ЦИФРОВА СПАДЩИНА: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.33216/2218-5461/2024-47-1-71-82Анотація
У статті досліджуються питання цифрової спадщини. Авторами зазначено, що в результаті
інтенсивного використання цифрових платформ, соціальних мереж та інших онлайн-сервісів зростає
кількість цифрових об’єктів, які можуть мати матеріальну і духовну цінність для спадкоємців.
Відповідно актуалізуються питання спадкування цифрового спадку. Це репрезентує дискусії та зміну
ракурсу щодо об’єктів спадкування у порівнянні з усталеними, традиційними підходами. Для вирішення
правових питань щодо цифрової спадщини в цивільному праві потрібні відповідні зміни в ЦК України та
в механізмі регулювання, що визначає права та обов'язки спадкоємців і враховує особливості спадкування
окремих об’єктів, зокрема й тих, що належать до цифрових. Отже, ідеться про корекцію традиційної
оптики та удосконалення способів правового регулювання спадкових правовідносин, розширення сфери
застосування поняття спадщини та об’єктів спадкування.
Висновано, що в питанні цифрової спадщини пересікаються декілька аспектів: теоретичний,
нормативний та практичний. Теоретичний аспект характеризується відсутністю єдиних підходів до
розв’язання цього питання, неусталеною, різноманітною термінологією, а в деяких випадках і підміною
понять. Нормативний аспект національного законодавства хоч і представлений окремими поняттями про цифрові речі, усе-таки не містить офіційного санкціонування терміносполук цифрової спадщини, цифрового спадку та правового регулювання у цій ділянці суспільних відносин. Практичний аспект цієї проблеми перебуває на стадії формування моделі цифрової спадщини, утім, вони поки що різні і не завжди спираються на законодавчу базу щодо спадкування.
Ключові слова: спадщина, цифрова спадщина, цифровий спадок, цифрові технології, права спадкоємців, віртуальні активи, цифрові об’єкти.