Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

Аналіз ефективності цифрових інструментів у процесі навчання

2026-05-11T08:48:55+00:00

У сучасних умовах швидкого розвитку інформаційних технологій і активного використання дистанційних форм навчання значно зростає цінність використання цифрових інструментів в організації освітнього процесу. Використання онлайн платформ (сервісів для організації навчання), сервісів для відеоконференцій та інструментів для створення навчальних матеріалів дозволяє освітянам і здобувачам освіти підвищувати дієвість взаємодії між учасниками освітнього процесу, спростити процес отримання інформації (зміст практичних завдань та їх терміни виконання, навчальні та допоміжні матеріали), а також забезпечити гнучкість навчання. Незважаючи на широке розповсюдження таких технологій у сучасному навчанні, важливим залишається питання оцінки їх зручності й ефективності з точки зору здобувачів освіти.

Метою даного дослідження є аналіз наукової літератури та проведення опитування серед студентів щодо ефективності цифрових інструментів, що використовуються у процесі їхнього навчання, а також визначити ключові переваги та недоліки на основі результатів опитування респондентів. У роботі розглянуто класифікацію цифрових інструментів за їхніми можливостями в освіті та проаналізовано їхні основні можливості.

Емпірична частина цього дослідження ґрунтується на аналізі результатів опитування, проведеного серед студентів дистанційного навчання, які використовують цифрові освітні сервіси кожного дня. Під час дослідження було оцінено основні можливості використання платформ для організації навчального процесу, сервіси для візуалізації даних та створення навчального матеріалу, сервіси онлайн-зустрічей, переваги та фактори вибору цифрових інструментів. Паралельно було проаналізовано проблеми, які виникають під час використання цифрових інструментів у здобувачів освіти. Особливу увагу приділено оцінці зручності інтерфейсу, функціональних можливостей та швидкості доступу до використання цифрових сервісів.

За результатами було визначено найбільш популярні інструменти, що використовуються у процесі навчання та створення презентацій, а також виявлено основні фактори, які впливають на ефективність їх застосування. Ключовими цифровими інструментами виявилися платформи для управління навчанням та сервіси для проведення відеоконференцій. Отримані результати можуть бути використані для подальшого вдосконалення організації освітнього процесу та підвищення ефективності використання цифрових технологій у навчанні.

Aвтоматизація процедур каскадного керування живленням серверів VMWARE VSPHERE засобами мережевої інфраструктури

2026-05-11T09:04:20+00:00

У статті досліджено актуальну проблему забезпечення стійкості інформаційних систем в умовах енергетичного кризису. Обґрунтовано необхідність захисту віртуалізованих середовищ VMware vSphere, де раптові вимкнення живлення без попереднього керованого завершення роботи призводять до незворотних пошкоджень файлових систем віртуальних дисків, порушення цілісності баз даних та метаданих на рівні сховищ.

Аналіз існуючих рішень показав, що існуючі системи безперебійного живлення (ДБЖ) з мережевими картами керування (NMC) мають високу вартість та обмежену програмну гнучкість, що робить їх використання економічно неефективним для сегментів малих та середніх кластерів.

Метою роботи є розробка гнучкої автоматизованої системи каскадного керування живленням на базі доступної мережевої інфраструктури, зокрема роутерів MikroTik, та побутових зарядних станцій великої потужності. У межах дослідження проведено класифікацію віртуальних ресурсів та запропоновано розподілити усі ресурси на декілька рівнів обслуговування, наприклад: мінімальний (vCenter, сервери AD, Web-сервер), базовий (файлові сервери, RDP) та повний (VMware Horizon, UAG). Автори навели опис основних етапів створення дотичної системи: розподіл віртуального середовища, дослідження використання електричної потужності, налаштування віртуального середовища, а також розробка процедур (скриптів) для керування запуском/завершенням роботи віртуального середовища VMware vSphere.

На основі експериментальних даних запропоновано часові затримки для каскадного запуску та завершення роботи, що забезпечує коректну синхронізацію системних компонентів. Описано технічну реалізацію системи, яка включає налаштування BIOS серверів для автоматичного відновлення живлення та підтримки Wake-on-LAN. Запропоновано схему розподілу енергоспоживання через два блоки живлення, що дозволяє оптимізувати заряджання станцій без зупинки роботи серверів. Також розглянуто методи оптимізації середовища VMware Horizon через керування параметром ParentVMs для зменшення кількості активних службових віртуальних машин та особливості розробки процедур керування запуском/завершенням роботи на прикладі роутеру MikroTik

Практична значущість результатів, апробованих у лабораторії «Центр ІТ-рішень» ЛНУ імені Тараса Шевченка, полягає у створенні бюджетного та надійного інструменту захисту інфраструктури, що імітує функціонал корпоративних NMC-систем. Використання протоколу SSH із сертифікатами для автоматизації команд на хостах ESXi забезпечує високий рівень автономності та безпеки процесу керування без необхідності ручного втручання адміністратора.

Порівняльний аналіз квантових схем віднімання в базисі сучасних квантових процесорів

2026-05-11T09:24:55+00:00

У роботі досліджено шість квантових схем віднімачів, реалізованих у середовищі Qiskit: Оut-of-place ripple-borrow subtractor, Іn-place ripple-borrow subtractor, Cuccaro ripple-carry subtractor, Рarallel Carry-lookahead subtractor, Рarallel-prefix Kogge-Stone subtractor та QFT-based subtractor за підходом Draper. Метою дослідження є порівняння схем за кількістю кубітів, кількістю гейтів, глибиною, CNOT-count, CNOT-depth, T-count і T-depth після транспіляції до базису {CX, T, T^†, H, X, S, S^†}. Показано, що для трирозрядних операндів найменшу кількість кубітів мають Іn-place ripple-borrow та QFT-based схеми, тоді як найменшу транспільовану глибину демонструє Parallel Сarry-lookahead subtractor. QFT-based схема має малу кількість CNOT-гейтів, однак після розкладання контрольованих фазових зсувів СР у Clifford+T-базис її T-вартість стає на кілька порядків більшою за інші схеми. Отримані результати підтверджують, що вибір архітектури віднімача залежить від цільової моделі обчислень: для fault-tolerant Clifford+T-реалізації перевагу мають схеми з контрольованою T-складністю, тоді як QFT-підхід доцільніше оцінювати в нативних фазових базисах.

Загалом результати показують, що для малих розрядностей і Clifford+T-орієнтованої реалізації найбільш збалансованим вибором є Parallel Сarry-lookahead subtractor, тоді як Ripple-borrow схеми залишаються привабливими за умови дефіциту кубітів. QFT-based підхід потребує окремого аналізу в апаратних моделях, де фазові зсуви є дешевшими або підтримуються нативно.

З навчально-методичного погляду такий аналіз є важливим для формування у студентів практичного розуміння архітектурної різноманітності квантових арифметичних схем. Порівняння різних типів віднімачів показує, що одна й та сама операція може бути реалізована через принципово різні підходи, які по-різному проявляють себе на логічному та фізичному рівнях. Це дає змогу студентам усвідомити, що вибір алгоритму або схемної реалізації залежить не лише від математичної постановки задачі, а й від цільової квантової архітектури, нативного набору гейтів, кількості доступних кубітів і вимог до fault-tolerant виконання.

Інтерактивний Web застосунок цифрового університету

2026-05-11T10:30:29+00:00

У статті розглянуто концептуальні та технологічні засади побудови інтерактивного WEB застосунку цифрового університету на прикладі системи TimeTable SNU в умовах сучасної цифрової трансформації вищої освіти. Метою формування цифрового університету є створення інтегрованого комплексу взаємопов’язаних цифрових сервісів, що забезпечують підтримку навчальної, наукової та управлінської діяльності, а також інтероперабельність даних між цими сервісами. Узгоджена взаємодія цифрових компонентів сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу, оптимізації управлінських рішень та зниженню адміністративного навантаження на учасників університетської спільноти. Запропоновано архітектурний шаблон модуля для організації багатокористувацької віконної інформаційної WEB системи, орієнтованої на роботу в хмарному середовищі та забезпечення принципу «все і звідусіль». Реалізовано об’єкти JavaScript — диспетчер вікон та клас віконного інтерактивного інтерфейсу, які забезпечують керування життєвим циклом вікон, оброблення подій користувача та синхронізацію станів у розподіленому середовищі. Актуальність роботи зумовлена потребою забезпечення безперервності функціонування закладів вищої освіти України в умовах воєнного стану, просторової розосередженості здобувачів освіти та науково педагогічних працівників, а також необхідністю створення адаптивних цифрових рішень для переміщених університетів. Розроблено та впроваджено інтерактивний web-застосунок TimeTable SNU, який охоплює модулі навчального відділу, деканата, профілів користувачів, власного репозиторію ресурсів, відеозв’язку і чату, формування індивідуальних навчальних планів та електронного документообігу. Система забезпечує автоматизоване формування розкладів і сесій, контроль завантаженості аудиторій, управління вибірковими компонентами, дистанційну взаємодію учасників освітнього процесу та юридично значуще оформлення документів у цифровому вигляді. Запропонований підхід підтвердив ефективність використання власної SPA-архітектури для побудови масштабованого та адаптивного цифрового університету. Система TimeTable SNU забезпечує реалізацію принципу «все і звідусіль», підвищує стійкість закладів вищої освіти до зовнішніх викликів та може бути використана як основа для формування інтегрованої освітньої цифрової екосистеми України з потенціалом подальшої адаптації для закладів середньої освіти.

Дослідження можливості інтеграції блокчейн-технологій та ML-моделей у системах управління фінансовими ризиками

2026-05-11T10:54:51+00:00

У статті досліджено можливість розробки моделі інформаційної технології з використанням інтеграції блокчейн-технології Hyperledger Fabric та ML-моделей для управління фінансовими ризиками. Актуальність дослідження зумовлена зростанням обсягів транзакцій в сучасних фінансових установах, ускладненням фінансових інструментів, впровадженням більш суворих регуляторних вимог, що загострює необхідність забезпечення незмінності та автентичності даних.

Досліджено особливість традиційних централізованих систем управління ризиками, а саме обмеження щодо забезпечення незмінності історичних даних, що створює потенційні ризики маніпуляцій та спотворення аналітичних результатів. Оскільки ML-моделі, які активно застосовуються для кредитного скорингу та виявлення шахрайства, критично залежать від якості вхідних даних, виникає необхідність вирішення науково-прикладної задачі, а саме створення інтегрованої архітектури, яка поєднує гарантії незмінності даних блокчейн-систем із прогностичною потужністю ML-моделей. При підготовці статті проведено аналіз закордонних і вітчизняних публікацій щодо застосування алгоритмів машинного навчання (логістична регресія, Random Forest, XGBoost, Isolation Forest) у фінансовому скорингу та ефективності permissioned-архітектур блокчейн, зокрема Hyperledger Fabric.

Обґрунтовано, що інтеграція блокчейн-рівня як інфраструктури довіри для ML-процесів (provenance, audit trail, integrity of updates, governance) залишається недостатньо формалізованою. Запропоновано трирівневу архітектуру (Data Layer, Analytics Layer, Governance Layer) та формальні визначення простору транзакцій, ML-моделі ризику та формули інтегрованого ризику.

В ході дослідження було використано синтетичний датасет та виконано порівняння ефективності моделейLogistic Regression, Random Forest та XGBoost.

За результатами моделювання виявлено, що модель XGBoost показала найвищі показники, а інтеграція з блокчейн не вплинула на прогностичну ефективність, і в той же час забезпечила повну трасованість рішень та підвищила аудиторську прозорість. Результати мають прогностичний характер і потребують подальшої емпіричної верифікації в умовах реального впровадження у фінансовій установі.

Дослідження електромехатронних систем зі змінними параметрами на прикладі транспортуючого механізму

2026-05-11T15:24:14+00:00

В статті представлений аналіз впливу змінності маси системи на її динаміку в електромехатронних системах.

Показано, що особливої актуальності набувають електромехатронні системи зі змінними параметрами, функціонування яких супроводжується динамічною зміною масових, інерційних, силових і кінематичних характеристик у процесі роботи. Зазначені зміни зумовлюються варіацією навантаження, нерівномірністю подачі матеріалу, зміною швидкісних режимів та впливом зовнішніх факторів, що істотно ускладнює процеси керування. Це обумовлює необхідність застосування сучасних методів математичного моделювання та аналізу для забезпечення ефективного функціонування таких систем. Показано, що одним із типових представників електромехатронних систем зі змінними параметрами є транспортуючі механізми, зокрема конвеєри. Встановлено, що у загальному випадку в механічній системі виникає три види динамічних сил (моментів): перші з них виникають при зміненні швидкості системи, другі – маси (моменту інерції), треті – передатного числа. Тому можлива дуже велика кількість варіантів поведінки системи.

Враховуючи складність перебігу, встановлено, що єдиним методом дослідження процесів в механічних системах зі змінними параметрами може бути математичне моделювання. У дослідженнях використовується пакет прикладних програм – MATLAB / Simunink. В якості системи для дослідження впливу змінності маси системи на її динаміку, розглянуто короткий конвеєрний завантажувач, що працює у реверсивному режимі для дозування сипучого матеріалу в ємності, які рухаються повз нього. Наведено та детально проаналізовано кінематичну та структурну схеми завантажувача з урахуванням взаємозв’язків між його основними елементами, що дозволило відобразити особливості передачі руху та формування робочих режимів. Описано принцип функціонування окремих вузлів і їх вплив на загальну динаміку системи. Крім того, досліджено механічну характеристику електроприводу завантажувача, визначено її основні параметри та закономірності зміни залежно від навантаження і режимів роботи, що є важливим для подальшого аналізу та синтезу систем керування.

Подано цифрову модель цієї механічної системи в середовищі Simulink пакета MATLAB. Змодельовано процес розгону конвеєра при відсутності матеріалу на стрічці, повністю завантаженого та при поступовому завантаженні. В результаті цього отримано перехідні процеси пуску конвеєра при різних значеннях продуктивності. Встановлено, що вплив змінної маси на динаміку суттєвий, коли її значення при максимальному завантаженні сумірне з незмінною масою і більше її.

Математична модель оцінки поздовжнього резонансу бурильної колони для буріння скеровних ділянок свердловин

2026-05-11T14:46:34+00:00

Стаття присвячена актуальній проблемі забезпечення динамічної стійкості бурильних колон під час спорудження нафтових і газових свердловин зі складною просторовою траєкторією стовбура. У роботі обґрунтовано, що сучасні технології поглиблення похило-скерованих та горизонтальних ділянок супроводжуються значними силами тертя та адгезії, які спричиняють виникнення шкідливих явищ переривчастого ковзання (stick-slip) та поздовжнього тертя, що перешкоджають ефективній передачі осьового навантаження на долото. Основним методом подолання цих опорів є впровадження у склад компоновок низу бурильної колони (КНБК) гідравлічних генераторів осьових коливань (ГОК). Проте встановлено, що додаткові вібрації, які генеруються осциляторами, за певних частотних режимів можуть спровокувати виникнення поздовжнього резонансу, що призводить до критичного зростання амплітуд напружень, втомного руйнування металу та аварійних обривів інструменту. Наукова новизна дослідження полягає у розробці та теоретичному обґрунтуванні уточненої математичної моделі поздовжніх коливань саме двоступеневої бурильної колони, що враховує специфіку викривлених ділянок свердловини. Авторами застосовано апарат класичного хвильового рівняння пружного стрижня з інтеграцією параметрів в’язкого демпфування та нелінійних сил тертя Кулона. Модель описує динамічну взаємодію двох ступеней колони (верхньої частини та КНБК), що мають різні геометричні розміри та фізико-механічні властивості. Особливу увагу приділено граничним умовам на стику ступенів, де виникає концентрація напружень через відбиття та посилення хвиль. Враховано вплив зенітного кута, інтенсивності викривлення стовбура, густоти бурового розчину та характеристик ГОК. У ході дослідження проведено моделювання для чотирьох типів компоновок, включаючи варіанти з використанням сталевих труб та титанових колюбінгових секцій. Результати аналізу амплітудно-частотних характеристик (АЧХ) показали, що для коротших та жорсткіших сталевих колон резонансні піки є найбільш вираженими, тоді як у довгих колонах (понад 4000 м) спостерігається «розмиття» резонансу через високу дисипацію енергії. Встановлено, що використання легких сплавів, таких як титан, суттєво зміщує спектр власних частот вниз, що створює ризик виникнення резонансу на вищих гармоніках при високих частотах роботи осцилятора (до 20 Гц). Практичне значення роботи полягає у виведенні системи нерівностей для визначення меж зон поздовжнього резонансу. Отриманий аналітичний апарат дозволяє буровим підприємствам ще на етапі проектування розраховувати критичні частоти та обирати такі режими обертів долота і витрати промивальної рідини, які б гарантували роботу обладнання поза межами небезпечних вібрацій. Це дасть можливість підвищити експлуатаційну надійність бурильного інструменту та знизити вартість будівництва глибоких скерованих свердловин.

Aналіз та оптимізація роботи навісних агрегатів у системі машинно-тракторних комплексів

2026-05-11T15:09:42+00:00

У статті комплексно розглянуто конструктивні особливості, класифікацію та експлуатаційні характеристики навісних сільськогосподарських агрегатів як складової частини машинно-тракторних агрегатів (МТА). Узагальнено сучасні підходи до класифікації навісного обладнання за функціональним призначенням, типом приєднання, умовами експлуатації та технологічними ознаками. Проаналізовано основні конструктивні елементи навісних агрегатів, їх вплив на надійність, продуктивність і якість виконання технологічних операцій.

Особливу увагу приділено аналізу техніко-експлуатаційних показників роботи машинно-тракторних агрегатів, зокрема продуктивності, коефіцієнта використання робочого часу, енергетичної ефективності та питомих витрат палива. Визначено та систематизовано основні фактори, що впливають на ефективність роботи МТА: швидкість руху агрегату, ширина захвату, потужність енергетичного засобу, агротехнічні вимоги, технічний стан обладнання та організаційні умови використання техніки.

У роботі виконано розрахунок продуктивності машинно-тракторного агрегату за різних режимів роботи, а також визначено питомі витрати палива залежно від швидкості руху та навантаження. Побудовано аналітичні та графічні залежності продуктивності від швидкості руху агрегату, що дозволило встановити раціональні режими його функціонування. Отримані результати підтверджують, що підвищення швидкості руху сприяє зростанню продуктивності, однак потребує врахування агротехнічних обмежень і можливого зниження якості виконання робіт.

На основі проведеного аналізу обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання навісного обладнання, які передбачають оптимізацію режимів роботи машинно-тракторних агрегатів, удосконалення конструктивних параметрів агрегатів, впровадження енергоощадних технологій та підвищення рівня технічного обслуговування. Доведено, що раціональне поєднання конструктивних, технологічних і експлуатаційних факторів забезпечує підвищення продуктивності, зниження витрат палива та загальне зростання ефективності використання сільськогосподарської техніки.

Вплив режиму піролізу відпрацьованої компресорної оливи на властивості одержаних продуктів

2026-05-12T11:54:39+00:00

Дослідження спрямоване на розв'язання проблеми раціональної утилізації відпрацьованих змащувальних матеріалів та отримання альтернативних джерел енергоносіїв. У роботі встановлена можливість утилізації відпрацьованої компресорної оливи МГД-20С низькотемпературним піролізом за двох температурних режимів: м’якого, що передбачав повільний нагрів реактора з наважкою сировини, та жорсткого, який характеризувався швидким нагріванням до температури завершення процесу. Продукт цього процесу – піроконденсат. Отримані піроконденсати являли собою рідкі малов’язкі продукти темно-коричневого забарвлення з характерним специфічним запахом, вихід яких за досліджуваних умов не перевищував 89,9 % мас. від маси вихідної сировини. Встановлено, що піроконденсати, отримані за обох температурних режимів, містять значну частку ненасичених вуглеводнів, що підтверджується підвищеними значеннями йодного числа. Методом фракційної перегонки з отриманих пірокондесатів виділено бензинову та дизельну фракції й вуглеводневий залишок. Доведено, що зразки бензинової фракції містять значну кількість парафінових вуглеводнів та сірковмісних сполук, що негативно впливає на величину їх октанового числа. Зразки дизельної фракції відзначаються підвищеним значенням йодного числа та вищим за нормоване значення вмістом сірковмісних сполук, що зумовлює підвищену схильність до осмолення, нагароутворення в камері згоряння двигуна та істотно скорочує термін їх зберігання. Встановлено, що у зразках залишків фракційної перегонки піроконденсатів піролізу відпрацьованої компресорної оливи МГД-20С присутні ненасичені та сірковмісні вуглеводні. За отриманими значенням кінематичної в’язкості отримані зразки залишків належать до І та ІІ груп базових нафтових олив й з використанням процесів доочищення можуть бути використані як добавки для приготування пластичних мастильних матеріалів. Практична цінність роботи полягає у розробці комплексного підходу до переробки відходів МГД-20С, де важкі залишки після доочищення можуть бути використані як компоненти пластичних мастил, а світлі фракції — як сировина для нафтохімічного синтезу або альтернативне котельне паливо.

Аналітична комп’ютерно-інтегрована система моніторингу результатів stem-освіти

2026-05-12T07:52:52+00:00

У статті розглянуто проблему автоматизації процесів моніторингу результатів STEM-освіти в умовах цифровізації освітнього середовища та зростання обсягів освітніх даних. Сучасні STEM-підходи передбачають інтеграцію навчальних результатів з різних дисциплін, проєктну та дослідницьку діяльність, що ускладнює їх об’єктивне оцінювання за допомогою традиційних, переважно ручних і фрагментарних методів моніторингу. Недостатня системність обробки освітніх даних знижує оперативність аналізу та ефективність управлінських рішень у сфері освіти. Метою статті є розробка та дослідження підходів до створення інформаційної системи автоматизованого моніторингу результатів STEM-освіти на основі комп’ютерно-інтегрованих технологій. Запропоновано концепцію комп’ютерно-інтегрованої системи, яка забезпечує централізований збір, зберігання, обробку та аналіз освітніх даних, а також формування узагальнених показників результатів навчання.

У роботі розглянуто структурну організацію системи, інформаційні потоки та алгоритми автоматизованої обробки освітніх даних. Запропоновано застосування моделей аналізу результатів STEM-освіти, що забезпечують інтегральне оцінювання навчальних досягнень та підтримку прийняття управлінських рішень. Практичне значення запропонованого підходу полягає у можливості впровадження комп’ютерно-інтегрованої системи моніторингу в закладах загальної середньої та вищої освіти з метою підвищення об’єктивності оцінювання, оперативності аналізу та ефективності управління освітнім процесом у STEM-напрямі.

Використання таких систем сприяє більш усвідомленому аналізу навчальних досягнень здобувачів освіти, дозволяє викладачам оперативно реагувати на зміни в освітньому процесі та формувати індивідуалізовані освітні траєкторії.

Окрему увагу приділено реалізації демонстраційного веб-прототипу аналітичного модуля, який підтверджує працездатність запропонованого алгоритму нормалізації та інтегрального оцінювання результатів STEM-освіти, а також демонструє можливість його практичного використання в умовах сучасного цифрового освітнього середовища.

Вплив функції активації нейронної мережі на апроксимацію даних основних каналів керування в період пуску реактору синтезу оцтової кислоти

2026-05-12T11:38:22+00:00

Сучасні промислові технології синтезу оцтової кислоти та її похідних переважно базуються на високоефективних каталітичних методах, серед яких провідне місце посідає карбонілювання метанолу (процеси Monsanto та Cativa). Ефективність таких виробництв безпосередньо залежить від роботи хімічних реакторів, що становлять апаратну основу галузі. В умовах високої ринкової конкуренції критично важливим є забезпечення суворої відповідності продукції галузевим специфікаціям, що потребує точного моніторингу та контролю вхідних і вихідних параметрів технологічного процесу.

Найбільш поширений підхід передбачає використання нейромереж як моделей «чорної скриньки». На основі емпіричних даних об'єкта підбирається архітектура мережі та здійснюється її навчання (налаштування вагових коефіцієнтів) для досягнення максимальної адекватності моделі. Надалі отримані моделі інтегруються в системи предиктивного керування (Model Predictive Control, MPC).

Вихід реактора синтезу оцтової кислоти (зокрема в процесі карбонілювання метанолу на родієвому каталізаторі) на робочий режим є складним динамічним процесом. Під час пуску система переходить із інертного стану в активну фазу реакції, що супроводжується різким зростанням тиску та інтенсивним екзотермічним ефектом.

Застосування штучних нейронних мереж на цьому етапі дає змогу мінімізувати перерегулювання — критичну проблему керування, що загрожує спрацьовуванням систем аварійного захисту та скиданням параметрів.

Чисельне моделювання здійснювалося в середовищі MATLAB (версія 2021) із застосуванням ітераційної процедури структурного синтезу нейронної мережі. Емпіричною базою дослідження слугували статистичні дані динаміки реактора синтезу оцтової кислоти у пусковий період.

Похибки моделювання за оксидом вуглецю майже ідентичні результатам за метанолом, що вказує на симетричність впливу обох реагентів на вихідні параметри реактора. Для каналів регулювання тиску, температури та рівня незалежно від вхідного впливу (метанол чи CO) оптимальною є архітектура з лінійною функцією активації purelin на вихідному шарі. Це забезпечує високу точність апроксимації з похибкою не більше 1.6%.

Канал концентрації оцтової кислоти виявився найбільш складним для моделювання за обома входами (мінімальна похибка 53.71%). Це вказує на те, що для прогнозування якості продукту в момент пуску стандартної структури мережі недостатньо — необхідно враховувати динамічну затримку (інерційність) або збільшувати глибину мережі.