ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАННЯ МАЙНОВИХ ПРАВ НА ОБ’ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ, СТВОРЕНІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз трансформації механізму набуття
майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності, що відбулася у 2025 році. Досліджено новели
законодавства, зокрема Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо прав
інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку з проходженням військової служби» від
21.08.2025 № 4585-IX та зміни до Цивільного кодексу України.
Встановлено, що законодавець запровадив імперативну модель переходу майнових прав до держави:
відтепер права на об’єкти, створені військовослужбовцями у зв’язку з виконанням службових обов’язків,
переходять до держави автоматично (ipso jure) в момент створення, що усуває необхідність укладення
додаткових договорів відчуження та вирішує проблему бюрократичних перешкод в умовах воєнного
стану.
Автором проведено глибоку порівняльну характеристику правової природи трудових та військовослужбових відносин. Доведено, що ключова відмінність полягає у вольовому аспекті: якщо у трудових
відносинах виконання службового завдання базується на добровільній згоді (трудовий договір), то у
військових відносинах воно є виконанням імперативного наказу командира під загрозою настання
кримінальної відповідальності. Це унеможливлює застосування презумпції спільної власності на об’єкти
інтелектуальної власності, характерної для трудового права.
Обґрунтовано доктринальний підхід щодо первинного набуття державою прав на військові об’єкти
інтелектуальної власності. Виявлено суттєву колізію між новим регулюванням та статтею 41
Конституції України в частині обмеження права особи володіти, користуватися і розпоряджатися
результатами своєї інтелектуальної діяльності: повне відчуження прав без законодавчо закріпленого
механізму справедливої компенсації створює ризики порушення балансу інтересів та може призвести до
демотивації особового складу.
Особливу увагу приділено проблемі диспропорції у стимулюванні інновацій. Проаналізовано
контраст між жорстким адміністративним регулюванням прав фізичних осіб-військовослужбовців та
ліберальним податковим і регуляторним режимом для юридичних осіб-резидентів Дефенс Сіті. Виявлено,
що така асиметрія стимулів може призвести до відтоку інтелектуального капіталу з армії та
«тінізації» розробок.
Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства для забезпечення балансу між інтересами
національної безпеки та правами авторів-військовослужбовців.
Ключові слова: інтелектуальна власність, майнові права, військовослужбовець, службовий винахід,
національна безпека, трансфер технологій, справедлива винагорода, Дефенс Сіті