Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

Дослідження впливу параметрів лазерного зварювання на мікроструктуру стикових зварних з’єднань корозійностійкої сталі AISI 304

2026-03-28T15:46:11+00:00

Корозійностійкі хромонікелеві аустенітні сталі займають провідне місце серед конструкційних матеріалів сучасної промисловості завдяки поєднанню високих механічних властивостей, корозійної стійкості та технологічності. Однією з найбільш поширених є сталь AISI 304, яка широко застосовується в енергетиці, хімічній та нафтохімічній промисловості, суднобудуванні та машинобудуванні. Разом з тим зварювання, зокрема лазерне, супроводжується реалізацією нерівноважних умов кристалізації, що істотно впливають на мікроструктуру металу шва, фазовий склад, формування зони термічного впливу та неметалевих включень. У роботі наведено результати експериментального дослідження впливу параметрів лазерного зварювання на мікроструктуру, фазовий склад і характер неметалевих включень у стикових з’єднаннях аустенітної корозійностійкої сталі AISI 304 товщиною 1,5 мм. Лазерне зварювання виконували Nd:YAG-лазером «DY044» на трьох режимах з однаковою погонною енергією 60 Дж/мм та величиною розфокусування лазерного випромінювання 0 мм при потужності лазерного випромінювання 1,5; 2,5 та 3,5 кВт і відповідних швидкостях зварювання 1,5; 2,5 та 3,5 м/хв. Мікроструктурні дослідження проводили методами оптичної мікроскопії у діапазоні збільшень ×50–×500, кількість δ-фериту визначали за допомогою приладу «Ferritgehaltmesser-1.053», оцінювання неметалевих включень здійснювали відповідно до ДСТУ ISO 4967:2017. Встановлено, що метал шва у всіх зразках характеризується дисперсною литою структурою з формуванням центральної комірчастої зони, зони стовбчастих кристалітів та зони округлих зерен біля лінії сплавлення. Зі зростанням потужності лазерного випромінювання спостерігається звуження центральної комірчастої смужки, зменшення протяжності структурних зон і зниження інтенсивності взаємного затікання металу шва та основного металу. Вміст δ-фериту в металі шва має чітку тенденцію до зменшення від 1,7–1,8% до 0,8–0,9%, що свідчить про більш повну аустенітну стабілізацію при підвищених режимах зварювання. Найвища чистота металу за неметалевими включеннями зафіксована у зразку, звареному при потужності 3,5 кВт, де виявлено лише дисперсні точкові нітриди та оксинітриди з балом не вище №0,5. Зона термічного впливу у всіх випадках є вузькою, близько 600–900 мкм, без росту аустенітного зерна та зі збереженням структури прокату. Отримані результати підтверджують ефективність оптимізації параметрів лазерного зварювання для формування дрібнодисперсної мікроструктури, зниження вмісту δ-фериту та мінімізації неметалевих включень.

Оптимізація планово-попереджувального технічного обслуговування рухомого складу з урахуванням ризику відмов

2026-03-29T11:58:38+00:00

У роботі розглянуто задачу підвищення ефективності планово-попереджувального технічного обслуговування (ППТО) рухомого складу шляхом переходу від жорстко фіксованих регламентних інтервалів до ризик-орієнтованого планування (Risk-Based Maintenance, RBM). Актуальність теми зумовлена одночасним зростанням вимог до безпеки та пунктуальності перевезень, старінням парку й підвищенням вартості простоїв, тоді як пропускна спроможність депо (пости, персонал, запасні частини) залишається обмеженою. У таких умовах однакові інтервали ТО для всіх одиниць технікиє компромісом: для частини рухомого складу вони надмірно консервативні та спричиняють зайві витрати, для іншої частини — створюють підвищену ймовірність відмов у русі. Ключова ідея RBM полягає в узгодженні періодичності та пріоритетів ППТО з імовірністю відмови та наслідками відмови. Наслідки в залізничних системах мають багатокомпонентний характер і включають безпекові ефекти, експлуатаційні втрати (затримки, зрив графіка, зниження доступності парку) та економічні витрати (ремонт, простої, штрафи). Мета дослідження — запропонувати та обґрунтувати підхід до вибору міжремонтних інтервалів, який мінімізує очікувані сумарні втрати за забезпечення прийнятного рівня ризику. Методична основа роботи поєднує огляд сучасних концепцій ППТО, RCM, CBM і PdM/PHM із формалізацією задачі типу “витрати + ризик” на базі параметричних моделей надійності. Для кількісного опису деградації застосовано модель часу до відмови з розподілом Вейбулла, що дає змогу пов’язати інтервал ППТО T з імовірністю відмови F (T ) та очікуваними витратами на планове й коригувальне втручання. На демонстраційному прикладі виконано розрахунок раціонального інтервалу ППТО та проведено аналіз чутливості до співвідношення вартостей планових і аварійних робіт. Показано наявність області оптимальних (раціональних) інтервалів, у якій досягається компроміс між частотою планових робіт і втратами від відмов. Отримані результати можуть бути використані як підґрунтя для подальшої інтеграції з даними моніторингу стану (CBM/PdM) та для розширення постановки шляхом введення явних обмежень на ризик і ресурсних обмежень депо.

Дослідження температурного режиму роботи пневматичної ресори швидкісного рухомого складу залізниці

2026-03-29T12:13:34+00:00

Зростання швидкостей руху рухомого складу залізниць зумовлює підвищення вимог до надійності елементів пневматичного підвішування, зокрема гумокордних оболонок пневматичних ресор, термічний стан яких суттєво впливає на їх довговічність та експлуатаційні характеристики. У роботі наведено результати комплексного дослідження температурного режиму роботи пневматичної ресори швидкісного рухомого складу за умов дії змінних експлуатаційних навантажень. Розглянуто особливості зміни температури повітря в пневматичній ресорі під час термодинамічних процесів стиснення та розширення, що виникають унаслідок вертикальних коливань кузова та візків швидкісного рухомого складу. Проаналізовано вплив експлуатаційних факторів на перебіг теплових процесів у пневматичній ресорі, а також встановлено закономірності зміни температурних коливань повітря залежно від швидкості руху, амплітуди вертикальної нерівності рейкової колії та завантаженості кузова. Дослідження виконано на основі термодинамічної моделі роботи пневматичної ресори. Проведено порівняльний аналіз температурного режиму в режимах тари та брутто, визначено максимальні значення зміни температури повітря та оцінено їх відносну різницю. Встановлено, що різниця у максимальній зміні температури повітря між зазначеними режимами не перевищує 5,5 %, що свідчить про незначний вплив маси кузова на температурний режим роботи пневматичної ресори. Отримані результати можуть бути використані для уточнення умов теплової роботи гумокордної оболонки пневматичної ресори, а також під час подальших досліджень динамічних показників системи пневматичного ресорного підвішування швидкісного рухомого складу залізниці. Практичне впровадження отриманих результатів забезпечує підвищення надійності та довговічності пневматичних ресор шляхом стабілізації їх температурного режиму й зниження термічного навантаження на гумокордну оболонку. Застосування отриманих даних дозволяє здійснювати обґрунтовану оцінку технічного стану пневматичних ресор, оптимізувати періодичність і обсяги технічного обслуговування, а також мінімізувати ймовірність відмов окремих елементів під час високошвидкісного руху. Це є важливим чинником забезпечення надійної, безперебійної та безпечної експлуатації залізничного транспорту.

Iнтегрована система цифрового двійника для адаптивної діагностики складних технічних систем

2026-03-28T14:57:50+00:00

У статті представлено комплексну методологічну основу створення інтегрованого інформаційного середовища для моніторингу, діагностики та прогнозування технічного стану складних технічних систем (СТС) на прикладі суднових енергетичних установок. Актуальність роботи зумовлена необхідністю переходу від фрагментованих і статичних аналітичних методів до динамічних систем управління життєвим циклом обладнання в режимі реального часу. Основну увагу зосереджено на синтезі класичних підходів, зокрема імовірнісних графів і дерев відмов, із сучасними технологіями, такими як цифрові двійники (Digital Twin, DT), потокова аналітика великих даних та парадигма «Model-as-a-Service» (MaaS).Наукова новизна дослідження полягає у розробленні адаптивної архітектури, в межах якої традиційне статичне дерево відмов трансформується у динамічну онтологічну структуру. Запропоновано математичну модель розрахунку ризику на основі апроксимації Min Cut Upper Bound, що забезпечує обчислювальну ефективність під час обробки високої інтенсивності телеметричних потоків із використанням Kafka та Flink. У роботі описано оригінальну архітектуру класифікатора помилок, який функціонує як семантичний валідатор. Реалізація механізму «veto», заснованого на фізичних обмеженнях цифрового двійника, дозволила знизити рівень хибнопозитивних спрацьовувань діагностичної моделі на 20 %, забезпечивши пріоритет фізичної узгодженості над статистичними кореляціями. Практичну значущість дослідження підтверджено результатами імітаційного моделювання різних сценаріїв деградації компонентів двигуна. Експериментальні дані свідчать, що інтеграція прогностичних моделей у контур цифрового двійника забезпечує системну перевагу: точність класифікації зростає з 0,87 до 0,94, а затримка оновлення прогнозу скорочується більш ніж удвічі — з 5,0 до 2,1 с. Запропоновано методологію управління життєвим циклом моделей на основі замкненого циклу MLOps, що включає фізично обґрунтоване навчання, тіньове розгортання та автоматизоване виявлення дрейфу характеристик.У роботі формалізовано алгоритм обчислення залишкового корисного ресурсу (Remaining Useful Life, RUL) на основі динамічного градієнта ймовірності, що дає змогу системі адаптуватися до змін інтенсивності експлуатації в режимі реального часу. Сформована багаторівнева архітектура інформаційного середовища, яка охоплює рівні збору даних, попередньої обробки, діагностики, прогнозування та підтримки прийняття рішень, становить завершене методологічне рішення для проактивного технічного обслуговування та переходу до автономних систем моніторингу СТС.

Моделі командної роботи в іт-проєктах та їх вплив на ефективність розробки програмного забезпечення

2026-03-28T15:12:38+00:00

У статті досліджено моделі командної роботи в ІТ-проєктах та проаналізовано їх вплив на ефективність процесу розробки програмного забезпечення. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою складністю сучасних ІТ-систем, підвищенням вимог до якості програмних продуктів, збільшенням ролі міждисциплінарних команд і поширенням гнучких підходів до організації розробки. У роботі розглянуто основні підходи до формування та функціонування ІТ-команд, зокрема класичні та сучасні моделі командної роботи, що застосовуються у процесі створення програмного забезпечення.

Особливу увагу приділено аналізу моделей Agile, Scrum та DevOps як найбільш поширених у сучасних ІТ-проєктах. Проаналізовано ключові характеристики зазначених моделей, включаючи розподіл ролей, відповідальності учасників команди, механізми взаємодії та комунікації, а також особливості прийняття управлінських і технічних рішень у процесі розробки. Визначено, що ефективність командної роботи значною мірою залежить від чіткого визначення ролей, прозорого розподілу відповідальності, рівня залученості учасників та наявності налагоджених каналів комунікації між усіма зацікавленими сторонами ІТ-проєкту.

У статті також розглянуто основні проблеми, що виникають під час організації командної роботи, зокрема конфлікти відповідальності, комунікаційні бар’єри, труднощі координації діяльності в умовах розподілених команд і вплив людського фактора на результати проєкту. На основі проведеного аналізу узагальнено вплив різних моделей командної роботи на якість, швидкість та результативність розробки програмного забезпечення, а також окреслено практичні рекомендації щодо підвищення продуктивності команд.

Окреслено перспективи розвитку командних моделей в ІТ з урахуванням сучасних тенденцій цифровізації, віддаленої роботи, автоматизації процесів розробки та застосування інструментів колаборації. Отримані результати можуть бути використані при виборі та адаптації моделей командної роботи в ІТ-проєктах з метою підвищення ефективності розробки програмного забезпечення та оптимізації управління проєктами.

Cистемне програмне забезпечення ОС Ubuntu для створення навчальних стендів Raspberry PI

2026-03-28T15:21:29+00:00

У статті розглядається актуальна проблема модернізації апаратно-програмного забезпечення навчальних комп'ютерних лабораторій закладів вищої освіти в умовах стрімкого розвитку технологій «Інтернету речей» (IoT) та вбудованих систем. Цей фактор є критично важливим для забезпечення безперервності та якості практичної підготовки інженерних кадрів у сучасних реаліях, зокрема в умовах воєнного стану, коли безпека учасників освітнього процесу виходить на перший план.

Дослідження спрямовано на розробку та практичну реалізацію комплексної методики розгортання уніфікованого програмного середовища на базі операційної системи Ubuntu для навчальних стендів, побудованих на мікрокомп'ютерах Raspberry PІ 4 Model B. Акцент робиться на створенні масштабованого, ефективного рішення, яке дозволяє інтегрувати компактні обчислювальні модулі в наявну корпоративну інфраструктуру, забезпечуючи при цьому повноцінний віддалений доступ для студентів та викладачів без втрати функціональності.

У роботі детально описано алгоритм налаштування системи, який складається з послідовних кроків (етапів). Ці етапи передбачають конфігурування мережевих інтерфейсів: налаштування статичної IP-адресації та DNS-серверів для коректної ідентифікації в мережі; інтеграцію в корпоративну мережу шляхом встановлення необхідних пакетів (realmd, sssd, adcli), редагування конфігураційних файлів та безпосереднє введення пристрою в домен Active Directory; налаштування підсистеми аутентифікації PAM для автоматичного створення домашніх директорій доменних користувачів (mkhomedir).

У ході дослідження було виявлено та вирішено низку технічних проблем, зокрема, питання сумісності стенду з клієнтом RDP. Вирішено питання додаткових налаштувань: доступ до зовнішніх портів, автоматичне завантаження камери для перегляду результатів роботи стенду, автоматичне перезавантаження стенду при завершенні роботи зі стендом, обмеження кількості одночасних підключень. Також опрацьовано загальні механізми підключення пристроїв-стендів у корпоративну мережу та розглянуто шляхи налаштування безпечної зупинки роботи стенду у випадку відключення світла.

Реалізована схема дозволяє студентам підключатися до реального обладнання з будь-якої точки світу, використовуючи свої університетські доменні облікові записи, та виконувати лабораторні роботи, що вимагають прямої взаємодії з сенсорами, виконавчими механізмами та іншою периферією, які неможливо повноцінно відтворити в умовах віртуальної симуляції.

Застосування великих мовних моделей для виявлення вразливостей програмного коду

2026-03-28T15:32:54+00:00

У статті розглядається застосування великих мовних моделей (ВММ), зокрема GPT-4, для автоматизованого виявлення вразливостей у програмному коді. Сучасні методи статичного аналізу коду мають обмеження у виявленні складних вразливостей та контекстуальних загроз безпеці, що потребує розроблення нових підходів на основі технологій штучного інтелекту. Для оцінки здатності великих мовних моделей (ВММ) виявляти вразливості у програмному коді було проведено серію експериментів із використанням кількох поколінь моделей GPT, зокрема: Ada (350 млн параметрів), Curie (6,7 млрд), Davinci (175 млрд), а також найновішої моделі GPT-4 (≈1,7 трлн параметрів). На основі порівняльного аналізу з традиційним статичним аналізатором Snyk показано, що GPT-4 здатна виявляти більшу кількість вразливостей, охоплюючи ширший спектр загроз, а також пропонувати релевантні виправлення для їх усунення. У роботі використано 64 фрагменти коду на восьми мовах програмування, що охоплюють 33 категорії вразливостей згідно з класифікацією Common Weakness Enumeration (CWE). Експериментальне дослідження проведено шляхом порівняння результатів аналізу коду засобами GPT-4 та Snyk на ідентичних наборах тестових даних. Модель GPT-4 продемонструвала високу ефективність в автоматичному рефакторингу коду, зокрема забезпечила зниження рівня критичних вразливостей на 94% порівняно з початковим станом програмного коду. Окремо проаналізовано метрики точності виявлення загроз, частоту хибнопозитивних та хибнонегативних результатів, а також здатність моделі надавати детальні пояснення виявлених проблем безпеки. Особливою перевагою GPT-4 стала її здатність працювати в режимі автоматичного рефакторингу, що був закладений у варіаціях системного контексту. Результати дослідження свідчать про доцільність застосування ВММ як додаткового інструменту забезпечення безпеки програмного коду. Запропоновано можливості інтеграції великих мовних моделей у сучасні середовища безперервної інтеграції та розгортання (CI/CD) та окреслено перспективи гібридного застосування разом з класичними інструментами автоматизованого тестування безпеки програмного забезпечення.

Аналіз особливостей застосування САПР в освітньому процесі

2026-03-29T11:38:07+00:00

Висока динамічність усіх суспільних процесів і явищ обумовлює формування нової системи світогляду людства, модифікацію ієрархії потреб і цінностей, викликів до темпів та якості розвитку. Вирішення надскладних завдань, пов’язаних із задоволенням вимог сучасності, вимагає застосування новітніх наукових рішень та інструментів. Відтак рушійними силами інноваційно-технологічного укладу визначають робототехніку, автоматизацію, цифровізацію, основою яких є високі інтелектуальні технології. Людству також доводиться вирішувати низку складних проблем, пов’язаних з екологією, пошуком нових джерел енергії, матеріалів, технологій, що відповідають суспільству. Визначальна роль у вирішенні названих проблем відводиться високим інформаційним технологіям. Серед інформаційних технологій автоматизація проєктування займає особливе місце в освітньому процесі. По-перше, автоматизація проєктування – дисципліна, її складовими частинами є багато інших сучасних інформаційних технологій. Так, технічне забезпечення систем автоматизованого проєктування (САПР) засновано на використанні обчислювальних мереж і телекомунікаційних технологій, в САПР використовуються персональні комп’ютери і робочі станції. Математичне забезпечення САПР відрізняється багатством і різноманітністю методів обчислювальної математики, статистики, математичного програмування, дискретної математики, штучного інтелекту. Програмні комплекси САПР належать до числа найбільш складних сучасних програмних систем, заснованих на операційних системах, складних мовах програмування і інших сучасних CASE-технологіях. По-друге, знання основ автоматизації проєктування і вміння працювати із засобами САПР потрібні практично будь-якому майбутньому інженеру-розробнику. У даній статті розглядаються питання та проблеми навчання студентів, з якими вони зустрічаються під час вивчення високотехнологічних дисциплін. У вищих навчальних закладах (ВНЗ) в сучасних умовах потрібен новий підхід до підготовки студентів різних рівнів навчання − якісний, технологічний. Впровадження високотехнологічних дисциплін в навчання дозволяє досить швидко розробляти та пропонувати студентам різноманіття варіантів індивідуальних завдань за великою кількістю тем з урахуванням рівня початкової комп'ютерної підготовленості студентів. При правильному підході САПР може бути прекрасною основою запровадження у освітній процес проєктного способу навчання. Крім того, використання у навчальному процесі систем автоматизованого проєктування, поряд з рішенням основного завдання, дає низку додаткових освітніх ефектів. Сумарна дія таких ефектів багаторазово покращує результати навчання. В даній статті розглядаються деякі відмінні риси САПР, які позитивно впливають на результативність підготовки сучасного спеціаліста.

Вплив причіпних ланок на стійкість руху колісного трактора з шарнірно-зчленованою рамою

2026-03-28T16:04:10+00:00

У статті наведено результати дослідження впливу причіпних ланок на стійкість руху колісного трактора з шарнірно-зчленованою рамою при роботі у складі тракторного потягу з двовісним причепом. Показано, що агрегатування трактора з причіпною ланкою призводить до перерозподілу нормальних реакцій дороги між передніми та задніми колесами, що суттєво впливає на керованість і стійкість потягу проти складання. Встановлено, що поширені традиційні методи розрахунку, у яких тягова сила вважається прикладеною у плямі контакту колеса з опорною поверхнею, не завжди коректно відображають реальні силові взаємодії в системі «трактор–причіп», особливо для машин із шарнірно-зчленованою рамою та зміщеним уперед центром мас.

Проведено аналіз впливу геометричних параметрів причіпного пристрою, зокрема вертикальної координати осі зчеплення ланок, на зміну сумарної нормальної реакції дороги на задніх колесах трактора. Запропоновано уточнену розрахункову схему тракторного потягу з двовісним причепом, в якій тягова сила та сили опору коченню прикладаються безпосередньо на осях ведучих коліс. Такий підхід дозволив отримати аналітичні залежності, що більш точно описують перерозподіл навантажень між осями при різних варіантах розташування осі зчеплення причіпної ланки та режимах руху агрегату.

На основі рівнянь рівноваги моментів доведено, що при агрегатуванні з двовісним причепом вертикальне навантаження на задні колеса трактора може як збільшуватися, так і зменшуватися. Визначено умови, за яких забезпечується зростання сумарної нормальної реакції дороги на задніх колесах, а саме розміщення осі зчеплення ланок вище осі задніх коліс трактора. У протилежному випадку спостерігається зменшення навантаження, що призводить до погіршення стійкості тракторного потягу проти складання та зниження безпеки експлуатації.

Отримані результати мають важливе практичне значення для конструювання, вибору та модернізації причіпних пристроїв колісних тракторів із шарнірно-зчленованою рамою, а також для підвищення безпеки та ефективності їх експлуатації в реальних умовах роботи.

Підвищення ефективності тукової машини з відцентровими робочими органами

2026-03-28T16:14:55+00:00

Застосування мінеральних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур призводить поряд з підвищенням їх врожайності, також до поліпшення якості виробленої продукції. Водночас ефективність застосування мінеральних добрив в значній мірі залежить від рівномірності їх розподілу в ґрунті. зокрема при поверхневому їх внесенні. Проведеними аналітичними дослідженнями виявлено, що тукові машини з відцентровими робочими органами допускають внесення мінеральних добрив з підвищеною нерівномірністю, що призводить до недобору врожаю сільськогосподарських культур. Крім того, ударна взаємодія гранул мінеральних добрив із лопатками відцентрового диску під час його обертального руху, призводить до руйнування гранул добрив з утворенням пиловидної фракції, яка поряд із погіршенням рівномірності їх внесення, призводить до забруднення навколишнього середовища. Також установлено, що, причиною підвищеної нерівномірності внесенні мінеральних добрив такими відцентровими робочими органами є те, що з віддаленням від тукової машини кількість добрив на одиницю площі поступово зменшується. Підвищити рівномірність поверхневого внесення мінеральних добрив, в технологічних процесах вирощування сільськогосподарських культур а отже і ефективність їх застосування можливо шляхом регульованого їх розподілу в ближні і дальні зони розсіву. Для цього у відцентровому робочому органі лопатки слід встановити рухомо на пружному стрижні таким чином, щоб при відхиленні лопатки в стрижні накопичувалась потенціальна енергія. Крім того, лопаткам слід задати регульований характер безвідривного обертового руху, наприклад, шайбою з внутрішньою профільною робочою поверхнею, із можливістю призупинення лопатки при її заповненням мінеральним добривом. Водночас кожну лопатку відцентрового диску обладнати пальцем, спрямованим в сторону профільної поверхні шайби, в якому у виконаному прорізі вільно встановити на осі ролик таким чином, щоб вісь його симетрії була співвісна з віссю симетрії стрижня лопатки. Крім того, стрижні слід наділити пристроєм для зміни їх крутного моменту при зміні умов внесення мінеральних добрив туковою машиною з таким відцентровим робочим органом. Виконання відцентрового робочого органу в такому вигляді при його застосуванні створюються умови регульованого розподілення мінеральних добрив по ширині захвату тукової машини, внаслідок чого забезпечується рівномірне їх внесення без утворення пиловидної фракції, а отже і підвищення ефективності застосування такого відцентрового робочого органу.

Про будову багатокомпонентної системи CaO-Fe2O3-Al2O3 -SiO2

2026-03-29T11:45:46+00:00

На основі сполук оксидної системи CaO -Fe₂O₃ - Al₂O₃ - SiO₂ розробляються високотемпературні вогнетривкі матеріали для металургії, енергетики та інших галузей. Оскількі такі матеріали використовують за високих робочих температур виникає зацікавленість у дослідженні реакцій в зазначеної системи за температур експлуатації до 1500 °С. До ціеї оксидної системи також належать композиції алюмосилікатне волокно — базальтове волокно, які за рахунок високих теплоізоляційних властивостей, є перспективними для використання в чорної та кольорової металургії, машинобудуванні, енергетиці та інших галузях. У зв'язку з цим викликає інтерес більш детальне теоретичне дослідження її субсолідусної будови. У роботі приведені результати розрахунку вільної енергії Гіббса для супряженої реакції в обраній багатокомпонентній системі. На основі проведених термодинамічних розрахунків встановлено можливість протікання супряженої реакції CaAl₂Si₂O₈ + 3CaAl₁₂O₁₉ + 17Fe₂O₃= 2Ca₂Al₂SiO₇ + 17Fe₂Al₂O₆. а також показано, що реакція між фазами Ca₂Al₂SiO₇ та Fe₂Al₂O₆ в інтервалі температур 300-1700 К не відбувається. Встановлено існування коноди Ca₂Al₂SiO₇ – Fe₂Al₂O₆ а комбінація фаз CaAl₂Si₂O₈ + CaAl₁₂O₁₉ + Fe₂O₃в інтервалі температур 300-1500 К утворює між собою “порожній” трикутник. Наведено температурні інтервали співіснування комбінацій фаз та побудовано область системи Ca₂Al₂SiO₇–FeAlO₃–CaAl₂Si₂O₈–CaAl₁₂O₁₉-Fe₂O₃. За результатами проведених теоретичних досліджень встановлено, що розглянута багатокомпонентна система розбивається на 25 елементарних тетраедрів для яких наведено температури і склад евтектик. Побудовано топологічний граф взаємозв'язку елементарних тетраедрів, який в подальшому дасть можливість відслідковувати зміну фазового складу композицій. Проведено оцінку відносного об’єму і температури появи розплаву в елементарних тетраедрах, визначено мінімальну температуру появи розплаву. Надані перспективні області системи придатні для виготовлення вогнетривких теплоізоляційних матеріалів. Проведені дослідження можуть бути застосовани при розробки та застосування вогнетривких матеріалів, наприклад в системах мулітокремнеземисте волокно -базальтове волокно. вогнетрив-шлак та інших.