Деякі аспекти державної підтримки інноваційних процесів у регіоні

Автор(и)

  • Ю.І. Клюс Cхідноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ
  • Д.В. Фоменко Cхідноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ
  • Ши Гуамін Cхідноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ

DOI:

https://doi.org/10.33216/1998-7927-2024-284-4-43-48

Ключові слова:

інноваційні процеси, державні програми, підтримка, регіон, розвиток

Анотація

Розвиток інноваційної діяльності суб'єктів господарювання є одним з основних завдань державної політики. Державні інструменти підтримки та розвитку інноваційної діяльності мають забезпечувати підтримку на всіх стадіях життєвого циклу інновацій, від генерації ідеї до успішної комерціалізації інноваційної продукції, причому максимального ефекту буде досягнуто тільки з урахуванням інтеграції всіх учасників інноваційного процесу - від науковців і підприємців-інноваторів до венчурних фондів та інноваційних підприємств. Інноваційна економіка, що ґрунтується на наукових знаннях та інтелектуальному потенціалі, здатна забезпечувати розширене відтворення наукомісткого валового продукту як регіону, так і країни в цілому.

Розвиток інноваційних процесів неможливий як без генерації нових ідей, знань, ініціації проектів на початкових стадіях циклу інновацій, так і без використання венчурних інвестицій на завершальних стадіях. Найскладніше це завдання вирішується в регіонах, зважаючи на істотні відмінності в їхньому соціально-економічному розвитку, рівні компетенцій наукових шкіл, галузевій специфіці, рівні концентрації промислового потенціалу, зокрема через недостатнє обґрунтування напрямів подальшого розвитку регіонів - інноваційних лідерів. Для підтримки підпроцесів, пов'язаних із ресурсним забезпеченням, органи влади регіону можуть, на основі використання бюджетних коштів, формувати інститути інноваційної інфраструктури, як-от: бізнес-інкубатори, бізнес-акселератори, посівні фонди, технопарки тощо; здійснювати фінансування різноманітних інноваційних проєктів; інвестувати кошти в розвиток людського й інтелектуального капіталу - в освіту, для підготовки персоналу з інноваційного менеджменту, проривних наукових технологій, у частині підготовки кадрів для вищої школи, в тому числі для підготовки кадрів для вищих навчальних закладів, в тому числі для вищих навчальних закладів, в галузі інноваційної освіти.

Водночас потрібна перспективна модель довгострокового інноваційного розвитку, що передбачає поступовий перехід від державних до ринкових інструментів розвитку та підтримки інноваційної діяльності, включно з інноваційною інфраструктурою, яка функціонує на ринкових умовах.

Посилання

1. Андрушків Б., Мельник Л., Погайдак О.Інноваційні засоби формування концепції оцінювання сталого розвитку у системі«підприємство – галузь – регіон – держава»(європейський аспект). Український журнал прикладної економіки. 2016. Т. 1. № 2. С. 6–17.

2. Козловський С. Управління сучасними економічними системами, їх розвитком та стійкістю : дис. … канд. екон. наук : спец. 08.00.03; Вінницький національний аграрний університет.Вінниця. 2011. 32 с.

3. Іванчук К. Стійкий економічний розвиток підприємства: теоретичне обґрунтування.Економіка розвитку. 2014. № 3 (71). С. 85–88.

4. Осауленко О. Сталий соціально-економічний розвиток – модулювання та управління. Київ :Наука, 2009. 326 с.

5. Захарченко О. Наукові основи сталого розвитку.Наукові праці національного університету харчових технологій. 2015. № 4. С. 68–75.

6. Мельник Л. Г. Сучасні соціально-економічні тренди: досвід ЄС та практика України у світлі промислових революцій : монографія. Суми,2021. 338 с.

7. Васюткіна Н. Управління сталим розвитком підприємств: теоретико-методологічний аспект :монографія. Київ : Ліра-К, 2014. 334 с.

8. Кухарук А., Змітрович Д. Формування конкурентних переваг підприємства зарахуванням положень концепції сталого розвитку. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2015. Вип. 15. Ч. 2. С.46–48.

9. Пакулін С. Управління сталим розвитком сучасного підприємства. Електронний науковий журнал. 2016. № 8. C. 200–217.

10. Donges A., Meier J.-M., Silva R. C. (2022). TheImpact of Institutions on Innovation. Management Science 69(4):1951-1974.https://doi.org/10.1287/mnsc.2022.4403

11. Svitlychnyy O., Teremetskyi V., Herasymiuk P.,Kravchuk P., Knysh S. (2023). Revista de laUniversidad del Zulia, Vol. 14, N 39, 2023, pages. 278-294.

12. Podtserkovnyi, O. (2023). Legal Support of StateEconomic Policies of Ukraine in the Context ofInvestment Development and Protection of Competition. In: Richter, H. (eds) Competition andIntellectual Property Law in Ukraine. MPI Studies onIntellectual Property and Competition Law, vol 31. Springer, Berlin, Heidelberg.https://doi.org/10.1007/978-3-662-66101-7_4

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-15