Від SEO до AEO: як СhatGPT shopping трансформує маркетинг у 2025 році

Анотація

У статті досліджено трансформаційні процеси, що відбуваються в цифровому маркетингу під впливом генеративного штучного інтелекту, зокрема на прикладі функції покупок у ChatGPT. Авторка звертає увагу на фундаментальні зрушення в архітектурі пошуку: від лінійної видачі результатів до інтегрованих відповідей, які формують великі мовні моделі (LLM) безпосередньо у форматі природної мови. У роботі доводиться, що класичні інструменти SEO та контент-маркетингу втрачають ефективність у нових умовах, натомість виникає потреба у розробці нової стратегічної дисципліни — Answer Engine Optimization (AEO).

На основі аналізу логіки функціонування LLM, особливостей генеративного пошуку та поточної практики використання GPT-асистентів, запропоновано оновлене авторське визначення AEO як стратегічної оптимізації контенту, структури, репутації та даних бренду з метою забезпечення його присутності у відповідях, згенерованих великими мовними моделями (LLM) в результаті користувацького запиту. На відміну від класичного SEO, де вирішальну роль відіграє позиціонування в пошуковій видачі, AEO орієнтоване на забезпечення алгоритмічної присутності у відповідях мовної моделі — без можливості «купити» рекламне місце або обійти механізми генеративного відбору.

У статті систематизовано 10 ключових принципів AEO в контексті GPT-шопінгу та LLM-пошуку, які охоплюють як технічні аспекти (доступність для сканування, семантична розмітка, актуальність даних), так і поведінкові (репутаційна видимість, розмовна релевантність, багатомовна адаптація). Запропонована авторська модель AEO базується на глибокому аналізі змін у споживацькому шляху, зменшенні ролі класичних кліків, зростанні довіри до ШІ-рекомендацій та стисненні вирви продажів внаслідок діалогової взаємодії з ШI.

Практична цінність статті полягає у формуванні сучасного інструментарію для брендів, маркетологів, цифрових стратегів та розробників комерційного контенту. Окрему увагу приділено викликам і можливостям для малого та нішевого бізнесу, який отримує шанс на видимість без значних бюджетів за рахунок якості, релевантності та позитивного інформаційного сліду.

Отримані результати мають як теоретичне значення для подальших досліджень у сфері цифрового маркетингу, ШІ-комунікацій та поведінкової економіки, так і прикладне значення для брендів, що прагнуть адаптуватися до нової парадигми інформаційного споживання в умовах гібридного пошуку. Стаття також може слугувати базовим джерелом для академічних курсів з цифрових комунікацій, штучного інтелекту в маркетингу, UX-дизайну та стратегічного бренд-менеджменту.