ГЕНПРОКУРОРИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ: 30 РОКІВ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО ДОСВІДУ З ПЕРЕДУМОВ ПРИЗНАЧЕННЯ НА ПОСАДУ, СТРОКУ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА ПІДСТАВ ЗВІЛЬНЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-47-53Анотація
У статті досліджено питання конституційної моделі посади "Генерального прокурора". Стисло розглянуто історичний шлях щодо передумов призначення на посаду кожного Генерального прокурора України, строку їх повноважень та підстав звільнення з посади у контексті 30-річного політико-правового досвіду. Значну увагу акцентовано на конституційної процедурі призначення (звільнення) Ге-нерального прокурора, яка передбачає задіяння у цьому процесі двох вищих центрів влади: Верховної Ради та Президента України. Така законодавча конструкція піддана авторської критиці, адже за неї політично незаангажованим Генпрокурор бути не може, бо де-факто стає виконавцем політичної волі або Президента або Верховної Ради України, що, звичайно, не правильно. Тому подальша діяльність Генерального прокурора потребує нових гарантій незалежності та відсутності побічних факторів, які б її підривали, тобто запровадження в Україні нової конституційної моделі посади Генерального проку-рора.
Ключові слова: Генеральний прокурор, призначення Генерального прокурора, строк повноважень, підстави звільнення Генерального прокурора, модель посади Генерального прокурора.