ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ХУЛІГАНСТВА: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК
DOI:
https://doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-168-175Анотація
Стаття присвячена дослідженню ознак об’єктивної сторони кримінального правопорушення, пе-редбаченого ст. 296 КК України. На основі аналізу законодавства та доктринальних напрацювань, сфор-мульовано змістовні елементи визначення «громадського порядку» як об’єкта кримінально-правової охо-рони. З використанням цього тлумачення, було аргументовано принципову можливість вчинення хуліган-ства як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Автори приділили увагу ознаці «грубості» порушення громадського порядку при вчиненні хуліганства: з огляду на відсутність легального визначення, було про-аналізовано позиції представників наукової спільноти стосовно тлумачення цього елементу об’єктивної сторони хуліганства. В результаті зроблено висновок, що за чинного законодавства засудження особи за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України, є порушенням принципу вер-ховенства права, адже особа не має можливості передбачити юридичні наслідки свого діяння, позаяк не здатна оцінити, чи є вчинюване нею порушення громадського порядку грубим. Ознаки «виняткового цинізму» та «особливої зухвалості» розглянуто в контексті практики Верховного суду із застосуванням різних методів тлумачення норм права.
Ключові слова: хуліганство, об’єктивна сторона, громадський порядок, особлива зухвалість, винятковий цинізм, опір представникові влади, опір представникові громадськості.