Cтруктурна диспропорція аграрного виробництва степу: внутрішні чинники її формування

Анотація

Найбільша посівна площа та найродючіші ґрунти, серед усіх природно-кліматичних зон, створюють умови для динамічного зростання обсягів сільськогосподарського виробництва Степу. Разом з тим, набута за останні тридцять років структурна диспропорція між галузями рослинництва і тваринництва, зі значним зменшенням частки тваринництва, є одним із чинників, які стримують розвиток аграрного сектору степової зони. Тому, питання встановлення внутрішніх чинників поглиблення структурної (галузевої) диспропорції та виміру їх впливу на зміну об’єму валової сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва зони Степу набуває актуальності.

Метою дослідження є встановлення основних внутрішніх чинників та вимір їх впливу на формування галузевої структури аграрного виробництва степової зони у 2019 – 2023 роках, а також, моделювання валового виробництва та оптимальної галузевої структури зони до 2050 року.

У процесі дослідження використано методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, історизму, методи порівняльного аналізу і коефіцієнтів, а також, регресійного аналізу і динамічних рядів.

В статті досліджуються основні внутрішні чинники, які лежать в основі поглиблення галузевої диспропорції та вимірюється їх вплив на зміну об’єму валової сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва степової зони України. З цією метою, з одного боку, здійснено аналіз сформованої галузевої структури сільськогосподарського виробництва зони Степу України, продуктової структури її рослинництва і тваринництва, встановлено продукти, які зазнали найбільшого середньорічного збільшення або зменшення виробництва. З іншого, досліджено динаміку зміни посівних (зібраних) площ і урожайності культур, поголів’я сільськогосподарської худоби і птиці та їх продуктивності та проведено аналітичні розрахунки визначення впливу внутрішніх чинників на зміну об’єму валової сільськогосподарської продукції зони.

З практичної точки зору, результати дослідження можуть стати основою у процесі розробки державними та регіональними органами влади програм розвитку аграрного виробництва степової зони, спрямовані на усунення його галузевої диспропорції і надання аграрному виробництву Степу України позитивної динаміки розвитку.

З точки зору перспектив подальших розвідок у даному напрямку, матеріали проведеного дослідження є основою для розробки та теоретичного обґрунтування стратегії і програми дій щодо досягнення збалансованої галузевої структури як на рівні окремої природно-кліматичної зони, так і країни в цілому.