Класифікація деталей машин з обліком якості їх поверхневого шару

Анотація

Скорочення трудомісткості та термінів конструкторської та технологічної підготовки виробництва є актуальним завданням машинобудування. Її розв’язання забезпечується шляхом комплексної автоматизації процесів проєктування, а також використанням принципів уніфікації та типізації. Оперативно та обґрунтовано виконувати запозичення проєктних рішень можна лише з використанням систем класифікації, що дозволяють описати об’єкти виробництва знеособленим кодом (незалежно від їхнього функціонального призначення). Розглянуто наявні підходи щодо оцінки ролі поверхонь при класифікації деталей машин в наявних системах автоматизації проєктування технологічних процесів. У відомих підходах до технологічної класифікації деталей машин їх поверхні розглядаються з геометричної точки зору та не враховуються параметри якості поверхневого шару, за винятком шорсткості поверхонь. Для високонавантажених відповідальних поверхонь деталей доцільно використовувати інформаційні моделі поверхонь, які можуть бути охарактеризовані та описані відповідною сукупністю (множиною) ознак. Показано необхідність стандартизації технологічно керованих та метрологічно забезпечених параметрів, що мають основний вплив на експлуатаційні властивості деталей машин. Експлуатаційні властивості деталей машин, що визначають їхню надійність, залежать від системи параметрів якості їх робочих поверхонь: макровідхилення; хвилястості; шорсткості; субшорсткості; фізико-хімічних властивостей. Систематизована інформація про характер впливу на експлуатаційні властивості деталей машин та їх з’єднань основних параметрів якості поверхні. Запропоновано методику кодування поверхонь за їх функціональним призначенням або експлуатаційними властивостями двома розрядами, а поверхонь багатофункціонального призначення комплексом таких розрядів. За функціональним призначенням та необхідними експлуатаційними властивостями здійснюється вибір та перевірка призначення конструктивно-технологічних особливостей та параметрів стану поверхневого шару. Розроблено методики кодування типу поверхневого шару (ПШ), матеріалу ПШ за хімічним складом та параметрів якості ПШ.