Духовність особистості: методологія, теорія і практика

СКАФОЛДІНГ ТА НЕСТРУКТУРОВАНА ГРА ЯК МЕТОД КОРЕКЦІЇ РДУГ У ДИТЯЧОМУ ВІЦІ: ОГЛЯД ДОСЛІДЖЕНЬ

Галина Мозгова — Sat, 15 Jun 2024 00:00:00 +0000

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) вражає дітей і підлітків у всьому світі, пов’язаний із негативними наслідками життя та соціально-економічними витратами. Лікування РДУГ першого покоління було переважно фармакологічним; однак покращення розуміння біологічних, психологічних і екологічних факторів, що сприяють РДУГ, розширило можливості нефармакологічного лікування. Мета роботи – визначити ефективності скафолдінгу та неструктурованої гри при корекції РДУГ у дитячому віці. РДУГ характеризується значною супутньою патологією, перебіг і симптоми розладу та супутніх захворювань можуть коливатися та змінюватися з часом. Діти з РДУГ часто відчувають проблеми зі сном, наприклад труднощі з засипанням і підтримкою сну. Підхід ведення дітей із РДУГ часто полягає в тому, щоб використовувати лише ліки без надання додаткової психосоціальної підтримки, яка вкрай потрібна. Потрібна набагато більше роботи щодо соціального догляду та підтримки як дитині, так і сім’ї, яка її виховує. Матері дітей із РДУГ демонструють нижчу самоефективність і нижчу сенсорну реакцію. Крім того, у матерів дітей із РДУГ менш достатні здібності виконавчої діяльності були пов’язані з вищою сенсорною реакцією, тривогою та нижчою самоефективністю батьків. Показано позитивний вплив неструктурованих ігор на природі на фізичну активність та когнітивний розвиток. Необхідно встановити універсальні визначення гри на природі, розробити стандартизовані показники результатів. Скафолдінг та неструктурова гра є одними з ефективних варіантів немедикаментозної корекції й потребують більш активного впровадження в практику ведення дітей із РДУГ.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

Віолета Скиртач , Роман Мартинов — Wed, 26 Jun 2024 00:00:00 +0000

У запропонованій статті представлено змістовне обґрунтування особливостей стратегій викладання філософії для студентів факультету спеціальної освіти та психології. Доведена необхідність подолання обмеженості їх власної спеціальності через звернення до більш узагальненого теоретичного дискурсу. Досліджені основні диспозитивні стратегії та з'ясовано, що філософія відкидає фрагментарне дослідження особистості як сукупності реакцій або соціальних ролей, а розглядає її таким чином, яким вона творить власне існування у світі, яка живе тут і тепер. Саме для розуміння такої людини потрібно показати студентам психологам і дефектологам її основні виміри: онтологічні, соціальні, аксіологічні, до яких і відноситься поняття норми. Досліджено, що проблематика концептуалізації норми постає у зв’язку з всеосяжною кризою сучасного суспільства, форми прояву якого різноманітні – посилення тоталітаризму, тероризму, війни, зростання девіантної поведінки. Уявлення про норму та девіантність має надзвичайно важливе не тільки філософське, а й психологічне та дефектологічне значення. Проблема полягає в тому, щоб у філософському контексті розкрити студентам факультету спеціальної освіти та психології онтологічну і дискурсивну специфіку концептуалізації проблеми норми. У роботі представлені основні варіанти розуміння норми у сучасній науковій парадигмі та обґрунтовані переваги гуманістичної позиції, для якої нормою є суб’єкт, який самоактуалізується та самовдосконалюється.

МОНІТОРИНГ ЗАГРОЗ І ТРИВОЖНІСТЬ У КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНИХ КРИЗ: РОЛЬ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ЖІНОК

Валентина Білик — Tue, 11 Jun 2024 00:00:00 +0000

Суспільні кризи можуть мати катастрофічні наслідки для психологічного добробуту людей, спричиняючи вплив на психічне здоров’я особистості. Ці зміни включають підвищення тривожності, перевтому, гострі реакції на стрес, когнітивні порушення, депресію, зміни особистості, тривожні розлади та посттравматичний стресовий розлад. Методи. Було проведено порівняльний аналіз наявних досліджень щодо обраної теми, виокремлено певні важливі напрямки та групи впливу. Результати. Встановлено, що суспільні кризи (на прикладі пандемії COVID-19 та військових дій) суттєво впливають на психічне здоров’я. Поширення коронавірусу по всьому світу призвело до змін у національних моделях поведінки та припинення звичайної повсякденної діяльності людини, запровадження практики фізичного (соціального) дистанціювання. Аналіз клініко-психопатологічної симптоматики жінок з розладом адаптації свідчить про домінування в структурі симптомів тривоги та депресивної симптоматики у змішаній та ізольованій формах. У жінок встановлюється значне зростання рівня тривоги та депресії. За даними аналізу застосування опитувальника вираженості психопатологічної симптоматики в умовах війни, у внутрішньо переміщених жінок спостерігалося переважання фобічної тривоги, соматизації з наявністю дистресу. Висновки. В суспільстві, яке переживає кризи, існує потреба в діагностиці розладів поведінки, тривожності, депресії та посттравматичних розладів населення. Своєчасна психодіагностика та ефективна психологічна допомога сприятимуть зниженню тривоги та покращенню здоров'язбережувальної поведінки в умовах суспільної кризи.

РОЛЬ САМОРЕГУЛЯЦІЇ В ФОРМУВАННІ УСПІШНОЇ КАР'ЄРИ: ПСИХОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА ВНУТРІШНІ МЕХАНІЗМИ

Валентина Лозовецька — Sat, 15 Jun 2024 00:00:00 +0000

Дана стаття присвячена вивченню важливої ролі саморегуляції у процесі кар'єрного зростання. Нами досліджено психологічні стратегії та внутрішні механізми, які допомагають індивідам досягати успіху в професійній сфері. У статті висвітлено поняття саморегуляції, її значення та вплив на кар'єрні досягнення, надаючи важливі інсайти для практикуючих фахівців та дослідників у галузі психології кар'єри. Саморегуляція визначається як процес управління психічним станом та власною особистістю, включаючи цілі, принципи, життєвий шлях та різноманітні види активності, такі як пізнавальна, професійна діяльність та спілкування. В контексті нашого дослідження досліджено саморегуляцію психічних станів як складову загальної саморегуляції, яка впливає на організм та особистість через зовнішні та внутрішні чинники та взаємодію з фізичним та соціальним середовищем. Зроблено висновок, що саморегуляція психічних станів є ключовим елементом управління та коригування діяльності, враховуючи емоційний стан суб'єкта. Висновки даного наукового дослідження вказують на значущість саморегуляції в контексті різних аспектів життя та професійної кар'єри. Розвиток цієї навички може сприяти досягненню успіху та задоволенню від професійної діяльності. Результати дослідження свідчать про те, що саморегуляція психічних станів визначається як процес управління психічними процесами та внутрішнім станом особистості. Аналіз показав, що ця навичка дозволяє ефективно управляти діяльністю, враховуючи емоційний стан. Дослідження підкреслює важливість розуміння та підтримки психічного здоров'я та успішної професійної діяльності. Ця робота може послужити основою для розробки стратегій покращення саморегуляції в умовах кризи та при виконанні складних професійних завдань. Додатковим напрямком подальших досліджень може бути поєднання якісних та кількісних методів для отримання комплексного розуміння феномену саморегуляції психічних станів у кризових ситуаціях серед працівників.

ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ НА КАР’ЄРНИЙ РОЗВИТОК МОЛОДІ

Олександра Гринчук, Тетяна Ханецька — Tue, 11 Jun 2024 00:00:00 +0000

Сучасне суспільство прагне досягти гендерної рівності в різних сферах життєдіяльності. Але люди молодого віку при виборі майбутньої професії і подальшому професійному розвитку все ще стикаються із гендерними стереотипами. Таке відмінне сприйняття обома статями може створювати різні образи у сприйнятті чоловіків і жінок. В більшості випадків жінки надають перевагу жіночим професіям (педагоги, медсестри, продавці тощо), а чоловіки – чоловічим (поліція, криміналісти, комп’ютерні професії та професії, які пов’язані з технікою, політика, наука тощо). Жінки часто зіштовхуються з кар’єрними перешкодами у зв’язку з народженням дитини і утримуються від престижної кар’єри. Це також стосується вибору спеціальності в одній галузі, так, наприклад, молоді жінки-лікарі рідше обирають престижні хірургічні спеціальності. Передбачаючи труднощі, з якими вони можуть зіткнутися, поєднуючи професійну кар’єру з сімейними обов’язками, жінки часто не планують свою кар’єру так само цілеспрямовано, як чоловіки. Відомо, що жінкам-лікарям платять менше, ніж їхнім колегам-чоловікам, за різними медичними спеціальностями. Незважаючи на те, що жінки все більше представлені в медицині, гендерні відмінності зберігаються в часі до просування по службі, досягнення наукового звання та призначення на керівні посади, причому цей розрив не зменшується з часом. На організаційному рівні необхідно впроваджувати психологічні стратегії взаємодії, щоб гарантувати жінкам усі можливості для досягнення успіху в обраній ними спеціальності. Висновок. Гендерні стереотипи суттєво впливають на кар’єрний розвиток професіоналів молодого віку.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ КНР

Олена Бухнієва — Tue, 11 Jun 2024 00:00:00 +0000

У статті розглянуто патріотичне виховання молодших школярів в загальноосвітній школі КНР за допомогою музичного (пісенного) мистецтва, яке має здійснюватися на пісенному матеріалі відповідного змісту, що є взірцем справжнього гуманізму, духовності та моральності, і спрямованого на збереження співочої культури та духовних традицій. Загалом китайські вчені єдині в думці, що музичне мистецтво допомагає здійснювати патріотичне виховання за допомогою колективного співу, в ході якого створюється особливе сприятливе середовище, де учні долучаються до національних музичних традицій, навчаються бути відповідальними та уважними один до одного, любити свою країну та малу батьківщину, цінувати життя та людське спілкування, прислухатися до своїх почуттів та почуттів інших людей, відчувати національну гордість, що у результаті створює благодатний ґрунт для формування патріотичних якостей. У статті доведено, що у патріотичному вихованні учнів молодших класів загальноосвітньої школи Китаю у ХХ ст. в музично-педагогічній освіті стало поєднання традиційного національного підходу, зокрема збереження звичайного для пісенної культури Китаю одноголосся, насичення змісту освіти традиційним музичним та співацьким репертуаром, навчання грі на національних музичних інструментах, та музично-педагогічних інновацій, серед яких спрямування музичної освіти на вирішення важливого завдання – індивідуального творчо-патріотичного розвитку учнів; включення в освітній процес хорового співу; збагачення музичного репертуару національними пісенними творами, а також світовими дитячими та класичними музичними творами; розвиток нових позакласних та позашкільних форм музичної освіти школярів, спрямованих на патріотичне виховання; проведення масштабних культурно-музичних заходів; створення системи патріотичного виховання у музично-педагогічній освіті.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Наталія Сідаш — Wed, 26 Jun 2024 00:00:00 +0000

Дана стаття досліджує поняття духовності в контексті можливостей виховання цінностей у студентів. Досліджується розуміння духовності як постійного набору цінностей, що мають важливе значення для розвитку особистості. Автор стверджує, що виховання духовності є важливим завданням освіти, оскільки сприяє розвитку найтонших духовних якостей, що впливають на цивілізаційні цінності. Дослідники відмічають високий рівень сприйняття цінностей духовного розвитку серед студентів, проте багато навчальних закладів не зосереджуються на підтримці цього розвитку. У практиці освіти, відповідно до доктрини добра, зруйнування цінностей спричиняє втрату органічної єдності людських асоціацій. Таким чином, виховання духовності та морального сумління є фундаментальним завданням педагогів. В статті стверджується, що освіта також має сприяти індивідуальному зростанню та розвитку унікальної свідомості особистості. Демократичне суспільство визнає, що освіта повинна сприяти індивідуальному розвитку, тому виховання духовності та естетичної чутливості має важливе значення. Цей процес охоплює різні способи самовираження, такі як література, поезія, музика, мистецтво, що формують цілісний підхід до дійсності та впливають на свідомість та інтелект особистості. Висновок базується на дослідженнях, які показують важливість духовності та їх вплив на розвиток особистості. Актуальність даної теми підкреслюється тим, що багато навчальних закладів не вирішують цю проблему та не сприяють розвитку духовності своїх студентів. Отже, пропонуються додаткові заходи для підтримки духовного розвитку студентів, такі як фінансування дослідницьких програм та створення спеціалізованих програм, спрямованих на виховання духовності.

ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ

Ольга Макарук, Тетяна Потапчук — Sat, 15 Jun 2024 00:00:00 +0000

У сучасній освітній практиці інтеграція новітніх технологій та електронного навчання перетворює використання інформаційних технологій на ефективний та доступний засіб підготовки майбутніх філологів. Інтернет став важливим простором не лише для обміну інформацією, але й для навчання та роботи. Така інтеграція технологій у навчальний процес відкриває безліч нових можливостей для учнів і студентів у вивченні мов та розвитку їхніх навичок. Важливо дослідити, які конкретні компетентності є ключовими для студентів філологічних спеціальностей і як їх можна розвивати через навчальний процес. Це може включати в себе вивчення мовних навичок, аналітичного мислення, критичного мислення, культурологічної компетентності та інших аспектів, які є важливими для успішної професійної діяльності у галузі філології. Такий глибокий аналіз технологій і методів навчання, спрямованих на розвиток компетентностей студентів філологічних спеціальностей, дозволить ефективніше розв'язувати проблеми, пов'язані з формуванням індивідуальних стратегій навчання. Сучасне суспільство акцентує на потребі формування самостійних, ініціативних та відповідальних фахівців з високою кваліфікацією, які можуть ефективно працювати в різних соціальних, виробничих та економічних сферах. Це вимагає розвитку особистісних якостей та творчих здібностей людини, а також уміння самостійно здобувати нові знання та вирішувати різноманітні завдання. Отже, система освіти переформовується з метою підготовки компетентних особистостей, які можуть приймати обґрунтовані рішення у навчальних та професійно значущих ситуаціях. Актуальність цих питань підкреслює необхідність розвитку індивідуальних стратегій навчання за допомогою інформаційних технологій та висвітлює психолого-педагогічні аспекти підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх філологів. Використання сучасних технологій під час занять створює сприятливі умови для різноманітного використання різних форм роботи та сприяє розвитку творчої активності студентів, що активізує їхню увагу. Це сприяє підвищенню їхнього творчого та мотиваційного потенціалу.

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ХОРОВОГО ДИРИГЕНТА

Ольга Чурікова-Кушнір , Зоя Софроній, Людмила Гаврілова — Thu, 27 Jun 2024 00:00:00 +0000

У статті розглядається проблема формування комунікативної компетентності майбутнього хорового диригента. Здійснений змістовий аналіз наукових дефініцій «компетентність», «компетенція», «спілкування», «комунікація». Охарактеризовано специфіку комунікативної діяльності хорового диригента. Визначено, що компетентність майбутнього хорового диригента полягає у його готовності до оптимізації вокально-хорової діяльності, здатності вирішувати музично-теоретичні, хормейстерські завдання на високому кваліфікаційному рівні залежно від існуючих умов. Обумовлено, що саме компетентнісний підхід є підґрунтям успішної реалізації диригентсько-хорових знань, умінь і навичок здобувачів у майбутній професійній діяльності. Змістовий огляд досліджуваних категорій дозволив здійснити сутнісний аналіз поняття «комунікативна компетентність», розглянути різні підходи до його визначення. Розгляд діяльності диригента через призму комунікативного простору визначає його як комунікатора у процесі передачі художнього задуму учасникам музично-виконавської комунікації у зв’язці «композитор – диригент», «диригент – хоровий колектив», «диригент – слухач». Особливого значення набуває комунікативна компетентність у процесі спілкування диригента з хором. Встановлено, що комунікативна компетентність є складовою цілісної структури базових компетентностей майбутнього диригента хору. Визначено основні труднощі формування комунікативної компетентності здобувачів у процесі фахової підготовки у закладах вищої освіти, охарактеризовано функції досліджуваного феномену. У статті визначено, що комунікативна компетентність хорового диригента – це інтегративне утворення особистості у цілісній структурі фахової компетентності диригента, що є показником сформованості комплексу фахових умінь, які охоплюють теоретичні знання і практичні навички; поєднують в собі вокально-хорові знання, диригентський досвід і особистісні комунікативні якості, обумовлені прагненням, готовністю і здатністю диригента розкривати музично-образний зміст виконуваних творів, розв’язувати проблеми і завдання, що виникають в процесі репетиційних занять і концертних виступів з хоровим колективом, усвідомлюючи при цьому значущість результату хорової діяльності.

КВАЛІФІКАЦІЙНІ РАМКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Сейфулла Рашидов , Марина Роганова , Світлана Рашидова — Wed, 26 Jun 2024 00:00:00 +0000

В статті надана характеристика, розкрито значення та цілі кваліфікаційних рамок Європейського простору вищої освіти. Зазначено, що формування Європейського простору вищої освіти ґрунтується на розробці сумісної і зрозумілої системи структур ступенів на європейському рівні, яка сприяла б розвитку мобільності, прозорості та визнанню кваліфікацій у вищій освіті між країнами. Дискусії з цього питання призвели до створення загальних європейських кваліфікаційних рамок (структури кваліфікацій). Усі країни, що беруть участь у Болонському процесі, взяли зобов'язання створити національні рамки кваліфікацій, сумісні з європейськими рамками. Національні заклади вищої освіти мають забезпечити відповідність навчальних програм стандартам, зазначеним у національній та європейській рамках кваліфікацій. Акцентовано, що універсальної системи кваліфікацій̆ не існує. Але за допомогою Європейської рамки кваліфікацій держави можуть порівнювати кваліфікації̈ та заохочувати до навчання. З метою реалізації взятих на себе міжнародних зобов'язань Україна розробила власну Національну рамку кваліфікацій̆ і створила Національне агентство кваліфікацій̆. Європейською Комісією в січні 2023 року надані рекомендації щодо посилення української Національної рамки кваліфікацій̆ і зміцнення її зв'язку з Європейською рамкою кваліфікацій̆.

РОЛЬ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ПЕДАГОГА-КОУЧА В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОВИХОВАННЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Ліліана Кудрик — Sat, 15 Jun 2024 00:00:00 +0000

У статті розкрито значення самовиховання у становленні особистості в сучасну епоху. Обґрунтовано думку, що активізація самовиховання дітей і молоді із залученням коучингових підходів та інструментів може стати допомогою у самоствердженні і самореалізації цієї вразливої соціальної категорії. Показано роль педагогічного коучингу як інноваційної освітньої технології у здійсненні психолого-педагогічного супроводу самовиховання особистості учня. Охарактеризовано 8 ключових компетенцій педагога-коуча як складових коучингової компетентності сучасного педагога, показано їх важливість для демократизації і гуманізації освітнього процесу. Обґрунтовано необхідність розвитку ключових компетенцій педагога-коуча через систему післядипломної педагогічної освіти. Показано можливості розвитку коучингових компетенцій на прикладі діяльності авторської творчої майстерні «Коучингові технології у вихованні школярів», яка функціонувала у 2021 році у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. На основі аналізу результатів роботи учасників творчої майстерні обґрунтовано доцільність застосування коучингових підходів у науково-методичному супроводі професійного розвитку педагога в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Відзначено позитивний вплив коучингового стилю взаємодії на особистісний і професійний розвиток педагога, рівень його педагогічної майстерності.

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ» ЗДОБУВАЧАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 232 «СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»

Аліна Брусенко, Інна Трубник — Thu, 27 Jun 2024 00:00:00 +0000

У статті розкрито особливості вивчення навчальної дисципліни «Основи соціальної статистики» здобувачами спеціальності 232 «Соціальне забезпечення». Наукова стаття не лише актуалізує проблему недостатньої методичної підготовки майбутніх фахівців у цій галузі, але й вказує на шляхи оптимізації навчального процесу, спрямовані на підвищення ефективності їхньої подальшої професійної діяльності. Окрім того, розкрито взаємозв’язок між соціальною статистикою та соціальним забезпеченням. Визначено ключові концепції та методи, що знаходять застосування у сфері соціального забезпечення, а саме: збір соціальних даних, дескриптивна статистика, інференційна статистика, кореляційний аналіз, регресійний аналіз. Додатково, авторами проаналізовано освітню програму «Соціальне забезпечення» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» та відповідно до навчальної дисципліни «Основи соціальної статистики» визначено загальні, спеціальні компетентності та програмовані результати навчання. Також у статті проаналізовано основні складнощі, з якими стикаються здобувачі вищої освіти під час вивчення цієї дисципліни, зокрема складність матеріалу, необхідність розуміння математичних методів та інших аспектів соціальної статистики. Окрім того, розглянуто можливі шляхи покращення процесу вивчення вказаної дисципліни, включаючи використання інтерактивних методів навчання та сучасних технологій. Стаття висвітлює актуальні проблеми вивчення соціальної статистики та пропонує шляхи їх вирішення з огляду на специфіку підготовки фахівців у галузі соціального забезпечення, надаючи конкретні рекомендації для удосконалення освітнього процесу.

ВПЛИВ ВОЄННОГО КОНФЛІКТУ НА РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ: ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ПІДТРИМКИ

Лілія Потапюк, Богдана Лінник — Sat, 15 Jun 2024 00:00:00 +0000

Стаття присвячена вивченню важливого аспекту щодо впливу воєнного конфлікту на розвиток звʼязного мовлення дітей з особливими освітніми потребами. Модернізація системи інклюзивної освіти в Україні, зміна її орієнтирів на особистісний розвиток, забезпечення психологічного комфорту учня та формування його інтелектуального потенціалу вимагає змін у процесі навчання. У статті розглянуто складну проблематику, пов'язану із впливом воєнних подій на мовленнєвий розвиток дітей. Автори аналізують індивідуальні особливості досліджуваної групи у контексті воєнного стресу, нестабільної соціальної ситуації та виявляють те, що воєнні події можуть суттєво ускладнити процес комунікації та мовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Відповідно це потребує уваги та підтримки з боку фахівців у галузі освіти та психології і висуває виклики, з якими зіштовхуються діти під час воєнних конфліктів (порушення комунікації, затримка у мовленнєвому розвитку, розвиток посттравматичного стресового розладу, недостатній рівень «психологічного благополуччя»). Автори статті пропонують підходи, що сприяють підтримці дітей з особливими потребами під час воєнного конфлікту – висувають стратегії підтримки, спрямовані на оптимізацію навчального процес (індивідуалізовані програми розвитку мовлення, психологічна підтримка, робота з логопедом, використання інноваційних методик тощо). Результати роботи можуть бути корисними для спеціалістів у галузі освіти, психології та соціальної підтримки, для розробки ефективних програм інклюзивної освіти, спрямованих на розвиток звʼязного мовлення дітей з особливими потребами, в країнах, які переживають воєнні конфлікти.

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ІНСПЕКТОРІВ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Світлана Калаур , Микола Наголюк — Tue, 11 Jun 2024 00:00:00 +0000

У статті аналізуються особливості формування інформаційно-комунікаційної компетентності (далі – ІКК) молодших інспекторів прикордонної служби (далі – МІПС) та окреслюються шляхи вирішення цієї проблеми у процесі професійної підготовки у відомчих закладах освіти Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ). Визначено, що інтенсивний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та сучасних систем телекомунікації у сфері охорони кордону постійно впливає на підвищення вимог до молодших інспекторів прикордонної служби щодо інформаційної, а також комунікативної складової професійної компетентності особистості. Особливості сучасної професійної діяльності молодшого складу персоналу ДПСУ вимагають від них бути інформаційно-компетентною особистістю, що потребує сформованих навичок ефективної взаємодії з інформаційним середовищем, що передбачає досягнення певного рівня інформаційно-комунікаційної компетентності. Виокремлено основні чинники посилення ролі ІКК МІПС на сучасному етапі розвитку прикордонного відомства: активний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ) і їх застосування у військово-професійній діяльності персоналу ДПСУ; постійне збільшення об’єму технічної та військово-професійної інформації, необхідної для забезпечення ефективної оперативно-службової діяльності прикордонників молодшої ланки; розширення функцій молодшого персоналу ДПСУ у питаннях застосування інформаційних, технічних засобів професійної діяльності; стрімкий розвиток інноваційних процесів у сфері професійної підготовки МІПС, що передбачає підготовку викладацького складу відомчих закладів освіти ДПСУ до роботи в сучасному інформаційно-освітньому середовищі закладів освіти із використанням ІКТ. Доведено, що забезпечення розвитку ІКК дозволить молодшим інспекторам прикордонної служби відповідати вимогам часу, особливо в умовах повномасштабного вторгнення в Україну, та встигати за розвитком сучасних ІКТ.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ-ЕКОНОМІСТІВ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Сергій Тасиць — Thu, 27 Jun 2024 00:00:00 +0000

У статті розкриваються зміст та реалізація педагогічних умов формування поліпрофесійної мобільності студентів вищих навчальних закладів – майбутніх менеджерів-економістів в процесі професійної підготовки, а саме розвиток стійкої позитивної мотивації майбутніх менеджерів-економістів на саморозвиток особистісно-професійних якостей, необхідних для формування поліпрофесійної мобільності; акцентуація практико-орієнтованого та міждисциплінарного підходу професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів із урахуванням європейського досвіду навчання; створення індивідуальної траєкторії навчання майбутніх менеджерів-економістів у ЗВО засобами інтеграції формальної та неформальної освіти. Зазначено, що реалізація педагогічних умов відбувається поетапно: на мотиваційно-цільовому етапі – набуття стійкої позитивної мотивації та потреб у набутті над професійних знань, що співпадає з періодом розвитку пізнавального інтересу до майбутньої професії; на організаційно-технологічному етапі –набуття комплексу необхідних компетенцій на основі міждисциплінарності для забезпечення ефективної професійної управлінської діяльності в економічній сфері; на рефлексивно-коригувальному етапі – забезпечує функціонування індивідуальної освітньої траєкторії як особистісно-орієнтованої організації освітнього процесу, що забезпечує практичну реалізацію професійної компетентності і сприяє формуванню індивідуального стилю самоосвітньої діяльності здобувача освіти, його подальшого удосконалення і перехід на індивідуальний стиль професійної діяльності як фахівця. Робиться висновок, що упровадження в освітній процес визначених педагогічних умов має забезпечити якісну підготовку менеджерів економічної сфери та сформувати здатність до поліпрофесійної діяльності в умовах соціально-економічної трансформації.

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ВІД НАРКОТИЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

Євген Пліско, Сергій Теліус — Sat, 15 Jun 2024 00:00:00 +0000

В статті проаналізовано питання сучасного державного забезпечення та реалізації різних форм соціальної роботи з людьми, які страждають від наркотичної залежності. Виділено реабілітаційні центри і патронажні заклади, в яких реалізуються допомога та підтримка. За напрямом реабілітування такої категорії клієнтів соціальні установи розподілені на трудотерапевтичні, терапевтичні, заклади комплексної допомоги та релігійні. З форм соціальної роботи з наркозалежними зазначено і обґрунтовано: профілактику вживання наркотичних речовин (постреабілітаційна профілактика); соціально-медичне консультування; робота з клієнтами за програмами соціально-психологічної реабілітації, психотерапія; патронаж та супровід клієнта після проходження курсу медичного лікування. Серед послуг відокремлено: соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, медичні (лікувальні), економічні, юридичні, допомога у працевлаштуванні та інформаційні послуги. Наголошено, що уся перерахована вище робота здійснюється на підставі існування відповідної нормативно-правової бази (Законів, Установ, Розпоряджень та ін.). Розгляд законодавчої літератури виявив законність, логічність та порядок дій при реалізації соціальної реабілітації осіб, які страждають від наркотичної залежності. Встановлено, що державна політика щодо організації соціальної роботи з людьми, які страждають від наркотичної залежності, спрямована на формування науково-теоретичних, практичних та методичних підходів до забезпечення розвитку й упровадження системи соціальної взаємодії з клієнтами. А також в проведенні своєчасних профілактичних заходів щодо вживання і розповсюдження наркотичних речовин у суспільстві.

ОСВІТА В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Марія Гончаренко, Ольга Мірошниченко, Анастасія Шевченко — Tue, 11 Jun 2024 00:00:00 +0000

Глобальна криза соціального, екологічного та антропологічного характеру поставила на перше місце проблему виживання людства. Сучасне суспільство вступило в таку фазу існування, коли воно постало перед необхідністю готувати підростаюче покоління до життя в умовах, коли світ швидко розвивається і глобалізується. При вирішенні цього нового цивілізованого завдання стають необхідними такі якості освіти як адаптаційні можливості і вміння швидко трансформуватися таким чином, щоб не відставати від новітніх досягнень науки і техніки, змін у природі, соціумі, культурі. Надзавдання освіти – стати випереджувальною освітою за своєю суттю. Це стане можливим за умови реформування сучасної системи освіти. Випереджаюче навчання передбачає не тільки націленість на прогнозованість наукових знань (конкретних, технологічних або загальнотеоретичних). Воно пов’язане з вибором тих моральних принципів, які стануть найбільш значущими в найближчому і віддаленому майбутньому. Серед факторів, які мають прямий вплив на майбутнє, найбільш важливе місце починає займати сфера освіти. Серед масових професій на Землі професія педагога сьогодні безпосередньо пов’язана з образом майбутнього. У статті приведені існуючі стратегії педагогіки в освітній практиці ХХ1 століття та їх аналіз. Описана перевага планетарно-особистісної (ноосферної) виховної парадигми, яка полягає в тому, що вона об’єднує культуру, науку й освіту, дає цілісну картину Всесвіту і людини як планетарної особистості. Також окреслена освітня парадигма щодо переходу дитини від егоцентричної до поліцентричної моделі розуміння світу.

Серед новітніх технологій приведено досвід Японії, яка відкриває університет, в основі освітньої концепції якого, перш за все, моральні орієнтири. У статті окреслені основні напрямки реформування сучасної системи освіти.

ТЕАТРАЛЬНЕ АУДІАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО В НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Євгенія Миропольська , Наталія Миропольська — Sat, 15 Jun 2024 00:00:00 +0000

Стаття пропонує оновлення естетико-виховного процесу учнівської молоді з використанням аудійної театральної комунікації. Окреслено коло проблем, що потребують негайного вирішення. Серед них: домінування візуальних медіа над текстуальними і, звідси, мовленнєва недбалість, що шкодить позитивному спілкуванню і способу взаємодії між людьми, примітивізація сприйняття та мислення. Припускається, що одним з потужних засобів подолання цієї картини може стати аудіомедіапростір, зокрема аудіальна театральна комунікація, що спирається на такі засоби виразності, як голосові контрасти, відтінки, напівтони тощо, сприяючи учням почути через голос людину, її долю, і творчо реалізувати цінності справжнього життя. На прикладах вперше розробленої інтеграції театрального аудіомистецтва в урок старшої школи представлено варіанти створення атмосфери мистецького спілкування учнів, що налаштовують на сприйняття і вироблення власного ціннісно-естетичного самовизначення. Ці шляхи передбачають слухання і можливість самому брати участь у створенні аудіального театрального продукту на матеріалі вивчення мистецтва європейського культурного регіону. Запропоновано творчі завдання, розраховані на наслідувальну та інтерпретаційну діяльність учнів в процесі індивідуальної колективної театральної творчості.

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ

Микола Чурсін, Галина Шевченко, Тетяна Антоненко — Thu, 27 Jun 2024 00:00:00 +0000

В статті розглядається поняття духовності, яке залишається актуальним, попри прогрес технологій, зокрема інформаційних. Вивченню цього поняття може сприяти поява низки нових пізнавальних засобів у науці, зокрема, кібернетики, теорії систем, теорії комунікацій, синергетики і навіть теорії інформації у її класичних і семантичних концепціях. Виділяються кілька напрямів (і відповідних методів) у дослідженні духовності, пов'язаних, зокрема, з поступовим переходом у розумінні духовності від віри в Бога до примату «всесвітньої Свідомості», до раціональної свідомості, до інтелекту; із утвердженням інтелекту як властивості всього людства чи певної групи людей; з редукціонізмом, прагненням уявити феномени свідомості й духовності як щаблі еволюції мозку людини, біологічних і хімічних основ поведінки, які є й у примітивних видів, навіть вивести їх із властивостей елементарних частинок і закономірностей мікросвіту, тобто формування фізичного фундаменту духовності. Специфічною проблемою у цьому виступає узагальнення результатів вивчення духовності методами різних наук та формування загального її розуміння. Доводиться, що прагнення до редукції, формалізації, наукової строгості та однозначності в перерахованих напрямах не призводить до розкриття поняття духовності: уточнення механізмів її досягнення (аж до молекулярних, комунікаційних, програмних системних моделей) супроводжується втратою інтуїтивно сприйманої сутності духовності. Наголошується на перспективності інформаційного підходу у дослідженні духовності з урахуванням її нематеріальної природи.

Об'єктивні проблеми формування узагальнення результатів у дослідженні духовності знаходять пояснення у межах концепції ієрархії контекстів, представленої Г. Бейтсоном. Виходячи з неї, відносини між повідомленням та його контекстом мають не логічну, а комунікативну природу. Звідси сутність духовності може бути розкрито шляхом редукції.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ КНР

Жанна Сироткіна — Wed, 26 Jun 2024 00:00:00 +0000

У статті схарактеризовано можливості музичної освіти у загальноосвітніх школах КНР у вирішенні трьох груп завдань художньо-естетичного виховання – естетичного просвітництва, формування системи ціннісно-смислових відносин, включення учнів у художньо-творчу діяльність естетичної спрямованості – з урахуванням специфіки соціокультурної та освітньої ситуації у сучасному Китаї. Визначено, що одним із суттєвих напрямків модернізації освіти в сучасному Китаї є зростання ролі естетичного виховання у культурному та духовному розвитку країни, у вдосконаленні соціальних відносин, в особистісному становленні кожної людини.

Реалізація на заняттях художнього потенціалу музичних творів надзвичайно важлива з погляду естетичного виховання учнів, оскільки єдність доброго та прекрасного складає фундаментальну основу класичних та сучасних концепцій художньо-естетичного виховання в КНР. На основі аналізу науково-педагогічних джерел доведено, що на розвиток художньо-естетичного виховання старшокласників в загальноосвітніх школах Китаю вплинули традиційні ідеї давньокитайської філософії, де велика увага приділялася гармонійному вихованню особистості в єдності із законами природи і суспільства, зокрема засобами музичного виховання. Встановлено, що з початку XX століття музичне мистецтво посідає важливе місце в гуманітарній освіті Китаю, відіграє важливу роль у художньо-естетичному вихованні дітей та молоді в системі шкільної та позашкільної освіти.

На основі аналізу державних програм і стандартів для учнів загальноосвітніх шкіл, затверджених Міністерством освіти Китаю, встановлено, що метою музичного виховання було створення естетичної основи розвитку особистості, виховання у школярів духовних якостей та чутливості до позитивного впливу музичного мистецтва. Доведено, що провідним напрямом розвитку музичної освіти в Китаї XX ст. стала комбінація традиційного національного підходу з музично-педагогічними інноваціями, які спрямовані на індивідуальний творчий розвиток учнів в школах КНР.

ЦІЛІСНІСТЬ ЛЮДИНИ І СВІТУ У КОНТЕКСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЄДНОСТІ УНІВЕРСУМУ

Тамара Тюріна — Thu, 27 Jun 2024 00:00:00 +0000

У статті автор, ґрунтуючись на концепції біосфери і ноосфери В. Вернадського та сучасній інформаційно-енергетичній парадигмі, аргументовано доводить цілісність людини і світу у контексті глибинної нерозривної інформаційно-енергетичної Єдності Усього Буття (Сущого). Розглянуто людину як космо-земну (духовно-душевно-тілесну) істоту, багаторівневу надскладну систему, яка перебуває у сталих інформаційно-енергетичних взаємозв’язках та взаємодії з усім навколишнім світом: людством, суспільством, Землею, Всесвітом – з усім Універсумом. Представлені думки, міркування видатних мислителів минулого і сучасних дослідників щодо космопланетарної сутності природи людини, всезагального і нерозривного взаємозв`язку людини з космосом, сталого інформаційно-енергетичного обміну між ними. Розглянуто космічний Закон Еволюції, сутність еволюційного та інволюційного напрямів розвитку людини, їх наслідків для людини як космопланетарного феномену. Охарактеризовано завдання життя людини як духовно-душевно-тілесної істоти у контексті її космопланетарного призначення, що включає:
‒ самопізнання та самовдосконалення,
‒ духовну самореалізацію,
‒ усвідомлену співучасть у еволюції Землі і Всесвіту;
‒ гармонією з собою і світом,
‒ відчуття себе Єдиним Цілим з усім Універсумом, що буде сприяти, на наш погляд, гармонійній цілісності та одухотворенню усього світу в цілому. Обґрунтовано думку, що порушення Всесвітнього Закону Цілісності, гармонії у взаємостосунках людини між людиною і людиною, людиною і природою, людиною і суспільством, людиною і Всесвітом є основною причиною глобальних проблем сучасного людства.

ЕФЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ДІЯЛЬНОСТІ ЛОГОПЕДА У ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Світлана Притиковська , Ніна Гіренко, Людмила Співак — Wed, 26 Jun 2024 00:00:00 +0000

Від народження дитини її оточує насичене інформаційне середовище. Дедалі все більше місця в житті дошкільника займають комп’ютер, ігрові приставки, електронні іграшки тощо. Це, безумовно, створює певні проблеми в розвитку особистості дитини, зокрема провокує прояв проблем мовленнєвого характеру. Поява такого роду проблем зумовлює потребу у корекційно-логопедичній діяльності. Враховуючи постійну наявність ґаджетів у житті дошкільника, стає все складнішим процес зацікавлення дитини в інших видах діяльності. Сучасний логопед змушений застосовувати у власній діяльності інноваційні засоби навчання й розвитку, новітні педагогічні методики й технології не тільки для здійснення корекційно-логопедичної діяльності, а й для зацікавлення дітей у ній. Зазначено необхідність створення інноваційного середовища для ефективного розвитку дитини у закладі дошкільної освіти. Логопедичні технології розглянуто з трьох ракурсів: традиційного (традиційні логопедичні технології), інноваційного (інноваційні та інформаційно-комунікаційні технології), змішаного (поєднання традиційних логопедичних технологій з інноваційними нововведеннями). Використання логопедом музикотерапії у закладі дошкільної освіти сприяє формуванню здорових психічних процесів дитини, необхідного світогляду й позитивного світосприйняття. Застосування мнемотехніки покликане полегшити процес запам’ятовування задля збільшення об’єму пам’яті дитини шляхом створення й використання різноманітних асоціацій. Технологія пальчикового масажу покликана нормалізувати м’язовий тонус, активізувати чи розслабити м’язи мовно-рухового апарату дитини. Використання технології «Су-Джок» стимулює мовні зони у корі головного мозку, розвиває пізнавальні здібності й вищі психічні функції дитини, приведення м’язів у необхідний стан для роботи, корекції мовлення дитини. Зроблено висновок про те, що лише повне усвідомлення важливості використання інноваційних технологій у корекційно-логопедичній діяльності дозволить керівникам закладів дошкільної освіти об’єктивно оцінити й спрогнозувати впровадження інноваційних технологій у діяльність закладів дошкільної освіти.

МУЗИЧНА ОСВІТА У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ КНР: ЕФЕКТИВНІ ШЛЯХИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА ЗБАГАЧЕННЯ ДУХОВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Надія Кічук, Олег Дзюба — Tue, 11 Jun 2024 00:00:00 +0000

У статті розглядаються деякі пріоритети сучасної системи музичної освіти в Китаї, а також фактори, що вплинули на її становлення та розвиток. На основі дослідження питань щодо філософського і художньо-естетичного навантаження, знаходимо джерела щодо успішного розв’язання проблемних питань музично-педагогічної освіти Китаю, адже саме східна філософія вплинула на світогляд, культуру та освіту країни. Східна культура, наближаючись до світових стандартів у галузях науки, мистецтва та освіти, продовжує зберігати свою дивовижну самобутність. Доведено, що з усіх країн сходу найбільший «опір» прямому європейському впливу довгий час чинив Китай – перші музичні навчальні заклади європейського типу з’явилися в країні лише на початку XX століття. Але, незважаючи на такий короткий шлях становлення та розвитку, на сьогоднішній день система китайської музичної освіти є одним із авторитетів світової музичної педагогіки. На основі наукових досліджень методичної та педагогічної літератури з'ясовано, що в основі філософії КНР важливе значення надавалося питанням освіти, де головну роль відігравала позашкільна та шкільна освіта дітей та молоді. Головною метою, що стоїть в освітній програмі, було виховання естетичних та духовних уподобань учнів у процесі формування особистості. Одним із таких факторів розцінювалось музичне виховання, яке включало навчання співу та гри на музичних інструментах. Нині практично у кожній провінції Китайської Республіки існують свої органи управління художньою освітою (як спеціальною, так і загальноестетичною, у рамках програми загальноосвітніх шкіл). Характерним в аспекті патріотичного виховання визнано збереження національного колориту, а також насичення співом та грою на національних інструментах. Були виділені видатні імена діячів, завдяки яким було з’ясовано культурні традиції КНР. На основі вивчення цієї проблематики, виявлено процеси розвитку музичної освіти Китаю.

ВХІДНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Віктор Тимчук — Thu, 27 Jun 2024 00:00:00 +0000

З позиції забезпечення якості навчального процесу проаналізовано сучасний стан ОПП 201 «Агрономія» першого бакалаврського та другого магістерського рівнів. Порівняльний аналіз вхідних даних продемонстрував загальну спрямованість обох рівнів на вирішення комплексних завдань. Стейкхолдери та викладачі визначають 45,5% загальних компетентностей (ЗК) на рівні бакалаврату як функціональні та 33,3% на рівні магістратури. За спеціальними компетентностями (СК) 66,6% є функціональними на рівні бакалаврату та 50,0% – на рівні магістратури. За програмними результатами навчання (ПРН) частка функціональних коипетентностей на бакалавраті становить 43,8 % та 30,7 % – на магістратурі. За формами контролю якості навчання на бакалавраті заліки становлять 47,3%, а іспити – 52,7%. Контроль якості через бакалаврські іспити охоплює 50,5% кредитів та 49,5% – через заліки. В системі контролю якості на рівні магістрів через іспити охоплюється 48,1% кредитів, а через заліки – 51,9% кредитів. Стосовно вибіркових дисциплін виділено значне коло питань, які необхідно вирішувати та оптимізувати у форматі системного підходу. Аналіз співвідношення компетентностей (ЗК та СК) і програмових результатів навчання (ПРН) обов’язкових предметів (ОК) першого бакалаврського рівня продемонстрував відсутність прояву наскрізної координації. Натомість, на другому магістерському рівні отримано підтвердження практичної значущості методичних прийомів наскрізного узгодження навіть на рівні ручного керування. За рахунок проведеного аналізу підібрано модельні алгоритми, які сприяють підвищенню ефективності статистичного моніторингу та якості навчального процесу.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ НОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ РОЗВИТКУ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ

Галина Пономарьова, Алла Харківська — Sat, 15 Jun 2024 00:00:00 +0000

У статті розглядаються особливості самоприйняття та соціальної взаємодії молодших школярів із порушеннями слуху, зокрема в контексті їхньої тривожності та ролі цього поняття у соціалізації в умовах інклюзивного навчання та нової соціальної ролі «школяр». Звертається увага на особливості, причини та механізми розвитку високого рівня тривожності у цих дітей. Важлива роль відводиться розкриттю механізмів соціалізації, таких як: соціальні знання, комунікативна сфера, мотиваційна сфера, інтерактивна сфера, сфера самооцінювання. Робота відображає роль компенсаторних механізмів як основної лінії розвитку за умов порушень психофізичного розвитку або наявності хронічної хвороби. Детально аналізується поняття «соціальна ситуація розвитку», описуються її особливості у молодшому шкільному віці, зазначаються аспекти переживання нової соціальної ролі та початку навчання у школі дітьми з порушенням слуху. Використовуються дані психолого-педагогічної літератури, щоб навести узагальнені результати дослідження рівня тривожності, пов'язаної із взаємодією з однолітками та вчителями цієї категорії дітей. В рамках інклюзивного та інтегрованого освітнього процесу важливими є розуміння та підтримка соціальної взаємодії молодших школярів з сенсорними порушеннями, для їх повноцінного розвитку, відчуття приналежності до суспільства та досягнення успіхів у навчанні та житті. Стаття спрямована на розкриття важливого аспекту соціальної адаптації дітей із порушеннями слуху.

ФОРМИ І МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СФОРМОВАНОСТІ ОПЕРАЦІЙНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ УЧНІВ НАУКОВИХ ЛІЦЕЇВ (ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ФОРМАТ)

Петро Тадеєв, Марія Тадеєва — Wed, 26 Jun 2024 00:00:00 +0000

У статті досліджено вітчизняний та зарубіжний досвід використання форм і методів оцінювання результатів сформованості операційних та практичних умінь учнів наукових ліцеїв. Доведено доцільність використання для проведення ретельної та справедливої процедури оцінювання сформованості операційних і практичних дослідницьких умінь учнів наукових ліцеїв у вітчизняній та зарубіжній практиці таких основних типів оцінювання, як от: оцінювання досягнень учнів (Achievement Assessment), оцінювання процесу та результатів виконаного учнем завдання (Performance Assessment), цілісне оцінювання (Holistic Assessment), оцінювання учнівських портфоліо (Portfolio Assessment), зовнішнє незалежне оцінювання, яке має зарубіжний аналог Standardized Achievement Test. Констатовано, що, незважаючи на універсальний характер форм і методів оцінювання результатів навчальних досягнень, у кожній країні цей процес характеризується своїми особливостями і впливом національних освітніх традицій. Доведено, що при оцінюванні різних типів навчальних досягнень учнів необхідно враховувати такі чинники: якість знань (системність, глибина, осмисленість, міцність, гнучкість); характеристики відповідей учнів (повнота, логічність, обґрунтованість, правильність); ступінь сформованості базових та предметних умінь і навичок; рівень володіння розумовими операційними вміннями (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, класифікація, узагальнення, формулювання висновків); досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблему та розв’язувати її, формулювання гіпотези та самостійність оцінних суджень). Розглянуто вимоги до оцінювання рівня сформованості дослідницьких операційних та практичних умінь учнів вітчизняних наукових ліцеїв на прикладі вивчення іноземної мови (англійської), яка служить основним засобом формування іншомовної комунікативної компетентності і є предметом гуманітарного циклу, та предметів шкільного курсу математики (алгебри та геометрії), які є базисом для формування логіки суджень, креативного і критичного мислення, так як ці обидва предмети шкільної програми відіграють ключову роль у всіх видах дослідницької роботи учнів, які навчаються у закладах шкільної освіти наукового спрямування. Визначено, що оцінювання рівня сформованості таких видів дослідницьких умінь учнів здійснюється за результатами перевірки їхніх навчальних досягнень у формі індивідуального, групового, фронтального опитування і в процесі виконання самостійних, контрольних, тематичних, проєктних робіт та тестування. При цьому заклад освіти може використовувати на свій розсуд поряд з традиційними й інші форми оцінювання освітніх здобутків учнів.