Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

Eфективне управління людськими ресурсами в умовах зростаючої конкуренції та динаміки сучасного ринку

М.М. Бучнєв — 2025-05-13

Наукова стаття досліджує актуальні питання ефективного управління людськими ресурсами в умовах зростаючої конкуренції та динаміки сучасного ринку. Автор акцентує увагу на важливості мотивації працівників як ключового фактора успіху підприємства, підкреслюючи залежність продуктивності та досягнення стратегічних цілей від рівня залученості та задоволеності персоналу.

Стаття пропонує системний підхід до формування механізму мотивації, який виходить за рамки традиційних фінансових інструментів та розглядає мотивацію як багатогранний процес, що включає як матеріальні, так і нематеріальні стимули.

Детально розглянуті ключові аспекти, що впливають на мотивацію, та запропоновані ефективні стратегії, спрямовані на підвищення як продуктивності праці, так і загального задоволення співробітників від роботи.

Крім того, автор пропонує комплексну програму підвищення мотивації персоналу, структуровану на два основних блоки: фінансові форми мотивації та нефінансові форми мотивації. В дослідженні підкреслена необхідність збалансованого підходу, що враховує різні потреби та бажання працівників.

Важливим аспектом дослідження є розгляд системи KPI (ключових показників ефективності). В статті наголошено на необхідності розробки KPI, специфічних для конкретної компанії, та їх зв'язку з стратегічними цілями. Надані приклади KPI для різних підрозділів підприємства (продажі, маркетинг, виробництво, фінанси, кадри, доставка та логістика), що дозволяють використовувати цю інформацію як практичний посібник для розробки власної системи KPI.

Для підвищення продуктивності та поліпшення робочої атмосфери пропонується впровадження прогресивного механізму мотивації.

Загалом, проведене дослідження є цінним внеском у теорію та практику управління людськими ресурсами, пропонуючи комплексний та практично орієнтований підхід до формування ефективного механізму мотивації персоналу. Викладені рекомендації можуть бути використані керівниками підприємств для підвищення продуктивності праці, покращення робочої атмосфери та зміцнення позицій компанії на ринку.

Трансформаційні зміни сфери послуг в Україні: цифрова економіка та інклюзія

С.В. Кириленко — 2025-05-13

В представленій роботі доведено, що сучасна сфера послуг в Україні переживає період глибоких трансформацій, зумовлених впливом цифровізації та глобалізаційних процесів. Впровадження новітніх інформаційних технологій та розвиток цифрової економіки суттєво змінюють структуру та функціонування ринку послуг, що відображається в усіх сферах від фінансових та освітніх до медичних і соціальних послуг. Одночасно з розвитком цифрових технологій постає питання інклюзії забезпечення рівного доступу до новітніх технологій для різних соціальних груп, зокрема для осіб з обмеженими можливостями, мешканців сільських регіонів і малозабезпечених верств населення. Саме тому метою представленої роботи є визначення основних трансформаційних змін сфери послуг в Україні під впливом цифрової економіки та інклюзії. Основними методами, що були використані в роботі є: метод індукції, метод дедукції, метод синтезу, метод аналізу, метод узагальнення, метод спостереження, логічний метод, графічний метод. Цифрова трансформація в сфері послуг має широкий спектр переваг, серед яких скорочення витрат, покращення якості обслуговування, підвищення ефективності бізнес-процесів та доступу до послуг для населення. Водночас вона відкриває нові можливості для бізнесу, зокрема для стартапів та малого бізнесу, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність та інноваційність на ринку. Важливим аспектом є також забезпечення доступу до цифрових послуг для всіх громадян, що є необхідною умовою для розвитку інклюзивної економіки та суспільства. В умовах постійних змін в економічному середовищі, цифровізація сфери послуг виступає важливим інструментом для досягнення сталого розвитку, поліпшення якості життя населення та зниження соціальних бар’єрів. У цьому контексті інклюзія стає основою для забезпечення справедливого доступу до новітніх технологій та послуг для усіх верств населення, що особливо важливо в умовах економічної кризи та глобальних викликів. Трансформаційні зміни, що відбуваються в сфері послуг України під впливом цифровізації та глобальних процесів, суттєво змінюють її структуру та функціонування. Розвиток цифрової економіки відкриває нові можливості для покращення якості та доступності послуг для широкого кола споживачів, зокрема через впровадження інноваційних технологій у фінансовому секторі, охороні здоров'я, освіті та соціальних послугах. Ці зміни дозволяють знизити витрати на обслуговування, покращити ефективність бізнес-процесів та створити нові ринки і можливості для розвитку малого та середнього бізнесу.

Використання ШІ в бізнес-процесах підприємства

Ю.І. Клюс — 2025-05-13

Глобальна економічна криза після пандемії коронавірусу, а також воєнна агресія РФ проти України спровокували падіння на міжнародних ринках сировини, капіталу, фондових активів, значного підвищення інфляції, боргових зобов’язань держав, падіння світового попиту на товари. В цих непростих умовах компаніям, щоб залишитись конкурентоспроможними і зберегти свою частку ринку, потрібно знаходити нові шляхи, можливості, технології для розвитку. На сьогодні найдоступнішою і найефективнішою технологією, яка здатна корінним чином збільшити ефективність і в короткостроковій перспективі значно покращити результати діяльності компаній, є інструменти штучного інтелекту. Насамперед, це впровадження машинного інтелекту в бізнес-процеси підприємств в різних галузях економіки. Тим більше, традиційні методи росту і розвитку організацій, які раніше давали пропорційну віддачу відносно вкладених ресурсів, вже не дають відчутного результату сьогодні. В провідних глобальних технологічних компаніях існує думка, що штучний інтелект — це не просто технологія, а ключовий фактор виживання бізнесу і ті, хто не використовує його потенціал, прирікають себе на крах. Всього через декілька років лідерами на ринку будуть організації, які успішно запроваджують АІ, решта будуть втрачати свою частку і врешті-решт збанкрутіють. Тому так важливо приділяти увагу машинному інтелекту, вивчати його, впроваджувати, застосовувати, робити його невід’ємною частиною бізнесу. У статті розглянуті та висвітлені такі поняття як бізнес-процеси, штучний інтелект. Підкреслено важливість і суттєвість ролі алгоритмів ШІ у формуванні та автоматизації бізнес-процесів. Детально проаналізовані сфери та напрямки використання інструментів та сервісів АІ, які завдання вони здатні реалізувати. Також наведені вже отримані наочні результати від їх застосування в передових компаніях світу. Відмічені основні переваги машинного інтелекту, недоліки та ризики впровадження його рішень, а також наголошено, що ефект від успішного його застосування значно перекривають всі наявні ризики. Приведені статистичні дані задіяння алгоритмів ШІ в різні напрямки діяльності бізнесу в Україні та світі, прогнозована динаміка обсягу світового ринку штучного інтелекту в проміжку від 2020 до 2030 року.

Роль цифрових технологій у забезпеченні прозорості податкового обліку

М.Ю. Манухіна — 2025-05-13

Актуальність теми дослідження зумовлена сучасними тенденціями розвитку глобальної економіки, які вимагають підвищення прозорості та ефективності податкових систем. В умовах цифровізації та глобалізації важливим є застосування новітніх інформаційних технологій для покращення процесів збору, обробки та аналізу податкових даних. Впровадження цифрових технологій у податковий облік дозволяє не лише знизити рівень адміністративного навантаження на бізнес і державу, а й забезпечити більшу відкритість, зменшити ризики ухилення від сплати податків, а також підвищити довіру до податкової системи. Метою дослідження є аналіз ролі цифрових технологій (блокчейну, штучного інтелекту) у забезпеченні прозорості податкового обліку, визначення їх впливу на забезпечення прозорості податкового обліку, а також виявлення перспектив їх впровадження для удосконалення податкової системи. Зазначено, що в умовах швидкого розвитку цифрових технологій, податкова прозорість стає важливим інструментом для забезпечення ефективного контролю та оптимізації податкових процесів. Використання сучасних технологій дозволяє автоматизувати облік, зменшити людський фактор і підвищити доступність податкової інформації для всіх учасників економічних відносин, що сприяє зниженню рівня корупції та покращенню довіри до податкових органів. Відмічено, що основні аспекти цього впливу включають автоматизацію податкових процесів, що дозволяє значно зменшити кількість помилок та шахрайства, оскільки багато етапів податкового обліку, таких як подання декларацій і обчислення податків, автоматизуються. Цифрові технології також забезпечують прозорість, адже всі транзакції та документи зберігаються в електронному вигляді, що дає змогу легко перевіряти та проводити аудит. Крім того, впровадження таких технологій, як блокчейн та ШІ, значно знижує можливість корупційних практик, оскільки створюються незмінні записи, і маніпулювати інформацією стає значно складніше. Важливим аспектом є покращення взаємодії між платниками податків та податковими органами, адже цифрові платформи забезпечують зручнішу комунікацію, що сприяє швидкому вирішенню питань і підвищує довіру до системи. У висновку зазначено, що цифрові технології відіграють ключову роль у забезпеченні прозорості податкового обліку, сприяючи підвищенню ефективності, точності та надійності податкових процесів.

Cоціальне інвестування як складова категорії «фінансування»

I.M. Ніжніков — 2025-05-13

Дослідження, проведене в статті, дозволило нам сформувати визначення категорії фінансування, відповідно до чотирьох законів логіки, яке спирається на економічний, лінгвістичний, порівняльний і логічні підходи. Дане визначення буде служити відправною точкою для проведення порівняльного аналізу з іншими заявленими категоріями.

Для підтвердження правильності припущення про те, що фінансування є основним процесом фінансового регулювання, що сприяє реалізації соціальної відповідальності бізнесу, в статті наведено наступні аргументи: 1. Фінансування є процесом, в основі якого лежить надання фінансових ресурсів одного суб'єкта іншому, що сприяє досягненню основній цілі фінансового регулювання – підтримці стану рівноваги і, як наслідок, стійкого розвитку об'єкту. 2. Цілі та основи видів фінансування різноманітні та відповідають будь-яким заявленим параметрам регулювання, а саме: відплатна основа з метою отримання економічного ефекту і безоплатна основа, метою якої є соціальний ефект. 3. Категорія «фінансування» є ємною і має на увазі можливість застосування даного терміна не лише на рівні державного регулювання, але й на регіональному, місцевому, суспільному рівнях. Розглянуто різні погляди на трактування терміну «соціальне інвестування» і його іноземного аналога «impact investing». Визначено, що «соціальне інвестування», або «impact investing», є інноваційним видом фінансування, утвореного шляхом злиття двох класичних видів благодійності і інвестування.

Виходячи з отриманої інформації, а також на основі запропонованих раніше визначень видів фінансування, соціальне інвестування (impact investing) визначено як надання фінансових ресурсів суб'єктом-власником суб'єкту-отримувачу на відплатній основі з метою отримання позитивного соціально-економічного ефекту. Доведено, що категорія «соціальне інвестування» не входить у вже наявні запропоновані групи видів фінансування, а формує нову групу, що об’єднує кінцеві цілі процесів – економічний і соціальний ефекти. З урахуванням даних коригувань представлена класифікація видів фінансування.

Oсобливості стратегічної стійкості підприємств в умовах цифрової економіки

В.М. Островерхов — 2025-05-13

В представленій роботі розглянуті особливості стратегічної стійкості підприємств в умовах цифровізації. Стратегічна стійкість підприємства визначається як здатність організації ефективно реагувати на зовнішні та внутрішні виклики, зберігаючи при цьому свою конкурентоспроможність і стабільність. У цифрову еру цей процес набуває нових вимірів, оскільки цифрові технології, такі як штучний інтелект, великі дані, блокчейн, інтернет речей, суттєво змінюють правила гри для компаній у різних галузях. Вони відкривають нові можливості для інновацій та оптимізації, водночас висуваючи нові ризики та виклики, такі як кіберзагрози, швидка зміна ринкових умов та необхідність постійного оновлення технологічної бази. Метою представленої роботи є визначення особливостей стратегічної стійкості підприємств в умовах цифрової економіки. Особливості стратегічної стійкості підприємств в умовах цифрової економіки полягають у здатності організацій поєднувати традиційні методи управління з інноваційними цифровими стратегіями, які дозволяють ефективно використовувати технологічний потенціал для забезпечення конкурентних переваг. Адаптація до цифрових змін не обмежується лише впровадженням нових технологій, але й передбачає стратегічний перегляд бізнес-моделей, трансформацію управлінських підходів і посилення організаційної гнучкості. В умовах цифровізації підприємства мають формулювати стратегії, що поєднують інновації з принципами сталого розвитку. Це передбачає інтеграцію екологічних і соціальних аспектів у бізнес-моделі та застосування цифрових технологій для досягнення економічної ефективності, збереження ресурсів і покращення взаємодії з громадами та клієнтами. Успіх підприємств в умовах цифрової економіки залежить від їхньої здатності передбачати майбутні тенденції та готуватися до нових викликів. Стратегічна стійкість не може бути досягнута без активного впровадження інструментів прогнозування і управління змінами. Підприємства, які не будуть готові до нових технологічних і ринкових трансформацій, ризикують залишитися позаду.

Цифровізація логістичних процесів в сучасних умовах глобалізації: трансформаційні зміни організаційної культури

О.В. Птащенко — 2025-05-13

В представленій роботі розглядаються основні особливості сучасної цифровізації логістичних процесів в умовах глобалізацій них змін. Логістичні процеси, які раніше базувалися на традиційних методах управління і комунікацій, сьогодні перебувають під значним впливом новітніх технологій. Інтернет речей, великі дані, автоматизація, штучний інтелект і блокчейн - всі ці інновації активно впроваджуються в логістичні системи, що дозволяє суттєво покращити їхню ефективність і адаптивність до змінюваних умов ринку. Цифровізація логістичних процесів стає не лише технічним кроком, але й викликом для організаційної культури підприємств. Уведення нових технологій потребує змін у підходах до управління, взаємодії між співробітниками, а також вимагає розвитку нових навичок і компетенцій у працівників. Процеси автоматизації та цифрових трансформацій спричиняють зміни в управлінні знаннями, прийнятті рішень, а також у взаєминах між усіма рівнями організації. Саме тому метою представленої роботи є визначення основних особливостей сучасної цифровізації логістичних процесів в умовах глобалізації з урахуванням трансформаційних змін та змін організаційної культури. Основними методами роботи є: методи аналізу та синтезу, методи дедукції та індукції, метод логічний, метод узагальнення, метод порівняння, метод спостереження, графічний метод для представлення окремих результатів дослідження. Зміни, пов’язані з цифровізацією, включають не тільки технічні інновації, але й суттєву трансформацію в організаційних структурах та процесах управління. Використання цифрових інструментів, таких як платформи для автоматизації процесів, системи для обробки великих даних і штучний інтелект, потребує від компаній не лише технічних знань, але й зміни підходів до управління людьми та комунікації. В організаціях, де активно застосовуються цифрові технології, спостерігається перехід до більш гнучких, адаптивних моделей роботи, де акцент робиться на колаборацію, швидке прийняття рішень і безперервне навчання. Організаційна культура в умовах цифровізації повинна бути готовою до змін, що стосуються управління знаннями, технологічної підготовки працівників та розвитку інноваційних підходів до роботи. Ці трансформаційні зміни включають розвиток нових форм лідерства, які більше орієнтовані на підтримку інновацій та активну взаємодію з технологіями. Крім того, важливим аспектом є забезпечення стійкості організаційної культури до впливу технологічних змін і збереження людських факторів, таких як комунікація, взаємоповага та мотивація співробітників. Цифровізація логістичних процесів вимагає від компаній не тільки інтеграції нових інструментів, але й готовності до культурних змін, які дозволяють максимізувати потенціал технологій. Перехід до цифрового середовища також має на меті підвищення рівня автоматизації рутинних завдань, що дає змогу співробітникам зосередитися на більш складних та креативних аспектах їх роботи. Отже, цифровізація логістичних процесів є не тільки технічним викликом, але й важливою складовою стратегічного розвитку компаній, що має на меті не лише підвищення ефективності, але й зміну організаційної культури. Успіх у впровадженні цифрових технологій залежить від здатності організацій адаптуватися до нових умов, розвивати культуру інновацій та забезпечувати сталий розвиток на основі інтеграції цифрових технологій у всі сфери діяльності.

Методологічні аспекти дослідження інвестиційної привабливості цукрової галузі України в умовах викликів і загроз

М.В. Семикіна — 2025-05-13

Висвітлюється роль аграрного сектора України, зокрема цукрової галузі. Визначено основні негативні наслідки війни для цукрової галузі України. Розроблено систематизацію чинників, що несуть загрози для інвестиційної привабливості підприємств цукрової галузі у воєнний час, зокрема військові, матеріально-технічні, економічні, політичні, регуляторні, соціальні, екологічні та безпекові ризики. На основі SWOT-аналізу інвестиційної привабливості цукрової галузі, стратегічний напрямок її розвитку в Україні має бути спрямований на модернізацію виробництва, диверсифікації продукції, оптимізації логістики, реалізацію експортного потенціалу та залучення інвестицій в умовах ефективного управління ризиками та державної підтримки. Такий підхід дозволить підвищити адаптаційні можливості підприємств галузі у воєнний час. Узагальнення досвіду роботи підприємств цукрової галузі в кризових умовах, а також аналіз існуючих методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості аграрних підприємств в умовах викликів і загроз дозволили ідентифікувати суттєві відмінності в підходах до оцінки під час активних бойових дій та на етапі повоєнного відновлення. Зокрема, було встановлено, що в умовах війни пріоритетними є критерії короткострокової стійкості, управління ризиками та операційна ефективність, тоді як у післявоєнний період акцент зміщується на довгострокове стратегічне планування, інновації та залучення інвестицій для модернізації та розвитку. Обґрунтовано необхідність завчасної розробки стратегічних планів залучення інвестицій у розвиток підприємств цукрової галузі України. Рекомендації щодо вдосконалення методики оцінки інвестиційної привабливості цукрової галузі в умовах воєнного часу побудовані на комплексному підході. Це передбачає ретельний аналіз ризиків, оцінку фінансової стійкості, аналіз логістичних ланцюгів, врахування соціальних і екологічних факторів, оцінку державної підтримки, застосування сучасних методів оцінки, залучення незалежних експертів для аудиту та консультацій. Зроблено висновок, що в умовах підвищеної невизначеності та множинних ризиків, зумовлених військовою агресією, забезпечення інвестиційної привабливості цукрової галузі та аграрного сектору в цілому набуває особливого значення. Для стабільного розвитку галузі та її інтеграції в європейський аграрний простір необхідне поєднання заходів щодо захисту внутрішнього ринку з чітким визначенням та використанням експортних можливостей підприємств АПК. Стратегічні перспективи розвитку цукрової галузі запропоновано розглядати як комплексну систему, що базується на трьох ключових складових: залученні інвестицій, оптимізації витрат та впровадженні інноваційних технологій.

Цифровізація економіки як рушій розвитку інтелектуального бізнесу та електронної комерції

М.В. Семикіна — 2025-05-13

Актуальність дослідження зумовлена зростаючою роллю цифровізації як драйвера економічного розвитку, недостатньою вивченістю її комплексного впливу на інтелектуальний бізнес та електронну комерцію, а також особливою значущістю цих процесів для України в умовах війни та післявоєнного відновлення. Мета статті полягає у дослідженні впливу цифровізації на розвиток інтелектуального бізнесу та електронної комерції в Україні, виявленні ключових факторів цього впливу та формулюванні практичних рекомендацій щодо стимулювання цих процесів в економіці. Розкрито чинники та передумови цифровізації економіки в світі, серед яких технологічний прогрес, глобалізація, зміна споживчих звичок, дерегулювання та лібералізація ринків, розвиток інфраструктури, соціальні фактори. Визначено сутність цифровізації економіки як процесу всеосяжної інтеграції цифрових технологій у всі без винятку сфери економічної діяльності, охоплюючи виробництво, підприємництво, сферу послуг, фінансовий сектор, торгівлю, управління, освітню галузь, охорону здоров'я та інші. Здійснено аналіз змісту та взаємозв’язку понять «цифровізація економіки», «інтелектуальний бізнес» та «електронна комерція». Обґрунтовано, що цифровізація створює технологічну основу для розвитку інтелектуального бізнесу, який, у своєю чергу, стає впливовим важелем розвитку електронної комерції на основі використання цифрових інструментів для оптимізації онлайн-продажів, маркетингу, обслуговування клієнтів тощо. Розроблено систематизацію ключових факторів впливу цифровізації на розвиток інтелектуального бізнесу та електронної комерції, серед яких – великі дані та аналітика, хмарні технології, мобільні технології, інтернет речей, штучний інтелект та машинне навчання, блокчейн. Проаналізовано динаміку обсягів світових продажів на ринках електронної комерції, рейтингові місця України у світі за показниками розвитку цифрових технологій та інтелектуального капіталу. Здійснено порівняльний аналіз тенденцій розвитку цифровізації, інтелектуального бізнесу та електронної комерції в Україні і в світі. Визначено, що в Україні тенденції розвитку цифровізації, інтелектуального бізнесу та електронної комерції загалом відповідають світовим трендам, але характеризуються певним відставанням, що значною мірою пов’язано з наслідками широкомасштабної війни рф проти України. Розроблено рекомендації, спрямовані на подальший розвиток цифрової економіки, інтелектуального бізнесу та електронної комерції в Україні. Серед стратегічних пріоритетів – відновлення та розвиток цифрової інфраструктури, забезпечення кібербезпеки, підтримка бізнесу, зокрема інтелектуального, та електронної комерції, стимулювання розвитку цифрових навичок населення, створення сприятливого регуляторного середовища.

Oсобливості нормативно-правового забезпечення щодо забезпечення енергоефективності

С.Б. Смерека — 2025-05-13

Нормативно-правове забезпечення у сфері енергоефективності є важливою складовою державної політики, спрямованої на зменшення енергоспоживання, підвищення ефективності використання ресурсів та адаптацію економіки до вимог сталого розвитку. Дослідження зосереджене на аналізі забезпечення енергоефективності в Україні, обґрунтовано важливість вивчення основних принципів і специфіки реалізації заходів щодо енергозбереження, а також їх ролі в економічній системі країни. Окрему увагу приділено нормативно-правовому забезпеченню цієї сфери, яке є ключовим елементом для досягнення енергетичної незалежності, раціонального використання ресурсів та поліпшення екологічної ситуації. Визначено, що ефективна нормативно-правова база вимагає: вдосконалення енергоефективності; активного використання відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива як підприємствами, що займаються їх виробництвом, так і споживачами; підвищення енергетичної безпеки через диверсифікацію джерел енергії; зменшення впливу на екологію через економію природних ресурсів та зниження енергоспоживання в житлових, громадських і промислових об'єктах; а також створення нових робочих місць у галузі енергоефективності.Метою роботи є визначення особливостей нормативно-правого забезпечення сфери енергозбереження. Основними методами, що були використані в роботі є: аналізу, синтезу, дедукції, індукції, логічний, узагальнення, порівняння.

Наукова новизна статті полягає в комплексному вивченні нормативно-правового забезпечення енергоефективності як важливого інструменту для досягнення енергетичної незалежності та поліпшення екологічної ситуації в Україні. Досліджено особливості використання цих механізмів через реалізацію ЕСКО-проєктів та їх адаптацію в громадах, а також ефективне застосування енергетичного менеджменту, який повинен охоплювати різні сектори економіки й забезпечувати фінансову стабільність підприємств. Встановлено, що завдяки ряду законодавчих актів, які регулюють впровадження енергоефективних заходів, Україна повинна відмовитися від застарілих адміністративних інструментів енергозбереження та перейти до сучасних європейських стандартів реалізації політики енергоефективності.

Аналіз динаміки та структури прямих податків в Україні та їх вплив на доходи державного бюджету України

І.В. Тіщенко — 2025-05-13

У статті проаналізовано динаміку та структуру прямих податків в Україні та їх вплив на формування доходів державного бюджету протягом 2021-2024 років. Дослідження актуальне з огляду на важливість податків як основного джерела бюджетних надходжень та інструменту державного регулювання економіки. У статті розглядається роль податків у фінансуванні державних витрат, а також їх вплив на економічне зростання та соціальний розвиток. Особлива увага приділяється аналізу прямих податків, їх динаміці та впливу на бюджет України в контексті сучасних економічних викликів.

Дослідження базується на аналізі статистичних даних про доходи державного бюджету України за 2021-2024 роки, включаючи дані про податкові та неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, надходження від міжнародних організацій та інші джерела фінансування. В статті використано методи статистичного аналізу, порівняння, графічної візуалізації даних.

Проаналізовано динаміку та структуру доходів державного бюджету України за вказаний період, з окремим акцентом на податкових надходженнях, та їх вплив на економічну стабільність. Аналіз структури доходів Зведеного бюджету України демонструє важливу роль прямих податків, хоча їхня частка поступається непрямим. Прямі податки, такі як податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб, більш чутливо реагують на зміни в економічній ситуації та мають прогресивний характер. В ході дослідження встановлено, що зменшення податкових надходжень до бюджету було спричинене кількома факторами, серед яких можна виділити як об’єктивні, пов’язані зі змінами в економічній ситуації, так і суб’єктивні, що є наслідком внесених змін до податкового законодавства.

Визначено , що прямі податки важливий інструмент для забезпечення соціальної справедливості та перерозподілу доходів. Динаміка надходжень від прямих податків може бути використана як індикатор стану економіки та ефективності податкової політики і системи. Для підвищення ролі прямих податків у формуванні дохідної складової державного бюджету необхідно вдосконалювати механізми адміністрування, боротися з ухиленням від сплати та створювати сприятливі умови для розвитку бізнесу.

Зарубіжний досвід подолання дефіциту робочої сили

О.О. Хандій — 2025-05-13

Стаття присвячена аналізу дисбалансів на ринку праці України в умовах воєнного стану та пошуку шляхів їх подолання. У роботі досліджено вплив дефіциту кваліфікованої робочої сили на економічне зростання, зайнятість і соціальну стабільність, а також проаналізовано досвід розвинених країн у вирішенні цих викликів. Розглянуто демографічні зміни, трудову міграцію, роль програм перекваліфікації, залучення іноземних працівників та адаптацію ринку праці до сучасних потреб.

Автори аналізують досвід розвинених країн, таких як Німеччина, Франція та Канада, які зіткнулися з подібними викликами і розробили ефективні стратегії залучення кваліфікованих працівників, інтеграції мігрантів та адаптації освітніх систем до змін на ринку праці. Розглянуто підходи до вирішення проблем дефіциту робочої сили, серед яких автоматизація, цифровізація, продовження трудової діяльності осіб похилого віку, а також спрощення процедур визнання іноземних кваліфікацій. Окрема увага приділена розвитку програм перекваліфікації та навчальної мобільності, які дозволяють працівникам відповідати вимогам сучасного ринку праці.

У статті наголошується на необхідності активної участі держави у вирішенні зазначених проблем, зокрема через фінансування програм навчання та соціальної інтеграції, впровадження гнучких форм зайнятості, реформування трудового законодавства та підтримку молоді й осіб похилого віку. Значний акцент зроблено на досвіді європейських країн, які демонструють успішні приклади використання інструментів міграційної політики, розвитку економіки та забезпечення соціальної стабільності. Визначено перелік інтеграційних заходів із підтримки національного ринку праці з одночасним залученням міжнародного досвіду.

Зроблено висновки про важливість впровадження комплексного підходу до вирішення проблем ринку праці в Україні, зокрема через залучення молоді, осіб похилого віку та мігрантів до економічної діяльності, створення умов для перекваліфікації та модернізацію освітніх програм. Результати дослідження пропонуються як основа для розробки стратегій економічного відновлення України в умовах глобальних і внутрішніх викликів.