НЕОБХІДНІСТЬ І ДОЦІЛЬНІСТЬ ЯК ПРАВОТВОРЧІ ПРИНЦИПИ СИСТЕМИ ПРАВА

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правотворчих принципів системи права та їхнього практичного
значення для обґрунтування норм права. Показано, що при ухваленні нових правових норм законодавці
повинні обґрунтовувати свої рішення на об'єктивних передумовах права. Ухвалення нових норм права
може обґрунтовуватися не тільки на принципі доцільності до зовнішніх соціальних обставин, а й на
принципі смислової необхідності, зумовленої апріорними підставами. Принцип смислової необхідності дає змогу оцінити відповідність правової норми системоутворюючим принципам права, які не залежать від тимчасової соціальної ситуації. У кризових умовах, зокрема під час війни, в діяльності законодавців переважає принцип доцільності. Тією мірою, якою правова норма визначається цим принципом, вона набуває тимчасового характеру. Щоб визначити, чи потребує правова норма обмеження строком чинності, слід з'ясувати, який саме правотворчий принцип переважає в її обґрунтуванні – принцип необхідності або принцип доцільності.

Ключові слова: принцип права, норма права, необхідність, доцільність, система права, законотворчість, об'єктивність, апріорність, криза, воєнний стан.