Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

Оцінка сучасних методів подовження міжремонтних пробігів колісних пар залізничного транспорту

2026-01-30T09:53:55+00:00

Робота присвячена вирішенню актуальної науково-практичної задачі оцінки та систематизації сучасних методів підвищення експлуатаційної надійності й подовження міжремонтних пробігів колісних пар залізничного транспорту. Обґрунтовано, що колісні пари є критичними елементами безпеки, на які припадає близько 10 % відмов технічних засобів, а процеси у системі «колесо-рейка» безпосередньо визначають рівень ресурсозбереження перевезень. У дослідженні проаналізовано домінуючі механізми деградації поверхонь кочення: контактну втому, абразивний знос та термічні пошкодження. На основі вивчення вітчизняного та закордонного досвіду систематизовано методи подовження ресурсу, які класифіковано на чотири основні групи: конструкційні, технологічні, експлуатаційні та методи утримання колії. Встановлено, що серед конструкційних заходів пріоритетним є впровадження адаптивних ремонтних профілів (типу ДМетІ, ІТМ) з нелінійною твірною. Це забезпечує конформний контакт, рівномірний розподіл навантаження та покращення кінематичної стабільності руху. У розрізі технологічних методів оцінено ефективність хіміко-термічної обробки та плазмового зміцнення. Визначено, що головним критерієм якості є створення поверхневого шару з оптимальним балансом твердості та в’язкості, а також формування залишкових напружень стиснення, які слугують бар’єром для розвитку втомних тріщин. Детально розглянуто експлуатаційні методи, серед яких найвищу ефективність демонструє примусова лубрикація зони «гребінь-рейка», що дозволяє знизити коефіцієнт тертя до 0,08-0,12 та зменшити інтенсивність зносу у 2,5-4 рази. Обґрунтовано важливість стратегії ротації колісних пар для компенсації нерівномірного зносу (гребені набігаючої осі зношуються на 40-60 % швидше). Також наголошено на впливі інфраструктури: дотримання допусків ширини колії та профілактичне шліфування рейок здатні знизити витрати на відновлення коліс на 15-25 %. За результатами роботи зроблено висновок, що максимальний ефект досягається завдяки синергії розглянутих методів. Для вантажного руху рекомендовано комбінацію зміцнення гребенів та лубрикації, а для швидкісного — використання адаптивних профілів. Комплексний підхід дозволяє збільшити загальний ресурс колісних пар на 30-50 % та мінімізувати вартість життєвого циклу рухомого складу.

Параметричне моделювання та інтеграція з cae-системами при проектуванні дискових зуборізних фрез у середовищі PTC CREO PARAMETRIC

2026-01-28T12:20:53+00:00

У статті розглядається актуальна проблема підвищення ефективності проектування складного металорізального інструменту в умовах сучасного машинобудування. Об'єктом дослідження є дискові зуборізні фрези, призначені для нарізування циліндричних зубчастих коліс методом копіювання. Оскільки ці інструменти є стандартизованими та виготовляються комплектами (зазвичай з 8, 15 або 26 фрез на кожен модуль залежно від необхідної точності), вони виступають ідеальним об'єктом для застосування методів автоматизації параметричного проектування. В роботі обґрунтовано перехід від застарілих методів моделювання, що використовували наближені побудови сплайнами по характерних точках (характерні для систем типу APM WinMachine), до точного математичного моделювання у CAD-системах високого рівня, таких як PTC Creo Parametric. Авторами представлено комплексну методику створення повністю адаптивної 3D-моделі зуборізної фрези. Основою запропонованого підходу є використання інструменту «Parameters» як центрального вузла керування змінними (модуль, число зубів, кут профілю) та інструменту «Relations» для встановлення математичних залежностей розрахунку похідних геометричних характеристик (ділильний діаметр, діаметри кіл вершин та западин). Важливою частиною роботи є розрахунок та побудова точної геометрії різального зуба. У статті детально описано процес генерації евольвентного профілю за допомогою теоретичних рівнянь у декартових координатах через функцію «Equation Driven Curve» з подальшим віддзеркаленням профілю відносно площини симетрії зуба. Крім того, за допомогою рівняння спіралі Архімеда в циліндричних координатах змодельовано специфічну геометрію затилованої поверхні, що необхідно для забезпечення задніх кутів під час різання. Особливу увагу приділено автоматизації проектування за допомогою інструменту «Family Table», який дозволяє генерувати весь номенклатурний ряд комплекту фрез з однієї базової моделі без ручної перебудови. Також у статті висвітлено питання інтеграції CAD-моделі з CAE-системою ANSYS для проведення інженерного аналізу. Описано послідовність виконання статичного, динамічного (модального) та зв'язаного термоструктурного аналізів, необхідних для оцінки міцності, вібростійкості та термостабільності інструменту під дією робочих навантажень. Результатом роботи є верифікована методика, що значно скорочує час проектування, мінімізує помилки та готує модель до складних розрахунків на міцність.

Підвищення ефективності багатосоплового пристрою для охолодження димових газів промислових підприємств

2026-01-28T12:39:08+00:00

У статті розглянуто проблему охолодження димових газів промислових підприємств як один із ключових напрямів підвищення енергоефективності та екологічної безпеки. Висока температура відхідних газів ускладнює роботу теплообмінного та газоочисного обладнання, сприяє збільшенню викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище. Традиційні методи охолодження газу за допомогою, наприклад, теплообмінників, мають значні енергетичні витрати, проблеми корозійної стійкості та громіздкі конструкції, велику вартість, складність обслуговування. Одним із перспективних підходів до вирішення цієї проблеми є використання сопел Лаваля, що забезпечують адіабатне розширення потоку з перетворенням потенційної енергії газу в кінетичну, завдяки чому відбувається його інтенсивне охолодження. На основі аналізу публікацій, які стосуються охолодження газів визначено, що застосування сопел Лаваля ефективне не лише для зниження температури димових газів, а й для ініціювання конденсації вологи та відділення твердих і газоподібних домішок, зокрема вуглекислого газу і водяної пари. Для підтвердження працездатності підходу виконано імітаційне моделювання багатосоплового пристрою в середовищі SolidWorks FlowSimulation. Побудована тривимірна модель багатосоплового пристрою враховує реальні параметри димових газів і показує ефективне зниження температури потоку із 120°C до 72°C при числах Маха 1,1–2,7. Для підвищення ефективності охолодження запропоновано вдосконалення конструкції багатосоплового пристрою шляхом використання зовнішнього охолодження сопел за допомогою води. Результати імітаційного моделювання вдосконаленої конструкції багатосоплового пристрою засвідчили покращення тепловідведення, зменшення температурного градієнта стінок і зменшення температури газового потоку на виході до величини 18°C. Проведені дослідження підтверджують доцільність використання багатосоплових систем із соплами Лаваля в технологічних лініях охолодження димових газів та відкривають перспективи подальшої оптимізації їх геометрії й інтеграції у промислові газоочисні системи.

Дослідження закономірностей формування структури інструментальних швидкорізальних сталей при поверхневій електронно-променевій обробці

2026-01-28T12:57:45+00:00

Мета дослідження полягала у вивченні режимів електронно-променевого зміцнення на структуру та властивості поверхневих шарів інструментальних швидкорізальних сталей. Експериментальним шляхом було визначено граничні режими електронно-променевого зміцнення, які дозволяють отримати максимальну мікротвердість загартованого шару без оплавлення поверхні, що піддається обробці. За результатами експериментальних досліджень запропоновано комплексний параметр режиму обробки, за яким можна визначити інтенсивність нагрівання та охолодження поверхневого шару інструменту - щільність потужності променя. Цей параметр містить в собі всі інші параметри режиму зміцнювальної обробки: діаметр, потужність, швидкість переміщення променя відносно поверхні інструменту. Встановлено, що максимальної твердості зміцненого шару при електронно-променевій обробці можна досягнути при високотемпературному гартуванні без оплавлення оброблюваної поверхні. Зміцнювальна обробка без оплавлення також забезпечує формування високодисперсної структури по всій глибині зміцненого шару. Оплавлення поверхні інструменту, що піддається зміцнювальній електронно-променевій обробці, слід розглядати як вкрай небажаний варіант обробки. У разі оплавлення поверхневого шару в інструменті із швидкорізальних сталей спостерігається суттєве зменшення мікротвердості. При цьому у поверхневому шарі міститься значна кількість залишкового аустеніту. Гартування із оплавленням, при якому утворюється значна кількість залишкового аустеніту, є основною причиною того, що в поверхневому шарі різко зменшується вміст карбідних фаз. Разом все це призводить до зменшення зносостійкості інструментальних швидкорізальних сталей. У разі гартування з оплавленням також спостерігається погіршення пручання інструменту великим пластичним деформаціям при підвищених температурах в зоні різання. Встановлено, що глибина зміцненого шару суттєвим чином залежить від вихідної структури сталей. Максимальну глибину зміцненого шару в інструментальних швидкорізальних сталях можна отримати у разі їхньої попередньої термічної обробки у вигляді об’ємного гартування та відпуску. В рамках проведених експериментальних досліджень було встановлено діапазон оптимальних значень коефіцієнта перекриття, яким відповідають мінімальні значення ширини зону відпуску.

Дослідження взаємозв’язку між структурою та коерцитивною силою пружинних сталей для розробки методики неруйнівного контролю пружних елементів підвіски електровозів

2026-01-28T13:07:44+00:00

Дослідження присвячене вивченню взаємозв’язку між наступними характеристиками конструкційних сталей, з яких виготовляються пружини підвіски вантажних електровозів: твердість, залишкова деформація та коерцитивна сила. Результати випробувань пружних елементів підвіски електровозів на залишкову деформацію під статичним навантаженням дозволили встановити, що їхньою оптимальною структурою є троостит, що утворюються при середньому відпуску. Саме структура трооститу, що утворюється у процесі середнього відпуску попередньо загартованої сталі, дозволяє отримати оптимальне співвідношення пружних характеристик пружних елементів підвіски електровозів при їхній експлуатації в умовах знакозмінних навантажень. Результати експериментальних досліджень доводять, що для контролю та оцінки кінцевої структури та механічних властивостей пружних елементів підвіски електровозів можна використовувати стандартні методи вимірювання коерцитивної сили. З урахуванням того, що контроль якості пружин за твердістю та залишковою деформацією є майже стовідсотковим, це дозволяє суттєвим чином скоротити витрати часу на контрольні операції. Коерцитивна сила пружинних сталей залежить виключно від їхнього структурного стану. Якщо на поверхні пружин є наявним зневуглецьований шар, він не чинить практично ніякого впливу на коерцитивну силу, якщо товщина цього шару не перевищує значень, встановлених діючими нормативно-технічними документами. Таким чином, незначне відхилення коерцитивної сили пружних елементів підвіски електровозів по відношенню до оптимальних значень коерцитивної сили, встановлених у цьому дослідженні, може свідчити про понаднормову товщину зневуглецьованого шару. Наявність поверхневих тріщин на пружних елементах підвіски електровозів не чинить жодного впливу на коерцитивну силу. В цьому контексті також не мають жодного значення природа та механізми утворення тріщин. З результатів дослідження витікає, що оптимальна коерцитивна сила пружних елементах підвіски електровозів, яка відповідає їхній оптимальній твердості, може бути визначена лише на основі попередніх випробувань пружних елементах підвіски електровозів на залишкову деформацію. Останній параметр представляє собою основну експлуатаційну характеристику пружин, за якою можна визначити можливість їхнього використання в якості пружних елементів підвіски електровозів. За результатами досліджень встановлено взаємозв’язок між структурою та залишковою деформацією під статичним навантаженням пружних елементів підвіски електровозів.

Стабілізація циклу синтезу метанолу на основі алгоритмічного керування вузлом охолодження та конденсації

2026-01-30T09:24:41+00:00

У роботі досліджено вплив режимів роботи вузла охолодження і конденсації газопродуктової суміші на стійкість та економічну ефективність циклу синтезу метанолу. Показано, що неузгоджене керування апаратами повітряного охолодження, яке реалізується переважно в ручному режимі, призводить до значних температурних і гідравлічних збурень у циркуляційному контурі синтезу. Це, у свою чергу, спричиняє коливання витрат синтез-газу, зміну перепадів тиску на компресорі та зниження стабільності роботи агрегату в цілому. Проаналізовано існуючі підходи до регулювання теплообмінних процесів, зокрема застосування перетворювачів частоти для керування вентиляторами апаратів повітряного охолодження, та обґрунтовано їх обмежену ефективність і високу вартість для діючих виробництв.

Запропоновано альтернативний підхід до автоматизації вузла охолодження і конденсації, який базується на принципі компенсації збурень за вхідними параметрами процесу. Суть підходу полягає у використанні дискретної системи керування з алгоритмічним вибором оптимальної комбінації працюючих апаратів повітряного охолодження з урахуванням температури газопродуктової суміші на вході вузла, її витрати та температури навколишнього середовища. Такий підхід дозволяє мінімізувати температурні стрибки на виході вузла, зменшити зміну перепадів тиску та забезпечити більш плавний характер перехідних процесів у циклі синтезу метанолу. Перевагою запропонованого рішення є можливість його реалізації без встановлення додаткового дорогого обладнання, виключно на базі існуючих засобів автоматизації та керування. Отримані результати можуть бути використані для підвищення надійності та енергоефективності діючих агрегатів синтезу метанолу.

Впровадження запропонованого підходу створює передумови для подальшої інтеграції інтелектуальних методів керування та цифрових двійників технологічних процесів, що відповідає сучасним тенденціям розвитку хімічної промисловості та концепції Industry 4.0.

Коагуляційне очищення відпрацьованих моторних олив

2026-01-30T09:39:24+00:00

Відпрацьовані нафтові оливи є токсичними сполуками з низьким рівнем біорозкладу і становлять значну загрозу для довкілля. Особливо серйозну екологічну шкоду спричиняє їх потрапляння у ґрунти та водойми. Для відновлення властивостей відпрацьованих олив застосовують різні технологічні операції, що базуються на фізичних, хімічних і фізико-хімічних процесах, спрямованих на видалення продуктів старіння та забруднень. Однак, найбільш проблемними для процесів регенерації є обводнені відпрацьовані оливи (оливні емульсії), у складі яких міститься значний вміст води чи водних розчинів охолоджувальних сумішей, які потрапляють до олив внаслідок аварійних ситуації.Складність регенерації обводнених олив полягає у тому, що вода, яка є у складі олив, перешкоджає проведенню фізичних методів очищення, зокрема фільтрації, відстоювання, осадження осадів, зневоднення методами атмосферно-вакуумної перегонки через стійкість водно-оливних емульсій. У роботі досліджено процес коагуляції відпрацьованої мінеральної моторної оливи у присутності різних коагулянтів, які є дешевими і доступними на вітчизняному ринку: крохмаль, карбоксиметилцелюлоза, лауретсульфат натрію та кокамідопропілбетаїн. Встановлено вплив природи та кількості коагулянтів на експлуатаційні властивості очищуваної моторної оливи. Використання 10 % мас. крохмалю за 80 °С й тривалості 30 хв. дозволило здійснити повне вилучення емульгованої води з відпрацьованої оливи, зменшити вміст механічних домішок та незначно покращити вязкісно-температурні властивості оливи. Залучення у процес коагуляції карбоксиметилцелюлози дало можливість повністю вилучити з відпрацьованої оливи емульговану води, покращити значення вязкісно-температурних властивостей, зменшити вміст механічних домішок та знизити значення кислотного числа моторної оливи. Водночас, досягнення бажаних результатів процесу коагуляції відпрацьованої моторної оливи може бути досягнуто при використанні більше 20% мас. лауретсульфат натрію. Доведено, що коагулянт кокамідопропілбетаїн у кількості 10% мас. дозволяє практично повністю вилучити емульговану воду, незначно знизити вміст механічних домішок та покращити значення вязкісно-температурних властивостей очищуваної мінеральної моторної олив. Однак, за встановленої кількості кокамідопропілбетаїну відбувається зростання значення кислотного числа очищеної оливи. Успішне використання обраних коагулянтів для очищення відпрацьованої мінеральної моторної оливи підтверджено дослідними та ІЧ-спектроскопічним методами аналізів. Зневоднену й частково очищену мінеральну моторну оливу для відновлення її експлуатаційних властивостей необхідно скерувати на комбіновані методи регенерації.

Aдаптивна симетрична криптосистема з динамічним узгодженням ключів на основі глибоких нейронних мереж

2026-01-28T12:01:02+00:00

Стаття присвячена розробці адаптивної симетричної криптосистеми. Формування ключів відбувається без традиційних протоколів обміну. Метод базується на синхронізації глибоких нейронних мереж. Процес реалізується через відкритий канал зв'язку. Мета роботи полягає в обґрунтуванні нової архітектури забезпечення динамічного управління в просторої нейронних мереж. Механізм ґрунтується на нейронній синхронізації. Оцінюється криптографічна стійкість та обчислювальна ефективність моделі. Методологія інтегрує криптографічний аналіз та теорію нейронних мереж. Застосовано формалізований опис алгоритмічних конструкцій. Виконано аналітичне оцінювання обчислювальної складності. Проведено порівняння з класичними схемами симетричного шифрування. Результатом є архітектура з децентралізованою логікою узгодження ключів. Ключ формується як функція внутрішнього стану мережі. Алгоритм охоплює ініціалізацію, синхронізацію та генерацію ключів. Система забезпечує циклічне оновлення ключового матеріалу. Реалізовано процедури шифрування та дешифрування. Проведено аналіз стійкості до пасивних атак. Досліджено резистентність до активних форм втручання. Система протидіє атакам перехоплення та інжекції. Механізм захищає від атак посередницького типу. Адаптивність моделі знижує кореляцію між послідовними ключами. Реконструкція внутрішніх станів суттєво ускладнюється. Обчислювальна складність залишається прийнятною для практичного застосування. Нейронна компонента не знижує продуктивність системи за тривалих комунікаційних сеансів. Практична цінність полягає у застосуванні в розподілених мережах. Система функціонує без централізованої інфраструктури довіри. Результати придатні для вбудованих обчислювальних систем. Підхід застосовний у мобільних та сенсорних мережах. Модель зменшує залежність від асиметричної криптографії. Елімінуються пікові обчислювальні навантаження. Перспективи пов'язані з експериментальною верифікацією на апаратних платформах. Планується поглиблений аналіз стійкості до комбінованих векторів атак. Окремий науковий інтерес становить оптимізація архітектурних рішень.

Моделювання автоматизованого керування об’єктами гірничого виробництва на основі хвильового підходу

2026-01-28T13:32:11+00:00

В процесі класифікації подрібненої руди за крупністю на грохоті тонкого вологого грохочення руди в його конструкції формуються різноманітні коливання, які поширюються у вигляді біжучих хвиль. Для опису і моделювання динамічної реакції об’єкту, в елементах якого розповсюджуються біжучі хвилі, його представлено у вигляді мультіагентної системи. Такий підхід базується на хвильовій передавальній функції, яка визначає взаємодії між агентами, параметри біжучих хвиль та описує поведінку системи з локальної точки зору окремих її елементів. Аналіз отриманих результатів моделювання показав, що використаний підхід добре підходить для відображення загальної топології хвильових процесів у досліджуваній структурі та її загальної поведінки. Разом з тим, застосована модель включає основні вузлові точки конструкції грохота але не відображає хвильовий процес, що відбувається безпосередньо на ситовій поверхні. Вирішення цього завдання потребує використання великої кількості агентів із відповідним врахуванням їх взаємодії, що є досить складним при цьому підході. Розглянуто альтернативний підхід, заснований на застосуванні блоків фізичного моделювання на основі програмного комплекса Simscape® для Simulink® /MATLAB®. Ситове полотно представлено у вигляді структури з розподіленими параметрами, реалізованої для податливості конструкції на вертикальні коливання та вигин. Запропонована структура складається з елементарних блоків Mass-Spring-Damper, що з’єднуються між собою за допомогою паралельних пружинних амортизаторів. Така структура забезпечує інерцію полотна, а системи пружинних демпферів забезпечують її податливість. Модель симулює динамічну реакцію системи, коливається у відповідь на прикладену силу і згинається у відповідь на статичний дисбаланс маси. Перевагою такого підходу є можливість застосування будь якої кількості елементарних блоків Mass-Spring-Damper з можливістю формування із необхідною точністю розподілення як пружних якостей полотна, так і маси рудного матеріалу на ньому. Аналіз результатів моделювання свідчить про те, що запропонований підхід дозволяє визначати, формувати та досліджувати різноманітні режими руху рудного матеріалу під час грохочення для досягнення оптимальних технологічних та енергетичних показників процесу.

Моделювання процедури визначення характеристичних ознак мінералогічних різновидів залізної руди в процесі буріння свердловин

2026-01-30T08:46:50+00:00

Буріння свердловин є найбільш поширеною та ресурсоємною технологічною операцією при видобутку корисних копалин. Економічна ефективність цієї операції напряму залежить від якості автоматизованого керування процесом, що, в свою чергу, визначається повнотою його інформаційного забезпечення. Головним чинником, що впливає на результати процесу буріння є відповідність швидкості проходки свердловин та сформованих при цьому керуючих дій фізико-механічним характеристикам гірської породи або її мінералогічним різновидам. Запропоновано метод підвищення ефективності процедури визначення характеристичних ознак мінералогічних різновидів залізної руди в процесі буріння свердловин на основі симуляції перетворення зондуючого електромагнітного сигналу у досліджуваному середовищі із застосуванням блоків фізичного моделювання розширення Simscape® для Simulink®/MATLAB®. Використаний підхід заснований на використанні електромагнітного перетворювача, який генерує зондуючий імпульс у залізовмісній гірській породі, що має певні електричні та магнітні властивості. В результаті у досліджуваному середовищі формуються вихрові стуми, які створюють індуковане магнітне поле, впливаючи на такі параметри, як напруга на вимірювальній котушці або її імпеданс. Електромагнітні властивості матеріалу середовища впливають на розподіл цих індукованих вихрових струмів, що змінює параметри вимірювальної котушки порівняно із зразковим матеріалом. В процесі моделювання визначались параметри сигналу, виміряного на вторинній обмотці електромагнітного перетворювача при зміні характеристик досліджуваного середовища. При цьому імітувались зміни співвідношення мінералів у складі різновидів залізної руди. Аналіз отриманих результатів показує сильну їх залежність від вмісту магнетиту у досліджуваному середовищі. Це ускладнює розпізнавання різновидів залізної руди, які включають інші слабомагнітні мінерали з малою електричною провідністю. Для отримання задовільних результатів цієї процедури необхідно долучати додаткові характеристичні ознаки фізичних властивостей предмету розпізнавання, до яких, в першу чергу, слід віднести параметри розповсюдження ультразвукових хвиль, що утворюються при формування електромагнітного імпульсу у феромагнітній гірській породі.

Обґрунтування параметрів тягової ситеми промислового акумуляторного маневрового локомотиву

2026-01-30T09:06:26+00:00

Стаття присвячена визначенню та обґрунтуванню параметрів тягової системи промислового маневрового акумуляторного локомотиву, застосування якого на промислових підприємствах дозволить оновити локомотивного парк з недостатньо ефективними тепловозами. Ключовим при використанні таких локомотивів є зменшення витрати паливно-енергетичні ресурси та технічне обслуговування, а також зменшення шкідливих викидів. Для визначення параметрів тягової систем виконано аналіз параметрів режимів роботи наявних маневрових тепловозів за даними бортових систем. Опрацьовано дані з тепловозів ЧМЕ3, які використовуються для маневрової роботи на ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». Визначено, що споживання енергії за дванадцятигодинну зміну становить від 404 кВт·год до 1031 кВт·год при максимальній дотичній потужності 250 кВт. При вказаному споживанні енергії ємність накопичувача енергії становить 1022….1874 кВт·год. Розрахунки параметрів накопичувача енергії з літій-залізо-фосфатними комірками показують, що маса комірок складає 5,8…10,7 т, а об’єм, необхідний для їх розміщення – 2,9…4,9 м³. Для розміщення накопичувачів з такими масо-габаритними параметрами, а також іншого електрообладнання, необхідний відповідна конструкція локомотиву. Потужність накопичувача енергії становить 511…937 кВт, що дозволяє використати локомотив для вивізної роботи, яка характеризується дотичною потужністю не вище 420 кВт.

Для забезпечення енергетичної ефективності тягового електроприводу доцільне використання накопичувача енергії з найбільшою напругою 600 В. Це дозволяє здійснити безпосереднє підключення перетворювачів допоміжних систем до накопичувача. Для цього випадку запропоновано структурну схему тягової системи.

Розглянуто енергетичні показники тягового колекторного та асинхронного електроприводу. При використанні тягових асинхронних електродвигунів у поєднанні з двоступінчастими редукторами очікується підвищення ККД як тягового електроприводу, так і зменшення споживання енергії на охолодження тягових електродвигунів. При використанні асинхронного тягового електроприводу можливе створення чотиривісного локомотиву, в тому числі, при модернізації наявних екіпажних частин серійних маневрових локомотивів. Наведено 3D-ескізи розміщення обладнання на акумуляторному локомотиві та візка з двома обмотореними осями на прикладі тепловозу ЧМЕ3.