ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

Анотація

Робочий час та час відпочинку є категоріями трудового права, ефективне правове регулювання яких
спрямоване на забезпечення організованості робочого процесу, дотримання внутрішнього трудового
розпорядку, забезпечення безперебійності роботи відповідного державного органу, організації,
підприємства незалежно від форми власності. Саме тому висвітлення особливостей правового
регулювання робочого часу та часу відпочинку працівників прокуратури України є важливим етапом у
комплексному дослідженні єдності та диференціації трудових відносин працівників прокуратури України
загалом.
Метою статі є висвітлення єдності та диференціації правового регулювання робочого часу та часу
відпочинку працівників прокуратури.
У статті надано авторське розуміння змісту понять робочого часу та часу відпочинку працівників
прокуратури. Проаналізовано чинне нормативно-правове регулювання проблематики робочого часу та
часу відпочинку працівників прокуратури. Зроблено висновок про те, що проявом єдності у правовому
регулюванні зазначеного питання є те, що при встановленні режимів робочого часу та надання часу
відпочинку законодавець не допускає зниження закріплених у загальному законодавстві трудо-правових
гарантій стосовно досліджуваного інституту, та відповідне правове регулювання відбувається в його
межах. Поряд з тим, найбільш диференційованим є правове регулювання зазначеної проблематики для
прокурорів та державних службовців. Законодавство визначає більш жорсткі вимоги до перебування на
робочих місцях зазначених категорій осіб, поряд з тим, надає також і більш розширені гарантії у сфері
часу відпочинку. Відзначено прогресивність положень щодо встановлення гнучкого графіку та
дистанційної роботи для прокурорських працівників.
Як підсумок автором зазначено, що проявом єдності у правовому регулюванні робочого часу та часу
відпочинку є те, що при встановленні режимів робочого часу та надання часу відпочинку законодавець не
допускає зниження закріплених у загальному законодавстві трудо-правових гарантій стосовно
досліджуваного інституту, та відповідне правове регулювання відбувається в його межах. Поряд з тим, найбільш диференційованим є правове регулювання зазначеної проблематики для прокурорів та державних службовців. Законодавство визначає більш жорсткі вимоги до перебування на робочих місцях зазначених категорій осіб, поряд з тим, надає також і більш розширені гарантії у сфері часу відпочинку.

Ключові слова: трудові відносини, працівники прокуратури, робочий час, час відпочинку, дистанційна робота, гнучкий графік, режим робочого часу.