Розвиток інтегральних показників середньомісячної плати як елементу макроекономічної системи показників якості життя
DOI:
https://doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-65-77Ключові слова:
доходи населення, заробітна плата, інтегральні показники, лімітуючі фактори, мода, медіана, середнє значенняАнотація
Досліджено проблему актуальності розвитку інтегральних показників середньомісячної плати як елементу системи показників якості життя у країні за умов ринкової економіки, було проведено порівняльний аналіз існуючих моделей підрахунку середньої заробітної плати та наведено приклад можливого рішення проблеми нерелевантності використовуваних у моделях інтегральних показників. Було розглянуто теоретичну базу складання інтегральних показників, які можуть бути використані у вирішенні цієї проблеми, зіставлено думки вітчизняних та зарубіжних науковців за темою складання інтегральних показників у економіці, особливості їх використання та функціонування. Розглянуто можливість використання показників Лібіха та Шелфорда, що лімітують граничну ефективність інтегральних показників в цілому по економіці. У статті було розглянуто статистичну інформацію середньої заробітної плати в Україні за вересень 2021 року, представлено ілюстративний матеріал у табличній формі, на основі якого було проведено експеримент з використанням запропонованою методикою підрахунку заробітної плати, за яким було отримано результат дослідження та зроблено відповідні висновки. Запропоновано використання усіх існуючих методів підрахунку середньої заробітної плати на макрорівні у купі зі запропонованим автором методом, для порівняння отриманої інформації. Завданням наступних досліджень є перевірка гіпотези за даних Держстату з урахуванням частки населення регіонів, порівняння з існуючими методами. Сформульовано перспективні завдання: продовжити дослідження різниць інтервалів вибірки, як перекіс її в один із боків, для позначення сили скупченості бідного або багатого населення, яке має вплив на отримання інформації зі загальної вибірки; продовжити дослідження взаємозв’язку існуючих та запропонованої методики підрахунку середньої заробітної плати для їх уніфікації в один інтегральний показник, що зможе відобразити усю сутність вибірки. При цьому запропонований синтетичний показник не претендує бути альтернативою існуючим показникам і замінити їх, а стає похідною узагальненою оцінкою з універсальною назвою «середня заробітна плата» замість кількох показників з однаковою назвою, але різних за значеннями та змістом. Це має виключити використання в процесах професійної комунікації використання омонімічної назви і запобігти помилок комунікатів та утворення частини комунікаційно-наведених ризиків у використанні систем макроекономічних показників.
Посилання
1. Базилюк А. В. Социальная защита населения / А. В. Базилюк. – К.: Общество «Знание», 1992. – 100 с.
2. Вишневская Н. Т. Международные стандарты статистики заработной платы и практика их использования в развитых странах. Вопросы государственного и муниципального управления. 2018. №. 1. С. 89-108.
3. Григорук П. М. Методи побудови інтегрального показника. Бізнес Інформ / П. М. Григорук, І. С. Ткаченко. Харків.2012. № 4. С. 34-38.
4. Давидов, Г. М. Еволюція поглядів на зміст та концепції формування мінімальної заробітної плати / Г. М. Давидов, Н. С. Шалімова // Економічний простір : зб. наук. пр. - Дніпропетровськ : ПДАБА, 2012. – № 58. – С. 45-56.
5. Єсінова Н. І. Аспекти державного регулювання заробітної плати / Н.І. Єсінова // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг: зб. наук. пр. / відпов. ред. В.А. Гросул. – Харків: ХДУХТ, 2021. – Вип. 1 (33). – С. 63-69.
6. Зенченко С. В., Бережной В. И. Система интегральной оценки финансового потенциала региона и методика ее формирования // Региональные проблемы преобразования экономики. – 2008. – №. 2. – С. 27-37.
7. Клюшникова Е. В., Шитова Е. М. Методические подходы к расчету интегрального показателя, методы ранжирования // Электронный научно- практический журнал «ИнноЦентр». – 2016. – №1(10). – С. 4-18.
8. Корчинська О. О. Безумовний базовий дохід як інструмент управління бідністю. Інтелект XXI, 2018. № 2. С. 98-101.
9. Кривуля П. В. Родовая категория видового разнообразия систем показателей. Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2008. №19 Ч. II. С. 52-81.
10. Кривуля П. В., Дорошко М. В. Система показателей оценки капитализации: достоверность альтернативных порядков информационной свёртки. Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2007. №18 Ч. II. С. 70-85.
11. Кулаков Є. В. Deficit of Accessible House Land – Дефіцит землі для житлової забудови. Цілі сталого розвитку: проблеми і можливості досягнення в Україні та світі: матеріали ІV всеукр. наук.-практ. конф. ЗВО та молодих вчених. Сєвєродонецьк : СНУ ім. В. Даля, 2020. С. 150-152.
12. Кулаков Є. В. Актуальні проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в соціально-орієнтованій системі управління підприємством : Матеріали ІV всеукр. наук.-практ. конф. ч. 2. Полтава : Полтавська державна аграрна академія, 2021. С. 104-107.
13. Мартинюк В. П. Оцінка стану національної економіки на основі інтегрального показника економічної безпеки держави. Економіка. Менеджмент. Підприємництво. 2013. №. 25 (1). С. 179-187.
14. Остапчук Ю. М. Індекс споживчих цін: сприйняття та реальність : Посібник / За ред. Ю.М. Остапчука.//К.: Державний комітет статистики України. – 2006. 56 с.
15. Пищуліна О. М. Економічна модель «безумовного базового доходу»: нова соціальна альтернатива. Центр Разумкова. URL: http://razumkov.org.ua/upload/1456388199_file.pdf.
16. Пономаренко В. С. Структура визначення інтегрального показника системної ефективності розвитку підприємства. Економіка розвитку / В. С. Пономаренко, І. В. Гонтарева. 2012. №1. С. 86-94.
17. Прохорова В. В. Методичні основи побудови інтегральних та рейтингових оцінок економічних систем. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2009. №. 28. С. 54-59.
18. Прохоровська С. А. Значення доходів у процесі розвитку трудового потенціалу регіону. Соціально-трудова сфера:теорія і практика. № 2 (8). К.: КНЕУ, 2014. С. 229–235.
19. Ревко А. М. Купівельна спроможність заробітної плати як базис розвитку людського потенціалу/ А. М. Ревко // Науковий вісник Ужгородського університету : Серія: Економіка / ред. кол. : В.П. Мікловда, В. І. Ярема, В.О. Приходько та ін. – Ужгород : Видавництво УжНУ "Говерла", 2014. – Вип. 1 (42). – С. 287-294.
20. Ржаницына Л. С. Доходы: уровень, дифференциация, гарантии / Л. С. Ржаницына. – М.: Профиздат, 1991. – 158 с.
21. Романова Т. В. Інтегральні показники оцінювання структурних зрушень в економіці / Т.В. Романова // Економіка і регіон. – 2016. – № 6. – С. 20-27.
22. Сафонов А. В. Минимальная заработная плата и минимальный потребительский бюджет / А. В. Сафонов. // Человек и труд. - 1993. - №4. - C.17-20.
23. Ставицький А. В. Застосування концепції безумовного доходу в економіці України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, 2016. № 1 (178). С. 29–34
24. Шевчук С. В. Конституційний захист соціальних виплат як права власності: порівняльно-правовий аналіз. Філософія права і загальна теорія права, 2012. № 2. С. 216–233.
25. Шютте Г. Г. Тарифная часть заработной платы и ее роль в организации заработной платы / Г. Г. Шютте. // Структура заработной платы в промышленности стран-членов СЭВ. Сбор ник научных трудов. Под ред. М.Г.Мошенского, - М.: НИИтруда, 1972. – С.161-170.
26. Яковлев Р. Парадоксы реформирования оплаты труда / Р. Яковлев. // Человек и труд. – 1993. - №4. – с.52-58.
27. Ринок праці: заробітна плата. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/imf/meta/Zarpl.html
28. Середня заробітна плата за регіонами за місяць. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/reg_zp_m/reg_zpm_u/arh_zpm_u.htm
