Розробка платформи для управління харчуванням з інтеграцією штучного інтелекту
DOI:
https://doi.org/10.33216/1998-7927-2025-290-4-21-26Ключові слова:
харчування, штучний інтелект, рекомендаційна система, безпека даних, персоналізація, здоров’я, поведінкаАнотація
В сучасних умовах зростаючої зацікавленості у здоровому способі життя актуальним стає впровадження цифрових рішень для ефективного управління харчуванням. Значна частина населення стикається з труднощами у формуванні збалансованого раціону, дотриманні режиму прийому їжі та контролі калорійності. Ці труднощі обумовлені як інформаційною перевантаженістю, так і відсутністю персоналізованих інструментів, які б враховували індивідуальні потреби, рівень фізичної активності, цілі користувача та його харчові звички. Водночас, ринок програмних засобів у цій сфері представлений переважно універсальними платформами, орієнтованими на стандартизовані підходи без глибокої персоналізації та адаптації до локального користувача. У статті розглядається концепція створення веб-платформи для моніторингу та корекції раціону харчування з інтеграцією елементів штучного інтелекту. Основною метою є розробка гнучкого інструменту для щоденного контролю за харчовою поведінкою, формування рекомендацій на основі попереднього досвіду користувача, аналізу його фізіологічних параметрів та вподобань. У статті проаналізовано основні проблеми сучасного харчування, висвітлено недоліки існуючих цифрових рішень, зокрема брак адаптації, складність інтерфейсу, обмежений функціонал безкоштовних версій, а також ризики, пов’язані з передачею персональних даних третім сторонам. Увагу приділено теоретичним засадам побудови рекомендаційних систем, їх класифікації та принципам дії у контексті харчової поведінки. Особливо наголошено на важливості безпечної обробки персональних даних відповідно до міжнародного стандарту ISO/IEC 27001. Запропонована концепція має на меті сформувати наукове підґрунтя для створення адаптивної, безпечної та зручної системи харчування, що враховує потреби та особливості кожного окремого користувача. Реалізація такої системи може мати суттєвий вплив на формування довготривалих здорових звичок, профілактику захворювань, пов’язаних з харчуванням, і стати ефективним інструментом у сфері громадського здоров’я. Її розробка потребує міждисциплінарного підходу, що об’єднує знання з дієтології, інформаційних технологій та поведінкових наук.
Посилання
1. Григор’єва І.В. Роль харчування у збереженні здоров’я людини. Сучасна медицина. 2020. № 3. С. 45–51.
2. Гриневич М.І. Рекомендаційні системи у цифровій медицині: підходи та виклики. Штучний інтелект. 2021. № 2. С. 25–32.
3. Ковальчук С.С. Використання алгоритмів машинного навчання для побудови індивідуальних дієт. Інформаційні технології. 2022. № 1. С. 10–16.
4. ISO/IEC 27001:2022. Information security, cybersecurity and privacy protection – Information security management systems – Requirements. Official edition.
5. Кравченко О.В. Нейромережева рекомендаційна система для вибору товару на основі оглядів користувачів і продуктів. Вісник НТУУ «КПІ». Інформатика та обчислювальна техніка. 2022. № 4. С. 112–119.
6. Варламов М.Д. Рекомендаційна система з приготування страв для набору розпізнаних та класифікованих продуктів харчування: кваліфікаційна робота. Харків, 2021. 74 с.
7. Грищенко С.В. Медичні та соціальні аспекти раціонального харчування для підтримки здоров’я українських підлітків. Сучасна педіатрія. 2024. № 1. С. 38–44.
8. Савчук О.М. Цифрові технології у сфері охорони здоров’я: сучасний стан та перспективи. Медична інформатика. 2021. № 2. С. 17–22.
9. Демченко Л.В. Роль освітніх програм у формуванні здорових харчових звичок серед молоді. Громадське здоров’я. 2020. № 1. С. 55–60.
10. Кирилюк В.М. Аналіз можливостей використання фітнес-браслетів у медичних інформаційних системах. Комп’ютерні науки та кібернетика. 2023. № 3. С. 28–34.
11. Мельник І.С. Локалізація програмних продуктів у сфері охорони здоров’я: проблеми та рішення. Системи управління, навігації та зв’язку. 2022. № 1(65). С. 49–53.
12. Петрова Л.І. Соціальні аспекти використання ІТ у профілактиці неінфекційних захворювань. Соціальна медицина. 2021. № 2. С. 33–39.