ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ ДЕЯКИХ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Актуальність проблематики захисту трудових прав працівників в Україні зумовлено адаптацією
українського законодавства до міжнародних та регіональних стандартів Європейського Союзу та,
беззаперечно, необхідністю формування якісного ринку праці. Обґрунтовано доцільність вивчення та
аналізу досвіду окремих зарубіжних країн, держав-членів ЄС, з метою можливості вдосконалення
трудового законодавства України. Метою цієї статті було проведення порівняльного аналізу досвіду
ФРН та Республіки Польщі з питань правового регулювання захисту трудових прав та їх потенційна
адаптація й можливість впровадження в трудове законодавство України. Методологія дослідження
включала використання різноманітних наукових методів для досягнення поставленої мети, зокрема:
теоретичний аналіз літератури, порівняння, формально-правовий метод та документальний аналіз. В
ході вивчення теми було з’ясовано, що водночас, як ФРН та Республіка Польща впроваджують Директиву
2003/88/ЄС через детальні статути та колективні переговори, а система України, що спирається на
конвенції МОП, встановлює чіткий 40-годинний робочий тиждень та забезпечує захист від
понаднормової роботи без узгодження з ЄС. Разом з тим, проведено аналіз окремих наукових розвідок з
питань порівняльно-правового аналізу трудового законодавства в аспекті захисту трудових прав
працівників держав-членів ЄС та України. У статті розглянуто, застосовуючи порівняльний підхід,
конституційне право на захист трудових прав працівників через призму чинного законодавства ФРН,
Республіки Польща та України в аспекті розуміння сутності трудового договору, робочого часу та часу
відпочинку, правового регулювання підстав для звільнення працівника й видів відпусток тощо. З’ясовано,
що системи регулювання трудових відносин кожної з досліджуваних країн в контексті захисту прав
працівників у цій царині відображає свою правову традицію і мають єдине спільне зобов'язання щодо
гідної праці. Доведено, що застосовуючи порівняльно-правовий підхід до вдосконалення трудового права
України в аспекті захисту прав працівників слід вважати, що саме імплементація міжнародних
стандартів, зокрема Резолюції ПАРЄ № 1763, у національне законодавство та впровадження передового
зарубіжного досвіду (на прикладі ФРН) з питань механізму його реалізації на практиці у врегулюванні
трудових правовідносин, зокрема, щодо реалізації найманим працівником права на заперечення з міркувань
совісті, забезпечить більш професійну захищеність останніх. Обґрунтовано доцільність проведення
подальших наукових розвідок з питань вдосконалення національного трудового законодавства в
контексті зміни концептуального підходу до сутнісного розуміння інспектування праці з умовно
«карально-наказового» до оцінки фактичного стану додержання норм чинного трудового законодавства.
Результати дослідження спрямовані на підвищення обізнаності суспільства та українського законодавця із досвідом держав-членів ЄС з питань захисту трудових прав працівників.

Ключові слова: трудове право, трудові відносини, трудове законодавство, трудовий договір, захист трудових прав, працівник, Європейський союз, інтеграція, адаптація законодавства.