ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИХ ДОКТРИН ДЕРЖАВИ І ПРАВА ПІД ВПЛИВОМ РОЗВИТКУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ЄВРОПЕЙСЬКА КОНЦЕПЦІЯ ВРЯДУВАННЯ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ

Анотація

Стаття присвячена аналізу трансформації політико-правових доктрин держави і права під впливом
стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту (ШІ). У контексті історії політичних і правових
учень розглядається еволюція класичних концепцій, таких як теорія суспільного договору Ж.-Ж. Руссо,
суверенітету Т. Гоббса та лібералізму Дж. Локка, які традиційно ґрунтувалися на антропоцентричному
розумінні влади, держави та права. Розвиток ШІ вводить нові виклики: автономне прийняття рішень
алгоритмами в сферах державного управління, правосуддя та публічних послуг, що ставить під сумнів
межі делегування влади нелюдським акторам і збереження державного суверенітету. Європейська
концепція врядування ШІ, закріплена в Акті Європейського Союзу про штучний інтелект (Regulation (EU)
2024/1689), пропонує ризик-базований підхід як нову доктринальну конструкцію. Станом на січень 2026
року Акт вже частково імплементовано: з 1 серпня 2024 року він набув чинності, з 2 лютого 2025 року
діють заборони на неприйнятні ризики (наприклад, маніпулятивний соціальний скоринг), а з 2 серпня 2025
року застосовуються правила для моделей загального призначення (GPAI). Найближчі етапи включають
видання рекомендацій Комісії ЄС щодо статті 6 (постмаркетингового моніторингу) 2 лютого 2026 року
та повну застосовність положень для високоризикових систем з 2 серпня 2026 року, включаючи
зобов'язання з risk assessment, human oversight, transparency та accountability. Ця концепція трансформує
доктрини, зберігаючи принципи верховенства права та захисту прав людини, але вводячи гібридне
врядування, де держава забезпечує превентивний контроль над технологіями. Для України, в умовах
європейської інтеграції, актуальним є адаптація цієї моделі: Концепція розвитку ШІ в Україні до 2030
року та План заходів на 2025–2026 роки передбачають гармонізацію законодавства з ЄС, інтеграцію
принципів етики, безпеки та інновацій. Автор застосовує порівняльний метод для обґрунтування
еволюційного характеру трансформації: ШІ не руйнує класичні доктрини, а доповнює їх аспектами
технологічного врядування. Висновки підкреслюють необхідність комплексного історико-правового
підходу до формування сучасних доктрин, з перспективами подальших досліджень у постімплементаційному періоді після серпня 2026 року.
Ключові слова: історія політичних і правових учень, держава і право, штучний інтелект,
врядування, суверенітет, відповідальність, Європейський Союз.