ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ПОСЛУГ ЯК ОБ’ЄКТІВ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33216/2218-5461/2025-49-1-36-47Анотація
У статті досліджуються питання правового режиму послуг як об’єктів договірних відносин у сфері
господарювання. Висвітлено ключові аспекти економіко-правової природи послуги та відзначено, що її
універсальною (незмінною) ознакою у межах господарського обороту є товароздатність. Надається
авторське розуміння правового режиму послуги як певного порядку регулювання відносин з надання послуг,
що формується завдяки поєднанню (комбінуванню) різних за своєю природою правових засобів, у тому
числі тих, що легітимізують інструменти й засоби державного регулювання відповідного ринку послуг
та / або господарської діяльності, що здійснюється в його межах, а також засобів саморегулювання (у
тому числі професійного ринкового та індивідуально-договірного саморегулювання), з метою реалізації
потреб та законних інтересів замовників, а також підтримки господарського правопорядку. У контексті
аналізу окремих видів послуг (транспортних, фінансових, житлово-комунальних тощо), розглянуто
основні складові конструкції «правовий режим послуг».
Констатовано, що особливим правовим режимом у сфері господарювання наділяються «соціально
значущі послуги», яким у межах даної статті приділено окрему увагу. Визначено, що підґрунтям
правового режиму послуги, як об’єкта господарських прав, є правовий режим господарської діяльності,
пов’язаної з наданням відповідного виду послуг. Проаналізовано наявні нормативні підходи щодо
змістового наповнення поняття «обслуговування». Підкреслено необхідність подальшого розвитку
законодавчих положень щодо укладення та виконання договорів з надання послуг, у тому числі з обслуговування.
Ключові слова: послуга, обслуговування, сфера господарювання, правовий режим, договір, господарська діяльність, господарські відносини.