Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля
https://journals.snu.edu.ua/index.php/VisnikSNU
<p style="text-align: justify;">Вітаємо Вас на сайті журналу <strong>ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ</strong>.<br />Науковий журнал засновано у 1996 році, вихід з друку – дванадцять разів на рік.<br /><strong>Засновник:</strong> Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.<br />Журнал зареєстровано в Міністерстві юстиції України. <strong>Реєстраційне свідоцтво:</strong> серія КВ15607-4079ПР від 18.08.2009. Журнал індексується в Index Copernicus International (ICV 2017: 48.35), Google Scholar.</p> <p style="text-align: justify;">Також збірник внесено до реєстру суб’єктів у сфері медіа з присвоєнням ідентифікатора медіа R30-02221 (рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1814 від 21.12.2023).<br />Журнал входить до переліку спеціалізованих наукових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт для здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук з технічних та економічних наук відповідно:</p> <p style="text-align: justify;">* з економічних наук (перереєстрація: Наказ МОН України №886 від 02.07.2020) за спеціальностями 051 - Економіка; 073 - Менеджмент; 075 - Маркетинг;</p> <p style="text-align: justify;">* з технічних наук (перереєстрація: Накази МОН України № 886, №1188, №157 від 02.07.2020, 24.09.2020, 09.02.2021 відповідно) за спеціальностями 122 – Комп’ютерні науки; 131 – Прикладна механіка; 132 - Матеріалознавство; 133 – Галузеве машинобудування; 141 – Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка; 151 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології; 161 – Хімічні технології та інженерія; 273 – Залізничний транспорт.</p>Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даляuk-UAВісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля1998-7927Aдитивні технології створення теплопровідних полімерних композитів
https://journals.snu.edu.ua/index.php/VisnikSNU/article/view/1086
<p><em>У роботі досліджено вплив складу полімерного композиту та параметрів його адитивного виробництва, на значення його теплопровідності. У якості полімерної матриці для досліджень було використано типовий для адитивного виробництва, екологічний та доступний полімерний матеріал - полілактид. До складу композиту вводили, різні за природою, теплопровідні наповнювачі — порошкоподібну мідь і графіт, у різних масових співвідношеннях, з метою підвищення теплопровідності та забезпечення можливості керування тепловими характеристиками матеріалу. Композитні матеріали було створені шляхом змішування складових у розплаві на двошнековому екструдері. Адитивне виробництво дослідних зразків здійснювалось за технологією виробництва наплавленням філаменту. Матеріал для адитивного виробництва у вигляді філаменту отримували з композитного матеріалу шляхом екструзії. Зразки друкували з орієнтацією шарів паралельно та перпендикулярно до напрямку теплового потоку, що дозволило оцінити вплив просторового розташування струменів матеріалу на анізотропію теплопровідності.</em></p> <p><em>Композитні матеріали на основі полілактиду, отримані класичним методом лиття під тиском та методом адитивного виробництва, показали близькі значення теплопровідності. Використання мідних і графітових наповнювачів дозволило суттєво підвищити теплопровідність матеріалу—у понад два рази. Орієнтація шарів та розташування струменів матеріалу щодо напрямку теплового потоку має значний вплив на його теплопровідність. Встановлено, що графітовий наповнювач є більш ефективним у порівнянні з мідним, оскільки забезпечує більш значний приріст теплопровідності навіть за меншого масового вмісту. Крім того, вплив орієнтації шарів і наповнювача більш виражений для графітових наповнювачів. Такий підхід може дозволити розробляти легкі, ефективні з точки зору тепловідведення полімерні елементи корпусів для електроніки, які мають як функціональне, так і конструкційне значення. Анізотропія теплопровідності, контрольована за допомогою параметрів друку, відкриває нові можливості для інженерного проектування складних виробів з оптимізованими теплофізичними характеристиками.</em></p>Д.В. ПушкарьовО.О. СлєпцовН.В. СоваБ.М. Савченко
Авторське право (c) 2025
2025-04-122025-04-124 (290)485610.33216/1998-7927-2025-290-4-48-56