Вплив режиму піролізу відпрацьованої компресорної оливи на властивості одержаних продуктів
DOI:
https://doi.org/10.33216/1998-7927-2026-301-3-94-100Ключові слова:
відпрацьовані оливи, компресорна олива, утилізація, регенерація, піроліз, піроконденсат, паливні фракції, залишокАнотація
Дослідження спрямоване на розв'язання проблеми раціональної утилізації відпрацьованих змащувальних матеріалів та отримання альтернативних джерел енергоносіїв. У роботі встановлена можливість утилізації відпрацьованої компресорної оливи МГД-20С низькотемпературним піролізом за двох температурних режимів: м’якого, що передбачав повільний нагрів реактора з наважкою сировини, та жорсткого, який характеризувався швидким нагріванням до температури завершення процесу. Продукт цього процесу – піроконденсат. Отримані піроконденсати являли собою рідкі малов’язкі продукти темно-коричневого забарвлення з характерним специфічним запахом, вихід яких за досліджуваних умов не перевищував 89,9 % мас. від маси вихідної сировини. Встановлено, що піроконденсати, отримані за обох температурних режимів, містять значну частку ненасичених вуглеводнів, що підтверджується підвищеними значеннями йодного числа. Методом фракційної перегонки з отриманих пірокондесатів виділено бензинову та дизельну фракції й вуглеводневий залишок. Доведено, що зразки бензинової фракції містять значну кількість парафінових вуглеводнів та сірковмісних сполук, що негативно впливає на величину їх октанового числа. Зразки дизельної фракції відзначаються підвищеним значенням йодного числа та вищим за нормоване значення вмістом сірковмісних сполук, що зумовлює підвищену схильність до осмолення, нагароутворення в камері згоряння двигуна та істотно скорочує термін їх зберігання. Встановлено, що у зразках залишків фракційної перегонки піроконденсатів піролізу відпрацьованої компресорної оливи МГД-20С присутні ненасичені та сірковмісні вуглеводні. За отриманими значенням кінематичної в’язкості отримані зразки залишків належать до І та ІІ груп базових нафтових олив й з використанням процесів доочищення можуть бути використані як добавки для приготування пластичних мастильних матеріалів. Практична цінність роботи полягає у розробці комплексного підходу до переробки відходів МГД-20С, де важкі залишки після доочищення можуть бути використані як компоненти пластичних мастил, а світлі фракції — як сировина для нафтохімічного синтезу або альтернативне котельне паливо.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.