Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

Ефективність вітроенергетичної установки з аеродинамічним мультиплікуванням тг-750 за результатами дослідної експлуатації

Г.М. Стрункін — Wed, 17 Sep 2025 00:00:00 +0000

У статті вказано про необхідність покращення ефективності перетворення енергії вітру в електричну енергію. Наводяться відомості про те, що механічний мультиплікатор займає друге місце по фактору ненадійності серед обладнання вітроенергетичної установки. Через необхідність регламентних робот, заміну мастила, погані екологічні та шумові характеристики розробники шукають альтернативні варіанти. Вказано, що тихохідні генератори, не зважаючи на великий досвід експлуатації, мають погані масогабаритні показники. Альтернативним та перспективним рішенням є застосування аеродинамічного мультиплікування. Порівняння вітроенергетичних установок з аеродинамічним мультиплікуванням з установками на базі тихохідного генератора дозволяє зробити висновок про їх кращі масогабаритні показники. Наведено історичні відомості про розробку та вивчення вітроенергетичних установок з аеродинамічним мультиплікуванням. Описано принцип дії вітроенергетичних установок з аеродинамічним мультиплікуванням та дано пояснення, як при цьому відбувається узгодження швидкості генератора. Наведено історичні помилки при оцінюванні ефективності аеродинамічного мультиплікування, виходячи з критерію Бетца. Показано, що Голубенко М.С. та його послідовники довели, що ефективність аеродинамічного мультиплікування не залежить від первинної вітротурбіни, а визначається лише параметрами вторинної вітротурбіни. Ккд при цьому розраховується як відношення коефіцієнту потужності вторинної вітротурбіни до її коефіцієнту гальмування. Приведено теоретичне значення ккд установки ТГ-750, яку Голубенко М.С. отримав на етапі проектування. За отриманими в процесі дослідної експлуатації вітроенергетичної установки ТГ-750 даними побудовано графіки залежностей коефіцієнта потужності первинної та вторинної вітротурбіни та їх коефіцієнта гальмування. Розраховано залежність ефективності аеродинамічного мультиплікування від швидкохідності та виконано порівняння отриманих результатів з теоретичними значеннями. Реальний ккд виявився дещо нижчим від теоретичного, що пояснюється наявністю в установці, крім аеродинамічних процесів, суто механічних – тертя, вібрації тощо. Ефективність перетворювання вітрової енергії в електричну в установках з аеродинамічним мультиплікуванням виявляється вищою, ніж у класичних вітротурбінах. Зроблено висновки про підтвердження теоретичних результатів результатами, отриманими в процесі дослідної експлуатації ТГ-750 та перспективність вивчення та впровадження установок подібного типу.

Дослідження впливу енергії іскрового запалювання на процес ініціювання детонації в детонаційній трубі

Wed, 17 Sep 2025 00:00:00 +0000

В роботі розглядається дослідження впливу енергії іскрового запалювання на процес ініціювання детонації в детонаційній трубі для безпорохового міномету з керованою енергією пострілу. Показано, що успішні випробування продемонстрували дослідних зразків мінометів які демонструють можливість запуску снарядів без використання традиційних порохових зарядів, що підтверджує ефективність розробленої технології запуску. Система призначена для автоматичного заряджання та забезпечує можливість стрільби прямою наводкою. На відміну від звичайних мінометів, запропонована система використовує газодетонаційний заряд для регулювання дальності стрільби. Отже, дальність польоту снаряда контролюється не зміною кута піднесення міномета, а зміною енергії пострілу при збереженні фіксованого кута піднесення. Заміна порохового заряду горючою газовою сумішшю сприяє інтеграції системи керування пострілом міномета в ширші системи керування вогнем. Це дозволяє створити новий режим напівпрямої наводки, що покращує тактичне розгортання зброї в умовах бою. Для переведення цієї технології у військове виробництво необхідні подальші дослідження та розробка спеціалізованої системи керування мінометом. Ключовими параметрами для контролю енергії пострілу міномета є початковий тиск та об'єм стисненого газового заряду в газодетонаційній камері. За результатами експериментальних досліджень виявлено вплив енергії іскрового запалювання на процес ініціювання детонації в детонаційній трубі. Дослідження проведено для 3-х діапазонів значень повної енергії іскрового розряду, що дорівнювали до 50 мДж, 0,84-1,54 Дж, 13-14 Дж. Розкид у значеннях повної енергії розряду пов'язаний з відхиленням напруги само пробиття іскрового проміжку. На кожному із значень вимірювання здійснювалось не менше, ніж 3 рази. Встановлено, що збільшення енергії розряду призводить до скорочення відстані та часу переходу горіння у детонацію. Зокрема, у детонаційній трубі з внутрішнім діаметром 73 мм, що наповнена стехіометричною сумішшю пропан-бутана технічного з киснем, відбулось скорочення часу переходу горіння у детонацію з понад 1200 мкс до близько 200-300 мкс у разі зростання повної енергії іскрового розряду з 50 мДж до 13-14 Дж. При цьому, відстань переходу горіння у детонацію скоротилась з 299-413 мм до 185 мм.

Формування інформаційної бази автоматизованого керування процесом буріння свердловин

Wed, 17 Sep 2025 00:00:00 +0000

Запропоновано метод інформаційного забезпечення автоматизованого керування процесом буріння свердловин у залізовмісних породах на основі електромагнітного вихрострумового перетворення зондуючих сигналів. При моделюванні залежностей параметрів вихрострумового датчика від характеристик досліджуваного середовища використана його трансформаторна модель у вигляді двох котушок з повітряними сердечниками, розташованими одна над одною на певній відстані. Трансформаторна модель вихрострумового датчика адекватно відображає процеси, що у ньому відбуваються при зміні електропровідності та магнітної проникності досліджуваного зразка. Первинний контур трансформаторної моделі представляє вимірювальну котушку датчика. Досліджуване середовище утворює вторинний контур трансформаторної моделі. Імпеданс вимірювальної котушки залежить від фізико-хімічних та текстурно-структурних властивостей досліджуваного середовища, а також від робочої частоти джерела струму датчика. Дійсна частина імпедансу визначається опором контуру, у якому протікають вихрові струми. Імпеданс датчика та спектральна характеристика вимірюваного сигналу доцільно застосовувати для оцінки характеристик досліджуваного середовища. Для апробації підходу використана експериментальна платформа та комбінований електромагнітний перетворювач. Комбінований зонд розміщується над середовищем, у якому одночасно збуджуються та приймаються ультразвуковий сигнал та сигнал вихрових струмів. Моделювання параметрів комбінованого датчика дозволило визначити і формалізувати зв'язок параметрів вимірювальної котушки датчика з характеристиками досліджуваного середовища. Виконаний аналіз показав, що використання параметрів вихрострумового перетворення у наборі з ультразвуковими вимірюваннями покращує результати розпізнавання основних мінералого-технологічних різновидів залізовмісних руд експлуатованого родовища. Одержані результати дозволяють підвищити ефективність автоматизованого керування процесом буріння свердловин у процесі видобутку залізовмісних руд із застосуванням інформації про фізико-механічні характеристики та геологічну структуру породи, що буриться.

Моделювання динаміки надрешітного продукту тонкого вологого грохочення залізної руди

В.С. Моркун, Н.В. Моркун, Я.О. Грищенко, Є.Ю. Бобров — Wed, 17 Sep 2025 00:00:00 +0000

Грохочення або просіювання широко використовується у гірничій промисловості, для розділення частинок руди за крупністю. Величезний обсяг руди на гірничих підприємствах на регулярній основі піддається промисловому просіюванню, тому дослідження кінетики процесу та оптимізація відповідної технології, має велике економічне значення. Вирішення зазначеної проблеми ускладнено наявністю багатьох робочих змінних та різноманітних збурюючих факторів, що визначають результати цієї технологічної операції. В першу чергу до них відносяться складний розподіл частинок руди за крупністю та щільністю, а також комплексний вплив на рух надрешітного продукту різних динамічних робочих режимів просіваючої поверхні. Останнім часом для класифікації подрібненої руди на збагачувальних підприємствах все більш інтенсивно застосовуються грохоти тонкого вологого грохочення. Застосування для просіювання вологого матеріалу, тверда фаза якого включає частинки руди різної щільності і крупності, накладає додаткові вимоги до конструкції та налаштування відповідного робочого обладнання. При безперервному просіюванні, коли швидкість подачі рудного матеріалу на сито достатньо висока і він створює скупчений шар частинок певної товщини, наприклад, навколо секції подачі, лише частинки в шарі, що безпосередньо контактують з ситом, мають шанс пройти через отвори. Доки верхні шари здатні додавати частинки малого розміру до цього контактного шару, швидкість проходження матеріалу залишатиметься постійною. Коли матеріал рухається вздовж сита, і все більше частинок меншого розміру проходить через отвори, він стає більш диспергованим. При цьому частинки стають більш рухливими та «відокремленими», відбувається перехід від «скупченого» стану до «відокремленого» руху. Зазначені особливості значно ускладнюють задачу формування ефективного автоматизованого керування цим процесом. Досліджена модель динаміки подрібненого рудного матеріалу на просіювачій поверхні грохота, що враховує адвекцію, дифузію, сегрегацію та перколяцію його частинок у шарі матеріалу. Використаний підхід дозволяє враховувати трансформацію гранулометричного складу частинок твердої фази надрешітного продукту та його щільності в процесі руху по ситу грохота і за рахунок цього покращити якість автоматизованого керування процесом.

Розробка комплексної інформаційної системи керування пасікою

Д.О. Сотніков, О.Р. Дубовський — Wed, 17 Sep 2025 00:00:00 +0000

У статті представлено концепцію створення комплексної інформаційної системи для ефективного управління промисловою пасікою в умовах сучасних економічних та екологічних викликів. Актуальність розробки зумовлена зростанням потреби у цифровізації бджільництва як в Україні, що є одним з лідерів з експорту меду, так і у світі, де відбувається активна інтеграція ІТ-технологій у агровиробництво. Розкрито структуру та функціональні модулі системи, які охоплюють ключові напрями бджільництва: облік кількісних і якісних характеристик бджолосімей, моніторинг їхнього фізіологічного стану, планування технологічних операцій, контроль медозбору та аналіз витрат. Основною метою розробки є оптимізація управлінських процесів, зниження трудомісткості робіт та мінімізація ризиків шляхом впровадження сучасних ІТ-рішень. Проведено детальний аналіз проблем, що впливають на продуктивність пасіки, з урахуванням біологічних, кліматичних, ветеринарних та організаційних аспектів. Запропоновано модульний підхід до побудови системи, що дозволяє здійснювати прогнозування розвитку бджолосімей та виявлення потенційних загроз на основі інтеграції великої кількості гетерогенних даних. Особливу увагу приділено застосуванню нечіткої логіки (fuzzy logic) як інструменту для формалізації експертного досвіду та інтуїтивних знань бджолярів, що дає можливість генерувати кількісні рекомендації на основі якісних оцінок. Продемонстровано приклади використання нечітких правил для оцінки сили бджолосімей, стану розплоду, прогнозування роїння, управління ризиками отруєнь пестицидами та діагностики захворювань. Показано, що розроблена система має потенціал інтеграції з IoT-пристроями, сенсорними мережами та мобільними додатками для отримання даних у режимі реального часу, що відкриває можливості для формування інтелектуальної платформи підтримки прийняття рішень в галузі промислового бджільництва та забезпечує підвищення продуктивності, економічної ефективності та стійкості виробництва в умовах мінливого середовища. У висновках зазначено, що впровадження такої системи здатне значно підвищити рентабельність пасічного господарства та знизити вплив людського фактора на критичні процеси виробництва.

Aлгоритм ідентифікації об'єктів управління ланками другого порядку з часом запізнювання

O.M. Гурін, O.A. Дуришев, Є.В. Кобзарев, М.Г. Лорія — Wed, 17 Sep 2025 00:00:00 +0000

Об'єктом дослідження є оптимальні параметри налаштування регулятора та показники якості перехідних процесів.

Сучасна проблема полягає в тому, що сучасні технологічні процеси є складними об'єктами управління. Тому при проектуванні систем автоматизації особливо важливими стають завдання ідентифікації об'єкта управління, розрахунку параметрів регулятора та їх подальшої оптимізації. Оптимальні налаштування забезпечують найвищу якість продукції та зменшують її вартість при заданому обсязі виробництва. Пряме визначення параметрів регулятора шляхом експериментів на реальному об'єкті може призвести до втрати якості готової продукції та пошкодження сировини та каталізаторів. Щоб уникнути цих ризиків, алгоритм розрахунку було реалізовано в середовищі програмного пакета Maple.

У ході дослідження було розроблено та протестовано алгоритм ідентифікації об'єктів управління з різними характеристиками перехідних процесів, описаних зв'язками другого порядку, з урахуванням часу затримки. На основі отриманих передавальних функцій еквівалентних об'єктів було налагоджено P-, PI- та PID-регулятори (пропорційний, пропорційно-інтегральний та пропорційно-інтегрально-диференційний). Параметри визначалися за допомогою трикутного методу, методу незагасаючих коливань (Ніколас-Зіглер) та запропонованого алгоритму. Отримані результати призначені для використання в системах автоматичного регулювання.

Було проведено порівняльний аналіз якості перехідних процесів у системах, налаштованих за допомогою різних методів. Було встановлено, що параметри, отримані за допомогою нового алгоритму, значно покращують динамічні характеристики системи (зменшення перевищення, часу регулювання, статичної та динамічної похибок). Крім того, було запропоновано алгоритм пошуку параметрів регулятора з урахуванням обмеження перевищення, який також показав позитивні результати. Похибка ідентифікації не перевищує 3 %, що є прийнятним для розрахунків такого типу.

Застосування адитивних технологій для відновлення та зміцнення відповідних деталей друкарського обладнання

М.А. Зенкін, О.М. Ремезовський, В.О. Кохановський — Wed, 17 Sep 2025 00:00:00 +0000

Стаття присвячена дослідженню можливостей застосування адитивних технологій для відновлення та зміцнення відповідальних деталей друкарського обладнання. Автори аналізують ефективність методів 3D-друку у забезпеченні технічної надійності та прискоренні ремонтних процесів. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою у гнучких, швидких та економічно ефективних рішеннях для відновлення зношених або недоступних комплектуючих у поліграфічному виробництві. В умовах інтенсивної експлуатації машин та відсутності необхідних запчастин на складах, впровадження адитивного виробництва дозволяє мінімізувати простої, уникнути тривалого циклу виготовлення через традиційне лиття або механічну обробку та підвищити загальну стійкість виробничих процесів. Метою дослідження є обґрунтування ефективності використання технологій адитивного виробництва для створення ремонтних деталей друкарських машин із високими вимогами до геометричної точності, механічної міцності та зносостійкості, а також розробка рекомендацій щодо їх застосування на практиці. У дослідженні використано експериментальну методику, що включала виготовлення тестових зразків деталей із композитних полімерів та поліамідного порошку за допомогою технологій FDM та SLS. Виконано механічні випробування на вигин, зносостійкість і вібраційну стійкість, а також проведено метрологічний аналіз точності. У результаті встановлено, що застосування FDM-друку з композитними матеріалами дозволяє зменшити вагу деталей до 20% при збереженні їх міцності на рівні металевих аналогів. Технологія SLS забезпечує високу точність (до ±0,05 мм) і стабільність розмірів деталей складної конфігурації. Дослідження також продемонструвало, що використання сучасних технологій, як-от Arburg Plastic Freeforming (AKF), розширює можливості застосування стандартних промислових гранул у 3D-друці, що суттєво знижує витрати. Перспективи подальших досліджень пов’язані з удосконаленням стандартів якості для адитивного виготовлення поліграфічних компонентів, розробкою нових термостійких композитів та впровадженням цифрових бібліотек моделей деталей у сервісному обслуговуванні друкарського обладнання.

Особливості синтезу оптимальних кулачкових профілів для газорозподільних механізмів транспортних засобів

О.В. Фомін, О.А. Логвіненко, С.В. Сагін, О.А. Луценко, А.В. Заверкін — Wed, 17 Sep 2025 00:00:00 +0000

У статті розглянуто особливості синтезу оптимальних кулачкових профілів для газорозподільних механізмів транспортних засобів, які відіграють ключову роль у забезпеченні ефективності, надійності та екологічності енергетичних установок. Наголошено на актуальності проблеми вдосконалення конструкцій двигунів внутрішнього згоряння в умовах зростаючих вимог до ресурсозбереження та зниження експлуатаційних витрат. Показано, що традиційні методи проектування кулачкових профілів не враховують у повному обсязі складні взаємозв’язки між кінематичними та динамічними характеристиками клапанного механізму, що призводить до підвищеного зносу, шумів, вібрацій і зниження паливної економічності.

Запропоновано нову методологію синтезу оптимальних кулачкових профілів, яка базується на використанні узагальнених математичних моделей і методів математичного планування експерименту. Це дозволяє формувати оптимальні параметри прискорень штовхача на різних ділянках його руху з урахуванням обмежень на радіус кривизни профілю, контактні напруження, коефіцієнт запасу клапанних пружин і умови забезпечення безрозривної динаміки механізму. Реалізація математичних планів другого порядку дала можливість побудувати номограми для визначення оптимальних параметрів, які забезпечують підвищення коефіцієнта повноти діаграми підйому штовхача та зниження динамічних навантажень.

Отримані результати доводять, що оптимізація кулачкових профілів сприяє зменшенню навантажень на елементи газорозподільного механізму, підвищенню ресурсу його роботи та надійності, а також покращенню процесів газообміну в циліндрах двигуна. Це забезпечує зростання потужності, паливної економічності та екологічних характеристик транспортних енергетичних установок. Розроблений підхід має практичне значення як для створення нових двигунів, так і для модернізації існуючих конструкцій, відповідаючи сучасним тенденціям розвитку транспортних технологій.

Результати дослідження відкривають перспективи подальшої автоматизації проектування газорозподільних механізмів та інтеграції комп’ютерного моделювання в інженерну практику. Це дозволяє створювати інноваційні рішення у сфері двигунобудування, спрямовані на досягнення високих показників ефективності та довговічності транспортних систем.

Агент навчання з підкріпленням на основі SAC для автоматизованого тестування на проникнення

В.В. Вікулов — Wed, 17 Sep 2025 00:00:00 +0000

Загрози кібербезпеці та збитки від кіберзлочинності щороку продовжують зростати. За прогнозами, до кінця 2025 року загальні збитки досягнуть 10,5 трлн доларів, що в 3,5 рази перевищує збитки від кібербезпеки, зафіксовані в 2015 році. Зі зростанням використання штучного інтелекту зловмисниками зростає потреба в захисних інструментах, які також використовують можливості штучного інтелекту.

Ця стаття продовжує дослідницьку тенденцію застосування навчання з підкріпленням до тестування вразливостей безпеки в комп'ютерних мережах. Для досягнення цієї мети в якості тестового середовища використовується Network Attack Simulator (NASim). NASim – це симулятор, призначений для оцінки автоматизованого тестування на проникнення за допомогою підкріплювального навчання, побудований на базі фреймворку Gymnasium.

У цій статті представлено гібридний алгоритм підкріплювального навчання, який поєднує архітектуру Soft Actor-Critic (SAC) з дискретними просторами дій, що дозволяє алгоритму SAC ефективно працювати в середовищі.

Алгоритм тестувався за допомогою сценарію nasim:Small-v0. Експериментальні результати демонструють, що запропонований метод досягає декількох значних показників ефективності. По-перше, алгоритм демонструє стабільну конвергенцію протягом усього процесу навчання, що свідчить про надійну динаміку навчання. По-друге, метод демонструє виняткову ефективність у компрометації системи, вимагаючи в середньому лише 8,63 кроків під час пізніх етапів навчання для повної компрометації цільових систем. По-третє, алгоритм має ідеальний стовідсотковий рівень успішності під час фази оцінки, демонструючи надійність та стабільну продуктивність.

Крім того, алгоритм досягає середньої винагороди в розмірі 184,61 на пізніх етапах навчання, що свідчить про високу ефективність при потенційному застосуванні в галузі кібербезпеки. Однак ці результати вимагають тривалого навчання, а для більш складних сценаріїв може знадобитися ще більше часу. Це створює компроміс між обчислювальною ефективністю та якістю роботи, який необхідно враховувати при практичному впровадженні.

Проєктування інформаційної системи приймальної комісії закладу вищої освіти

І.Д. Зінченко, Л.О. Шумова — Wed, 17 Sep 2025 00:00:00 +0000

У статті розглянуто питання щодо проєктування інформаційної системи для автоматизації роботи з документами вступників у приймальній комісії закладу вищої освіти під час вступної кампанії. Інформаційна система, що розроблюється, являє собою вебзастосунок і орієнтована на співробітників, відповідальних за прийом фізичних документів, як от реєстратори, оператори та посадові особи, що контролюють процес вступу. Основна мета проєктованої системи полягає в забезпеченні швидкого та зручного внесення даних про вступників у момент подачі документів. Вступники додаються в систему на основі вже існуючої бази даних, що дозволяє уникнути повторного введення особистих даних і мінімізувати можливі помилки. Ключовою особливістю проєктованої системи є впровадження засобів інтелектуального аналізу даних, що позбавить співробітників рутинних завдань із перевірки документів, дозволяючи зосередитися на вирішенні справді складних і нестандартних ситуацій. Для досягнення основної мети вирішено комплекс завдань. Зокрема, проаналізовано недоліки традиційного підходу до обробки документів вступників у закладах вищої освіти. Обґрунтовано доцільність впровадження інформаційно-аналітичної системи для централізованого зберігання та автоматизації обробки заяв. Представлено функціональні моделі проєктованої системи AS-IS та TO-BE. Запропоновано архітектуру удосконаленої інформаційної системи та розроблено окремі програмні модулі для імпорту вхідних даних і автоматичної класифікації справ вступників за комплектністю документів з подальшою інтеграцією до повнофункціональної системи підтримки приймальної кампанії. Запропонована архітектура базується на реляційній моделі бази даних, клієнт-серверній структурі та алгоритмах класифікації. Програмне забезпечення розроблено з використанням мови програмування Python, бібліотек pandas, tkinter, mysql.connector. Для моделювання бази даних застосовано MySQL Workbench, розробку здійснено у середовищі PyCharm. Показано ефективність підходу на тестових наборах. Система готова до подальшої інтеграції та масштабування.

Aвтоматизована побудова реєстру ризиків у розробці ПЗ на основі issue-трекінгу в GitHub projects

Ю.В. Кіш, І.М. Лях — Wed, 17 Sep 2025 00:00:00 +0000

У статті розглянуто актуальну проблему автоматизації процесу побудови реєстру ризиків у розробці програмного забезпечення на основі аналізу даних issue-трекінгу в GitHub Projects. В умовах зростання складності програмних продуктів та високої динаміки змін життєвого циклу ІТ-проєктів традиційні ручні підходи до ідентифікації ризиків дедалі більше втрачають свою ефективність через затримки оновлення інформації та значні людські витрати. Автором запропоновано концепцію та реалізовано прототип Python-скрипта, який забезпечує автоматизоване вилучення, попередню обробку, багаторівневу класифікацію та формування структурованого реєстру ризиків, що дозволяє інтегрувати цей процес безпосередньо у звичний життєвий цикл управління якістю проєкту. Запропонований підхід ґрунтується на класифікації ризиків за визначеною таксономією, що охоплює сім основних типів: інженерні, середовищні, процесні, пов’язані з обмеженнями, безпекові, поведінкові та зовнішні ризики. Для кожної групи ризиків визначено перелік релевантних ключових слів і текстових індикаторів, що забезпечує ефективну роботу алгоритму keyword matching у поєднанні з аналізом labels, коментарів та стану задач. У межах апробації скрипт було протестовано на штучно сформованому датасеті, що містить понад 150 завдань (issues) з різноманітними текстами, наближеними до реальної практики відкритих проєктів. Важливою особливістю прототипу є можливість мультикласової класифікації, коли одна задача може одночасно відповідати кільком групам ризиків, що адекватно відображає міждисциплінарність сучасних проблем у сфері розробки ПЗ. Ефективність роботи скрипта забезпечується високою швидкодією: середній час обробки повного масиву даних не перевищує 1,5 секунди, що дозволяє інтегрувати рішення у регулярні CI/CD-конвеєри через GitHub Actions. Стаття також окреслює методологічну базу прогнозування ефективності розробленого підходу з використанням даних із сучасних досліджень, зокрема результатів моделі BEACon-TD, яка продемонструвала F1-міру понад 0.81–0.86 на реальних наборах issue-трекінгу. Це дозволяє аналітично прогнозувати потенційну точність запропонованого підходу на рівні 80–85% за належного донавчання та адаптації ключових слів під специфіку проєкту. Запропоноване рішення дозволяє не лише виявляти проблемні зони на ранніх етапах, але й формувати основу для подальшої прогнозної аналітики щодо впливу ризиків на часові, фінансові та якісні параметри розробки. Крім того, скрипт створює структурований реєстр у форматах JSON та Excel із налаштованим оформленням і надає візуалізацію розподілу типів ризиків за допомогою діаграм у Matplotlib, що підвищує прозорість та зручність використання результатів аналізу. Отримані дані можуть інтегруватися у системи управління якістю або передаватися стейкхолдерам для своєчасного прийняття рішень. У підсумку доведено, що запропонована автоматизована побудова реєстру ризиків на основі GitHub Projects є перспективним напрямом удосконалення процесів управління якістю ПЗ та управління технічним боргом, а розроблений прототип демонструє приклад практичної реалізації цієї концепції у поєднанні з гнучкими підходами Agile та DevOps.