МОДЕРНІЗАЦІЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ НЕСТАНДАРТНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ: НАЦІОНАЛЬНІ І МІЖНАРОДНІ ОРІЄНТИРИ

Анотація

У статті досліджено правову природу нестандартних форм зайнятості в умовах трансформації
ринку праці, воєнного стану, цифровізації та соціальних змін в Україні. Автор аналізує теоретичні
підходи до поняття нестандартної зайнятості, виокремлює її ключові різновиди (дистанційна, надомна,
гнучка, тимчасова, платформна праця) та визначає основні виклики, що постають перед державою,
роботодавцями і працівниками. Розкрито вплив міжнародних стандартів - Конвенцій та Рекомендацій
МОП, директив ЄС - на формування національної політики у сфері регулювання нетипових форм праці.
У роботі здійснено огляд судової практики, зокрема рішення Верховного Суду України та ключових
рішень іноземних судів (наприклад, справа «Uber BV v Aslam»), що впливають на кваліфікацію трудових
відносин у цифровому середовищі. Автором обґрунтовано необхідність оновлення КЗпП України з
урахуванням нових реалій праці, запропоновано конкретні зміни до статей Кодексу відповідно до вимог
юридичної техніки. Зроблено висновок про те, що нестандартна зайнятість перестає бути
периферійним явищем і перетворюється на стійкий елемент ринку праці, що вимагає справедливої, гнучкої та інклюзивної моделі правового регулювання.

Ключові слова: віддалена робота, воєнний стан, дистанційна праця, дистанційний працівник, міжнародні стандарти, Міжнародна організація праці, нестандартна зайнятість, трудовий договір, трудові відносини, цифровізація трудових прав.