ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «ЗАОХОЧЕННЯ» В ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ

Анотація

У статті на основі комплексного аналізу наукових надбань вчених-психологів, економістів та
юристів досліджено поняття «заохочення» за трудові досягнення та порівняно з поняттями «мотиви»,
«стимули», «винагорода», які окремі науковці вважають синонімами, інші – складовими поняття
«заохочення». Трудове право в сучасний період перебуває в колі підвищеної уваги законодавців. За
кількістю змін, доповнень та скасувань, які внесені до трудового законодавства в період
повномасштабного вторгнення, сьогодення є лідером за останнє десятиліття. Зміни внесені до
інституту зайнятості та працевлаштування, трудового договору, робочого часу, часу відпочинку,
оплати праці. Однак практично без змін залишився інститут трудової дисципліни (за винятком
дисциплінарних звільнень), у тому числі питання правового регулювання заохочень за трудові досягнення.
Це і зумовлює актуальність дослідження.
Метою статті є аналіз поняття «заохочення» за трудові досягнення в сучасний період розвитку
трудових відносин.
Відповідно до ст. 143 КЗпП до працівників підприємств, установ та організацій можуть бути
застосовані будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими правилах внутрішнього
трудового розпорядку. Тобто, законодавець повністю відніс питання заохочення до сфери локального
регулювання. Дуже поверхнево Кодекс окреслив види заохочень та порядок їх застосування. У статті
пропонується авторське бачення поняття «заохочення» та класифікації видів заохочення; за рівнем
правового регулювання; за сферою дії; за суб’єктним складом; за часом застосування; за строком дії.
Серед юристів існують різні підходи до визнання заохочення: 1) заохочення як форму та міру юридичного схвалення добровільної заслуженої поведінки, в результаті чого суб’єкт отримує винагороду, для нього настають сприятливі наслідки; 2) заохочення як стимулювання до найбільш ефективної, продуктивної праці, що покликане виокремити кращих працівників, кращі трудові колективи, яке
застосовується на підставі відносно вільної оцінки їх трудових заслуг з врахуванням особистих та суспільних інтересів та в установленому законом порядку..
На підставі проведеного дослідження можна визначити заохочення за трудові досягнення як публічне визнання заслуг працівника/трудового колективу (результатів їх діяльності та/або визначних досягнень) та позитивну оцінку, яке застосовується самим роботодавцем або державою у формах, передбачених нормативними, локальними або індивідуальними актами (трудовим договором).

Ключові слова: заохочення, стимулювання праці, трудові відносини, найманий працівник, трудові права, трудовий договір, мотиви трудової діяльності.