Форварди як один з основних інструментів інвестування аграрного сектору України

Анотація

В умовах військової агресії Російської федерації проти України суб’єкти господарської діяльності, в тому числі, й в аграрному секторі відчувають дефіцит ресурсів, що є наслідком спаду ділової активності підприємств, зниження їх податкового потенціалу, погіршення інвестиційного клімату.

У статті оцінено практику використання різноманітних фінансових інструментів  у системі формування інвестиційних ресурсів аграрного сектору України; розглянуто сутність та класифікацію фінансових інструментів відповідно до національних та міжнародних стандартів.

Виявлено, що найбільшого поширення за останні роки в переліку внутрішніх фінансових інструментів отримали: банківське кредитування, серед якого виділяють агрострахування, авальовані векселі, кредитування по програмних продуктах; форвардні закупівлі; аграрні розписки та лізингові послуги. Доведено, що стрімкі інтеграційні процеси у вітчизняному аграрному секторі та глобалізаційні виклики зумовлюють розширення (появу нових) зовнішніх фінансових інструментів для залучення інвестиційних ресурсів, зокрема: бонди, акредитиви, гарантії, факторинг.

Особливу увагу приділено таким похідним фінансовим інструментам, як  форварди,  та можливості їх використання в сучасній практиці вітчизняних аграрних підприємств.

Виявлено основні проблеми, з якими стикаються учасники ринку фінансових деривативів, досліджено міжнародний досвід їх використання, а також досвід застосування в аграрному секторі економіки України. На прикладі підприємств агропромислового комплексу проаналізовано використання сучасних ринкових інструментів хеджування цінових ризиків та напрями розвитку деривативів як інструментів хеджування. Ці результати свідчать про інтерес учасників ринку до сучасних ринкових інструментів усунення цінових ризиків, що породжує потребу у відповідній національній програмі розвитку деривативів як інструментів хеджування ризиків. Розроблено рекомендації щодо розвитку використання деривативів на ринку зерна України та необхідних дій з боку зацікавлених сторін, зокрема державних органів, учасників ринку зерна, агровиробників, інвесторів.