ПОДАТКОВА ЕТИКА ТА ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ: ШЛЯХИ ЕФЕКТИВНОЇ БОРОТЬБИ З НЕСПЛАТОЮ ПОДАТКІВ В УКРАЇНІ

Анотація

Стаття присвячена аналізу взаємозв’язку між податковою етикою та правовими механізмами
протидії ухиленню від сплати податків в Україні як чинників, що визначають ефективність
функціонування податкової системи у сучасних соціально-економічних умовах. У центрі дослідження —
теоретико-методологічні засади податкової етики, чинники її формування, а також нормативно-
правова база та організаційна структура державної політики у сфері виявлення та запобігання
податковим правопорушенням. У статті обґрунтовується теза про те, що високий рівень податкової
культури населення не лише сприяє добровільному виконанню податкових обов’язків, але й значною мірою
впливає на результативність правозастосування, знижує суспільну толерантність до правопорушень у
цій сфері та посилює авторитет державних інституцій.
Наголошується, що ізольоване застосування каральних механізмів без належної уваги до
формування етичного підґрунтя податкових відносин є неефективним і навіть контрпродуктивним,
оскільки не здатне забезпечити стійкий результат. Податкова етика розглядається як комплексне
явище, сформоване історичними, культурними, соціальними та економічними передумовами, що
потребує цілеспрямованої державної політики у сфері просвіти, інформування населення, а також
формування прозорих і справедливих умов виконання податкових обов’язків.
Звертається увага на те, що сучасна система протидії податковим правопорушенням в Україні
стикається з рядом суттєвих викликів. Серед них — правова фрагментарність, надмірна складність
законодавства, відсутність сталої судової практики у справах щодо податкових злочинів, а також
обмежена інституційна спроможність контролюючих органів. Важливим аспектом є наявність
внутрішньої корупції у самій податковій системі, що підриває довіру платників до держави та нівелює
потенціал навіть ефективно прописаних законодавчих норм. Окремо підкреслюється значення
впровадження цифрових технологій — таких як e-аудит, аналітика великих даних, автоматизовані
системи управління ризиками — як інструментів підвищення прозорості та зменшення суб’єктивного
чинника у процесі адміністрування податків.
Зазначається необхідність реформування не лише правового середовища, але й управлінських
підходів до побудови відносин між державою та платником податків. У цьому контексті досвід країн із
високим рівнем податкової дисципліни (зокрема скандинавських держав, Німеччини, Канади) демонструє
ефективність моделі "м’якого примусу", яка поєднує елементи сервісної орієнтації, партнерства та моральної відповідальності. Така модель може бути адаптована до українських реалій за умови
комплексної інституційної реформи, політичної волі та сталого міжсекторального діалогу.
Обґрунтовується висновок, що лише гармонійне поєднання правових, організаційних та
інформаційно-просвітницьких заходів здатне забезпечити реальне зниження рівня ухилення від сплати
податків. Запропоновано комплексну модель протидії податковим правопорушенням, яка передбачає
вдосконалення законодавства, цифровізацію фіскального контролю, підвищення професійної
доброчесності та ефективності контролюючих органів, а також формування в суспільстві високого
рівня податкової свідомості. Акцентовано на потребі зменшення фіскального тиску на бізнес, посилення
бюджетної прозорості та стимулювання добровільної сплати податків як ключових умов побудови
довготривало ефективної податкової системи. У підсумку, стаття пропонує цілісне бачення податкової
політики як синтезу етичних цінностей та правових стандартів у контексті формування фінансово стабільної та соціально відповідальної держави.

Ключові слова: податкова етика, ухилення від сплати податків, податкова культура, правові механізми, податкове законодавство, фіскальна дисципліна, податковий контроль.