СЛУЖБОВО-ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження особливостей проходження службово-трудової
діяльності в умовах воєнного стану на основі глибокого аналізу наукових праць провідних учених-юристів
та фахівців у сфері державного управління. Особлива увага приділена вимогам до державної служби,
визначеним у Стратегії реформування державного управління України на 2022–2025 роки, де
наголошується на необхідності забезпечення професійності, доброчесності, політичної нейтральності
та орієнтації державної служби на результативність і потреби громадян відповідно до європейських
стандартів. Актуальність теми дослідження обумовлена викликами, спричиненими повномасштабним
вторгненням держави-агресора та запровадженням воєнного стану по всій території України, що
створило загрозу для збереження людського потенціалу та виконання стратегічних завдань державної
політики.
Метою статті є комплексне дослідження особливостей здійснення службово-трудової діяльності в
умовах воєнного стану в сучасний період в Україні.
Державні службовці виступають суб’єктами службово-трудових відносин, маючи складний
подвійний правовий статус: з одного боку — як суб’єкти адміністративного права, що реалізують функції
державної влади, а з іншого — як учасники трудових правовідносин, що здійснюють професійну діяльність
на умовах, визначених трудовим законодавством. Відтак особливості правового регулювання праці
державних службовців в Україні потребують окремої наукової уваги.
З набуттям чинності 15 березня 2022 року Закону України «Про організацію трудових відносин в
умовах воєнного стану» (у редакції зі змінами від 1 липня 2022 року) було запроваджено спеціальний
правовий режим, який регламентує не лише загальні трудові відносини, але й специфіку проходження
державної служби та служби в органах місцевого самоврядування у період дії воєнного стану відповідно
до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
У зазначений період суттєво трансформувалися підходи до організації праці, зокрема щодо
запровадження дистанційної роботи, оплати часу простою, заміщення тимчасово відсутніх працівників,
переведення за ініціативою керівника чи суб’єкта призначення. Водночас змінилися положення щодо
істотних умов праці, порядку надання щорічних основних відпусток та відпусток без збереження
заробітної плати, а також запроваджено окремі особливості припинення державної служби за
ініціативою суб’єкта призначення, які не застосовуються в умовах мирного часу. Також відбулися важливі
зміни у сфері регулювання права на сумісництво.
Таким чином, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у своїй останній редакції став невід’ємною частиною трудового законодавства України та правового регулювання питань вступу, проходження і припинення державної служби в умовах воєнного стану.

Ключові слова: службово-трудова діяльність, воєнний стан, трудові відносини, трудові права, захист прав працівників, трудове законодавство, державна служба.