Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

Аналіз ефективності цифрових інструментів у процесі навчання

2026-11-03T14:43:07+00:00

У сучасних умовах швидкого розвитку інформаційних технологій і активного використання дистанційних форм навчання значно зростає цінність використання цифрових інструментів в організації освітнього процесу. Використання онлайн платформ (сервісів для організації навчання), сервісів для відеоконференцій та інструментів для створення навчальних матеріалів дозволяє освітянам і здобувачам освіти підвищувати дієвість взаємодії між учасниками освітнього процесу, спростити процес отримання інформації (зміст практичних завдань та їх терміни виконання, навчальні та допоміжні матеріали), а також забезпечити гнучкість навчання. Незважаючи на широке розповсюдження таких технологій у сучасному навчанні, важливим залишається питання оцінки їх зручності й ефективності з точки зору здобувачів освіти.

Метою даного дослідження є аналіз наукової літератури та проведення опитування серед студентів щодо ефективності цифрових інструментів, що використовуються у процесі їхнього навчання, а також визначити ключові переваги та недоліки на основі результатів опитування респондентів. У роботі розглянуто класифікацію цифрових інструментів за їхніми можливостями в освіті та проаналізовано їхні основні можливості.

Емпірична частина цього дослідження ґрунтується на аналізі результатів опитування, проведеного серед студентів дистанційного навчання, які використовують цифрові освітні сервіси кожного дня. Під час дослідження було оцінено основні можливості використання платформ для організації навчального процесу, сервіси для візуалізації даних та створення навчального матеріалу, сервіси онлайн-зустрічей, переваги та фактори вибору цифрових інструментів. Паралельно було проаналізовано проблеми, які виникають під час використання цифрових інструментів у здобувачів освіти. Особливу увагу приділено оцінці зручності інтерфейсу, функціональних можливостей та швидкості доступу до використання цифрових сервісів.

За результатами було визначено найбільш популярні інструменти, що використовуються у процесі навчання та створення презентацій, а також виявлено основні фактори, які впливають на ефективність їх застосування. Ключовими цифровими інструментами виявилися платформи для управління навчанням та сервіси для проведення відеоконференцій. Отримані результати можуть бути використані для подальшого вдосконалення організації освітнього процесу та підвищення ефективності використання цифрових технологій у навчанні.

Aвтоматизація процедур каскадного керування живленням серверів VMWARE VSPHERE засобами мережевої інфраструктури

2026-11-03T14:58:38+00:00

У статті досліджено актуальну проблему забезпечення стійкості інформаційних систем в умовах енергетичного кризису. Обґрунтовано необхідність захисту віртуалізованих середовищ VMware vSphere, де раптові вимкнення живлення без попереднього керованого завершення роботи призводять до незворотних пошкоджень файлових систем віртуальних дисків, порушення цілісності баз даних та метаданих на рівні сховищ.

Аналіз існуючих рішень показав, що існуючі системи безперебійного живлення (ДБЖ) з мережевими картами керування (NMC) мають високу вартість та обмежену програмну гнучкість, що робить їх використання економічно неефективним для сегментів малих та середніх кластерів.

Метою роботи є розробка гнучкої автоматизованої системи каскадного керування живленням на базі доступної мережевої інфраструктури, зокрема роутерів MikroTik, та побутових зарядних станцій великої потужності. У межах дослідження проведено класифікацію віртуальних ресурсів та запропоновано розподілити усі ресурси на декілька рівнів обслуговування, наприклад: мінімальний (vCenter, сервери AD, Web-сервер), базовий (файлові сервери, RDP) та повний (VMware Horizon, UAG). Автори навели опис основних етапів створення дотичної системи: розподіл віртуального середовища, дослідження використання електричної потужності, налаштування віртуального середовища, а також розробка процедур (скриптів) для керування запуском/завершенням роботи віртуального середовища VMware vSphere.

На основі експериментальних даних запропоновано часові затримки для каскадного запуску та завершення роботи, що забезпечує коректну синхронізацію системних компонентів. Описано технічну реалізацію системи, яка включає налаштування BIOS серверів для автоматичного відновлення живлення та підтримки Wake-on-LAN. Запропоновано схему розподілу енергоспоживання через два блоки живлення, що дозволяє оптимізувати заряджання станцій без зупинки роботи серверів. Також розглянуто методи оптимізації середовища VMware Horizon через керування параметром ParentVMs для зменшення кількості активних службових віртуальних машин та особливості розробки процедур керування запуском/завершенням роботи на прикладі роутеру MikroTik

Практична значущість результатів, апробованих у лабораторії «Центр ІТ-рішень» ЛНУ імені Тараса Шевченка, полягає у створенні бюджетного та надійного інструменту захисту інфраструктури, що імітує функціонал корпоративних NMC-систем. Використання протоколу SSH із сертифікатами для автоматизації команд на хостах ESXi забезпечує високий рівень автономності та безпеки процесу керування без необхідності ручного втручання адміністратора.

Порівняльний аналіз квантових схем віднімання в базисі сучасних квантових процесорів

2026-11-03T15:13:33+00:00

У роботі досліджено шість квантових схем віднімачів, реалізованих у середовищі Qiskit: Оut-of-place ripple-borrow subtractor, Іn-place ripple-borrow subtractor, Cuccaro ripple-carry subtractor, Рarallel Carry-lookahead subtractor, Рarallel-prefix Kogge-Stone subtractor та QFT-based subtractor за підходом Draper. Метою дослідження є порівняння схем за кількістю кубітів, кількістю гейтів, глибиною, CNOT-count, CNOT-depth, T-count і T-depth після транспіляції до базису {CX, T, T^†, H, X, S, S^†}. Показано, що для трирозрядних операндів найменшу кількість кубітів мають Іn-place ripple-borrow та QFT-based схеми, тоді як найменшу транспільовану глибину демонструє Parallel Сarry-lookahead subtractor. QFT-based схема має малу кількість CNOT-гейтів, однак після розкладання контрольованих фазових зсувів СР у Clifford+T-базис її T-вартість стає на кілька порядків більшою за інші схеми. Отримані результати підтверджують, що вибір архітектури віднімача залежить від цільової моделі обчислень: для fault-tolerant Clifford+T-реалізації перевагу мають схеми з контрольованою T-складністю, тоді як QFT-підхід доцільніше оцінювати в нативних фазових базисах.

Загалом результати показують, що для малих розрядностей і Clifford+T-орієнтованої реалізації найбільш збалансованим вибором є Parallel Сarry-lookahead subtractor, тоді як Ripple-borrow схеми залишаються привабливими за умови дефіциту кубітів. QFT-based підхід потребує окремого аналізу в апаратних моделях, де фазові зсуви є дешевшими або підтримуються нативно.

З навчально-методичного погляду такий аналіз є важливим для формування у студентів практичного розуміння архітектурної різноманітності квантових арифметичних схем. Порівняння різних типів віднімачів показує, що одна й та сама операція може бути реалізована через принципово різні підходи, які по-різному проявляють себе на логічному та фізичному рівнях. Це дає змогу студентам усвідомити, що вибір алгоритму або схемної реалізації залежить не лише від математичної постановки задачі, а й від цільової квантової архітектури, нативного набору гейтів, кількості доступних кубітів і вимог до fault-tolerant виконання.

Інтерактивний Web застосунок цифрового університету

2026-11-03T15:20:59+00:00

У статті розглянуто концептуальні та технологічні засади побудови інтерактивного WEB застосунку цифрового університету на прикладі системи TimeTable SNU в умовах сучасної цифрової трансформації вищої освіти. Метою формування цифрового університету є створення інтегрованого комплексу взаємопов’язаних цифрових сервісів, що забезпечують підтримку навчальної, наукової та управлінської діяльності, а також інтероперабельність даних між цими сервісами. Узгоджена взаємодія цифрових компонентів сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу, оптимізації управлінських рішень та зниженню адміністративного навантаження на учасників університетської спільноти. Запропоновано архітектурний шаблон модуля для організації багатокористувацької віконної інформаційної WEB системи, орієнтованої на роботу в хмарному середовищі та забезпечення принципу «все і звідусіль». Реалізовано об’єкти JavaScript — диспетчер вікон та клас віконного інтерактивного інтерфейсу, які забезпечують керування життєвим циклом вікон, оброблення подій користувача та синхронізацію станів у розподіленому середовищі. Актуальність роботи зумовлена потребою забезпечення безперервності функціонування закладів вищої освіти України в умовах воєнного стану, просторової розосередженості здобувачів освіти та науково педагогічних працівників, а також необхідністю створення адаптивних цифрових рішень для переміщених університетів. Розроблено та впроваджено інтерактивний web-застосунок TimeTable SNU, який охоплює модулі навчального відділу, деканата, профілів користувачів, власного репозиторію ресурсів, відеозв’язку і чату, формування індивідуальних навчальних планів та електронного документообігу. Система забезпечує автоматизоване формування розкладів і сесій, контроль завантаженості аудиторій, управління вибірковими компонентами, дистанційну взаємодію учасників освітнього процесу та юридично значуще оформлення документів у цифровому вигляді. Запропонований підхід підтвердив ефективність використання власної SPA-архітектури для побудови масштабованого та адаптивного цифрового університету. Система TimeTable SNU забезпечує реалізацію принципу «все і звідусіль», підвищує стійкість закладів вищої освіти до зовнішніх викликів та може бути використана як основа для формування інтегрованої освітньої цифрової екосистеми України з потенціалом подальшої адаптації для закладів середньої освіти.

Дослідження можливості інтеграції блокчейн-технологій та ML-моделей у системах управління фінансовими ризиками

2026-11-03T15:28:45+00:00

У статті досліджено можливість розробки моделі інформаційної технології з використанням інтеграції блокчейн-технології Hyperledger Fabric та ML-моделей для управління фінансовими ризиками. Актуальність дослідження зумовлена зростанням обсягів транзакцій в сучасних фінансових установах, ускладненням фінансових інструментів, впровадженням більш суворих регуляторних вимог, що загострює необхідність забезпечення незмінності та автентичності даних.

Досліджено особливість традиційних централізованих систем управління ризиками, а саме обмеження щодо забезпечення незмінності історичних даних, що створює потенційні ризики маніпуляцій та спотворення аналітичних результатів. Оскільки ML-моделі, які активно застосовуються для кредитного скорингу та виявлення шахрайства, критично залежать від якості вхідних даних, виникає необхідність вирішення науково-прикладної задачі, а саме створення інтегрованої архітектури, яка поєднує гарантії незмінності даних блокчейн-систем із прогностичною потужністю ML-моделей. При підготовці статті проведено аналіз закордонних і вітчизняних публікацій щодо застосування алгоритмів машинного навчання (логістична регресія, Random Forest, XGBoost, Isolation Forest) у фінансовому скорингу та ефективності permissioned-архітектур блокчейн, зокрема Hyperledger Fabric.

Обґрунтовано, що інтеграція блокчейн-рівня як інфраструктури довіри для ML-процесів (provenance, audit trail, integrity of updates, governance) залишається недостатньо формалізованою. Запропоновано трирівневу архітектуру (Data Layer, Analytics Layer, Governance Layer) та формальні визначення простору транзакцій, ML-моделі ризику та формули інтегрованого ризику.

В ході дослідження було використано синтетичний датасет та виконано порівняння ефективності моделейLogistic Regression, Random Forest та XGBoost.

За результатами моделювання виявлено, що модель XGBoost показала найвищі показники, а інтеграція з блокчейн не вплинула на прогностичну ефективність, і в той же час забезпечила повну трасованість рішень та підвищила аудиторську прозорість. Результати мають прогностичний характер і потребують подальшої емпіричної верифікації в умовах реального впровадження у фінансовій установі.