ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТРУДОВОЇ ПРАВОСУБ'ЄКТНОСТІ ЯК ПІДСТАВА КЛАСИФІКАЦІЇ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПРАЦІВНИКА

Анотація

У статті проведено аналіз сучасних наукових поглядів, відповідних нормативно-правових актів щодо визначення зв'язку між диференціацією трудової правосуб'єктності та видами правового статусу працівника. Проаналізовані загальна, спеціальна та виняткова правосуб'єктність як види трудової правосуб’єктності працівника. Визначено, що виняткова правосуб'єктність є самостійною правовою категорією, яку доцільно розглядати як можливість осіб, які не досягли чотирнадцятирічного віку, при дотриманні певних умов, виконувати трудові функції, пов'язані з реалізацією здатності до художньо-артистичної діяльності, що допускається трудовим законодавством. Розроблено конкретні пропозиції до нового Трудового кодексу України щодо визначення та закріплення видів трудової правосуб'єктності працівника.
Ключові слова: трудова правосуб’єктність працівника; здатність до трудової діяльності; загальна, спеціальна та виняткова правосуб'єктність працівника; загальний правовий статус, спеціальний правовий статус, особливий правовий статус та винятковий правовий статус малолітніх працівників.