Обґрунтування вибору показників ступеня метаморфізму вугілля для прогнозу небезпечних властивостей шахтопластів

Автор(и)

  • Є.С. Руднєв Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
  • М. І. Антощенко Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
  • Е. М. Філатьєва Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
  • Ю.А. Романченко Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Ключові слова:

властивості, шахтопласти, аварійні ситуації, впливаючі фактори, геологічні процеси, метаморфізм, умови, гірничо-геологічні, гірничотехнічні, нормативна база, показники, вміст вуглецю, відбиття вітриніту, волога, мінеральні домішки, метод, прогноз

Анотація

Розглянуто залежність прояви будь якої небезпечної властивості вугільних шахтопластів при веденні гірничих робіт від впливаючих факторів трьох блоків. У загальному випадку до найбільш небезпечних властивостей вугільних пластів відносяться виділення вибухових та легкозаймистих газів, раптові викиди вугілля і газу, схильність до самозаймання і виникнення ендогенних пожеж, підвищене пилоутворення, вибуховість вугільного пилу та інші негативні явища. Для запобігання виникнення аварійних ситуацій при веденні гірничих робіт необхідно в комплексі враховувати вплив факторів всіх трьох блоків.
Фактори першого блоку визначають генетичну схильність шахтопластів до появи небезпечних властивостей під впливом геологічних процесів і метаморфічного перетворення вихідної речовини. До факторів другого блоку належить гірничо-геологічні умови залягання вугільних шахтопластів. На підставі даних про параметри перших двох блоків на стадіях проектування і експлуатації вугільного підприємства закладаються гірничотехнічні показники третього блоку чинників.
На відміну від гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов другого блоку найменш вивченими і не завжди достовірно встановленими є чинники першого блоку. Вони повинні визначати під впливом метаморфізму зміни хімічного складу, структури і фізичних властивостей вугілля в надрах Землі, переважно під впливом підвищеної температури та тиску.
На даний час відомо більш тридцяти факторів, які з різних боків характеризують метаморфічні перетворювання вихідної речовини. Склалася практика коли у нормативних документах для характеристики ступеня метаморфічних перетворень пластів в переважній більшості випадків використовується один показник - вихід летких речовин при термічному розкладанні вугілля без доступу повітря. Один показник не може одночасно і з усіх боків характеризувати вміст, структуру, хімічні і фізико-механічні властивості органічної маси вугілля і мінеральних домішок. Необхідно виходити з положення, що кожна небезпечна властивість шахтопласта залежить від певного впливу декількох чинників метаморфізму.
Дослідження показали, що вміст вуглецю та показник відбиття вітриніту в ряду ранжирування вугілля по їх ступеню метаморфічних перетворень мають достовірне кількісне визначення, що дозволяє використовувати їх при встановленні небезпечних властивостей шахтопластів в якості основних класифікаційних показників. В цьому випадку вміст вуглецю безпосередньо контролює в цілому зміну суми основних складових органічної маси (водень, азот, сірка, кисень), а показник відбиття вітриніту - відображає структурні зміни у петрографічному складі. На хімічну активність вугілля також впливаю присутність вологи в різному стані, склад і властивості мінеральних домішок. Застосування кожного допоміжного показника повинно бути обґрунтовано з урахуванням мети застосування і методики його визначення. Це дозволяє на основі вмісту вуглецю та показника відбиття вітриніту розробити загальні принципи наукового обґрунтування методу прогнозу небезпечних властивостей вугільних шахтопластів у сукупності з гірничо-геологічними та гірничотехнічними умовами ведення робіт.

Посилання

1. Tarasov V., Antoshchenko M., Rudniev Ye., Levadnyi O. On subject to determine fire hazard groups of coal seams. / Norwegian Journal of development of the International Science. 2020. VOL.1. №47 2020. РР. 16-27.

2. ГОСТ 17070-2014. Межгосударственный стандарт. Угли. Термины и определения Издание официальное. М.: Стандартинформ, 2015. 17 с.

3. СОУ 10.1.00174088.011–2005. Правила ведення гірничих робіт на пластах, схильних до газодинамічних явищ.: нормативний документ, чинний від 2005-12-01 / Брюханов О.М., Агафонов О.В., Анциферов А.В. та ін. К., 2005. 224 с. (Стандарт Мінвуглепрому України).

4. Руководство по проектированию вентиляции угольных шахт. К.: Основа, 1994. 311с.

5. Руководство по предупреждению и тушению эндогенных пожаров на угольных шахтах Украины: КД 12.01.402 – 2000. Донецк: НИИГД, 2000. 216 с.

6. Руководство по борьбе с пылью в угольных шахтах. М.: Недра, 1979. 319с.

7. Инструкция по прогнозу и предупреждению внезапных прорывов метана из почвы горных выработок. МакНИИ, 1987. 29 с.

8. СОУ-П 10.1.00174088.016:2009. Правила визначення ефективності випереджального захисту пластів, схильних до газодинамічних явищ. Видання офіційне. Мінвуглепром України. Київ, 2009. 36 с. (Стандарт Мінвуглепрому України).

9. Каталог динамических разломов горных пород на угольных шахтах. М-во угольной промышленности СССР, ВНИИ горной геомеханики и маркшейдерского дела. Л., 1983. 120 с.

10. Справочник по качеству каменных углей и антрацитов Донецкого и Львовско-Волынского бассейнов. Донецкий научно-исследовательский угольный институт. М.: Недра, 1972. 168 с.

11. КД 12.01.401-96 Эндогенные пожары на угольных шахтах Донбасса. Предупреждение и тушение. Инструкция. Издание официальное / Пашковский П.С., Костенко В.К., Заславский В.П. и др. Донецк: НИИГД, 1997. 68 с.

12. Кошовский Б.И., Пашковский П.С., Карасева В.В. Пути повышения достоверности определения склонности углей к самовозгоранию / Уголь Украины, 2008. №12. С. 45-47.

13. ГОСТ 25543-2013. Межгосударственный стандарт. Угли бурые, каменные и антрациты. Классификация по генетическим и технологическим параметрам. Издание официальное. М.: Стандартинформ, 2014. 19 с.

14. Бутузова Л.Ф., Шакир Ш.М., Кулакова В.О., Колбаса В.А. Взаимосвязь между технологическими свойствами углей и составом экстрактов / Вестник Донецкого национального технического университета, 2016. №1. С. 13-20.

15. Федорова Н.И., Заостровский А.Н., Исмагилов З.Р. Физико-химические свойства низкометаморфизованных длиннопламенных углей Кузбасса / Вестник Кузбасского государственного технического унив-та, 2015. №.5(111). С. 126-129.

16. Эттингер И.Л., Шульман Н.В. Распределение метана в порах ископаемых углей. М.: Наука, 1975. 112 с.

17. Антощенко Н.И., Тарасов В.Ю., Заика Р.Г., Золотарева Е.В., Захарова О.И К вопросу определения классификационных показателей углей для установления опасных свойств шахтопластов / Геотехническая механика: межвед. сб. науч. тр. ИГТМ НАН Украины, 2020. №152. С. 149-159.

18. Еремин И.В., Лебедев В.В., Шикаров Д.А. Петрография и физические свойства углей. М.: Недра, 1980. 263 с.

19 . Геолого-углехимическая карта Донецкого бассейна / ДонУГИ. Вып. VIII. М.: Углетехиздат, 1954. 430 с.

20. Авгушевич И.В., Сидорук Е.И., Броновец Т.М. Стандартные методы испытания углей. Классификации углей. М.: «Реклама мастер», 2019. 576 с.

21. ГОСТ 27313-95 (ИСО 1170-77) Межгосударственный стандарт. Топливо твердое минеральное Обозначения показателей качества и формулы пересчета результатов анализа для различных состояний топлива. Издание официальное. Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации. Минск, 2003. 15 с.

22. ГОСТ 9414-74 (СТ СЭВ 5431-85) Межгосударственный стандарт. Угли бурые, каменные и антрациты. Метод определения петрографического состава (с изменениями № 1, 2). Издание официальное. Государственный комитет СССР по стандартам. М.: Издательство стандартов, 1987. 22 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-03