АКТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПРАЦІВНИК» У СУЧАСНОМУ ТРУДОВОМУ ПРАВІ

Анотація

У статті, на основі аналізу наукових поглядів вчених та національних нормативно-правових актів,
досліджено визначення терміну «працівник» та з’ясовано питання його розвитку як в Україні, так і в
закордонних країнах. Констатовано, що основна структура категорії «працівник» подібна в різних
країнах, які хоча і відносяться до різних правових систем, однак закріпили певні важливі характеристики
(які притаманні працівникам в усіх країнах) та які можна віднести до певних універсальних ознак.
Авторкою з’ясовано, що найбільш застосовними є ознаки: а) працівник – це фізична особа, яка досягла
встановленого законом віку; б) фізична особа, яка уклала трудовий договір або перебуває у трудових
відносинах з роботодавцем на підставі трудового договору; в) працівник отримує систематичну оплату
праці. В роботі сформульовані певні теоретичні пропозиції та вказується на необхідність нормативного закріплення поняття «працівник» у новому Трудовому кодексі України.

Ключові слова: працівник, трудове законодавство, найманий працівник, трудовий договір, трудові відносини, фізична особа, Трудовий кодекс України.