ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ У СФЕРІ ЦИФРОВИХ ПРАВ НЕПОВНОЛІТНІХ: ВИКЛИКИ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

У статті здійснено комплексний адміністративно-правовий та організаційний аналіз засад
публічного адміністрування сфери цифрових прав неповнолітніх в Україні. Дослідження актуалізоване
нагальною потребою забезпечення повноцінного захисту прав дитини в умовах тотальної цифровізації
суспільних відносин та євроінтеграційних процесів, що вимагає негайного реагування системи публічного
адміністрування. Розкрито змістове наповнення цифрових прав дитини відповідно до Конвенції ООН про
права дитини, Загального коментаря № 25 та стандартів GDPR.
Підкреслено, що стрімкий розвиток цифрових платформ, соціальних мереж, EdTech-рішень і систем
штучного інтелекту (ШІ) генерує нові виклики для публічного адміністрування, посилюючи ризики
втручання у приватність дітей через профілювання, непрозору обробку персональних даних та
комерційну експлуатацію цифрових слідів неповнолітніх.
Проаналізовано інституційний потенціал та діяльність ключових суб'єктів публічного
адміністрування — Кабінету Міністрів України, Міністерства цифрової трансформації,
Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та майбутнього національного органу із захисту даних.
Показано, що ефективність державної політики знижується через наявність системних проблем,
зокрема: законодавчі прогалини, брак міжвідомчої координації, недостатність спеціалізованих
інститутів та слабкість механізмів державного і громадського контролю за обробкою даних дітей.
Додатково проаналізовано підходи Білої книги ШІ ЄС та української Білої книги ШІ, імплементація яких
вимагає чітких регуляторних рішень від публічного адміністрування.
Обґрунтовано необхідність комплексного вдосконалення правового поля для формування
перспективної моделі публічного адміністрування. Це включає ухвалення спеціального закону про цифрові
права дитини, запровадження інституту цифрового омбудсмена, посилення адміністративної
відповідальності та модернізацію регуляторних механізмів. Зроблено висновок про те, що досягнення
високого рівня захисту прав дітей можливе виключно за умови реалізації окреслених перспектив через
міжвідомчу координацію та підвищення цифрової грамотності, що формує стійке підґрунтя культури
цифрової відповідальності в суспільстві.
Ключові слова: цифрові права дитини; публічне адміністрування; виклики; проблеми; перспективи;
персональні дані; приватність; неповнолітні; цифрова безпека; штучний інтелект; GDPR; EdTech; органи
державної влади; цифровий омбудсмен; адміністративне право.