологій, забезпечує їхню готовність до ефективної фахової діяльності в умовах інноваційного розвитку харчової промисловості й модернізації професійної освіти.

Шляхи популяризації науки в освітньому середовищі закладу освіти

О. В. Васюк — 2026-10-30

Здійснено узагальнення досліджень щодо наукової та інноваційної діяльності закладів освіти. З’ясовано, що популяризація науки у освітньому середовищі закладу освіти має важливе значення для якісної підготовки фахівців, поглиблення міжнародної освітньої та наукової діяльності, розвитку інноваційної діяльності, удосконалення системи підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів, підвищення його конкурентоздатності в міжнародному науково-освітньому просторі. Найефективнішими шляхами популяризації науки в освітньому середовищі закладів освіти є: комплексний підхід до управління інтелектуальним та людським капіталом, що передбачає зміцнення наукової інфраструктури, підтримку учених та розвиток інноваційних екосистем; медіалізація та діджиталізація, що формують специфіку популяризації науки; створення гнучких освітніх моделей, залучення міжнародних грантів, розвиток наукової співпраці; використання можливостей електронних ресурсів наукових бібліотек; розвиток архівної справи університету як інструменту підтримки наукової освіти; організація та проведення, зокрема і співробітниками архівів, наукових заходів; розширення переліку та розвиток прикладних та фундаментальних наукових досліджень інноваційних проєктів; створення профілів науково-педагогічних працівників на платформі Google Scholar, профілів університетів на платформах WoS та Scopus; утворення нових і зміцнення діючих наукових шкіл; упровадження результатів наукової діяльності в освітній процес; комерціалізація результатів інноваційної та науково-дослідної діяльності закладів освіти завдяки створенню малих підприємств та розвитку консалтингової діяльності; залучення до участі в інноваційних проєктах молодих дослідників та здобувачів; стимулювання викладачів та студентів до активної участі у конкурсах, грантах.

Культурологічні засади формування веборієнтованих цифрових колекцій освітянських бібліотек: концептуальний вимір

А. Г. Гуралюк — 2026-10-30

У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування та культурологічне осмислення процесів формування веборієнтованих цифрових колекцій у сучасних освітянських бібліотеках. Розкрито сутність та еволюцію понять «цифрова культура» і «культура цифрових технологій» у межах гуманітарного підходу, який розглядає цифровізацію як процес створення, збереження та поширення соціокультурних цінностей. Доведено, що цифрова колекція виступає не просто статичним сховищем електронних документів, а активним динамічним середовищем збереження, інтерпретації та трансляції національної педагогічної спадщини, а також простором культурної медіації й естетичного виховання. Висвітлено фундаментальну роль теорії соціального конструктивізму та концепції відкритих освітніх ресурсів (Open GLAM) у трансформації бібліотечних середовищ, де користувач стає активним суб’єктом конструювання знань.

Сформульовано та обґрунтовано п’ять провідних концептуальних принципів формування веборієнтованих цифрових колекцій освітянських бібліотек: принцип культурної автентичності, онтологічної цілісності, інтерактивної залученості, міжкультурної відкритості та семантичної доступності. Значну увагу приділено застосуванню новітніх стандартизованих інструментів та семантичних технологій, зокрема онтологічних моделей (CIDOC CRM), специфікацій openDS, протоколу IIIF для візуалізації 2D/3D-артефактів та інтерактивних «щедрих інтерфейсів» (generous interfaces), які відповідають міжнародним принципам FAIR і підвищують семантичну доступність ресурсів. Проаналізовано сучасні виклики функціонування бібліотек у кризових умовах та окреслено перспективи розвитку цифрових колекцій як основи для впровадження систем змішаного навчання, розвитку інклюзивного освітнього середовища й утвердження освітянських бібліотек у статусі активних культурно-освітніх хабів.