ПРОБЛЕМИ ГЕНДЕРНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ПРАЦІВНИЦЬ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню переліку загальних проблемних питань забезпечення стану
соціальної безпеки працівниць критичної інфраструктури України. Насамперед встановлюється, що
працівниці у системі критичної інфраструктури, як і решта працюючих жінок, знаходяться в зоні ризику
стати жертвами дискримінаційного відношення, яке може виявлятися в гендерному насильстві як
психологічного, так і фізичного характеру. Відповідна проблема є спільною для всіх працюючих жінок і не
обмежується лише роботою на підприємствах, які належать до критичної інфраструктури, а тому її
рішення має мати комплексний характер. Ця проблема, що може виражатись у сексуальних домаганнях
та інших типах гендерного насильства, є наслідком нормалізації ґендерних стереотипів (упереджень), а
тому запобігання такій практиці насамперед має ґрунтуватися на протидії ґендерній дискримінації на
робочому місці у цілому. Окремою проблемою працівниць системи критичної інфраструктури є те, що в
цій системі професії, галузі та ін. часто диференціюються на гендерній стереотипній логіці, яка полягає
у гендерному стереотипному поділі робіт (професій та ін.) на «чоловічі» та «жіночі». Ігнорування цього
проблемного питання створює умови для появи низки інших проблем, які шкодять соціальній безпеці
працівниць. Перша – потенційно кваліфіковані кадри не будуть залучені до ключових сфер виробництва
та надання послуг, що знижує широту доступних (на ринку праці в цілому та системі критичної
інфраструктури, зокрема) навичок та досвіду в критичних галузях інфраструктури. Друга – працівники,
які опинилися в професіях, де вони відчувають дискримінацію або недооцінку їх професійних та
особистісних якостей через усталені гендерні стереотипи у сфері праці та зайнятості, закономірним
чином можуть відчувати низький рівень задоволеності працею, що знижує їхню (і також загальну)
продуктивність і мотивацію далі належним чином виконувати свої трудові функції. Третя – такий підхід
збільшує ймовірність посилення соціальної напруги та конфліктності на робочому місці, що додатково
шкодитиме здоровому психологічному клімату на робочому місці та належній взаємодії між
працівниками об'єкта критичної інфраструктури. Четверта – жінки, які працюють у переважно
«чоловічих» професіях, можуть зіткнутися із соціальною ізоляцією та недостатньою підтримкою з боку
колег, що збільшує їхню соціальну вразливість на робочому місці. П’ята – гендерні стереотипи можуть
обмежувати доступ жінок до навчання, підвищення кваліфікації та кар'єрного зростання в системі
критичної інфраструктури, що знижує їх трудовий потенціал та можливості для професійного
розвитку. Шоста – жінки, обмежені у виборі професій, часто змушені опинятися в ситуаціях, за яких вони займатимуть менш оплачувані та менш соціально захищені посади, що збільшує їхню економічну вразливість, що особливо соціально небезпечно у випадках економічної нестабільності або в період проживання особистих криз. У висновках статті узагальнюються результати проведеної наукової розвідки.

Ключові слова: гендерна дискримінація, гендерна рівність, права жінок, працівниці, соціальна безпека, соціальна держава, соціальний захист, соціальні права.