ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НЕПОВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

У статті досліджено норми діючого законодавства України з питань правового регулювання неповної зайнятості. Проаналізовано статистичні дані щодо особливостей використання неповної зайнятості та темпів її поширення. Досліджено основні концептуальні положення щодо розмежування категорій «неповна зайнятість» та «часткове безробіття». Проаналізовано та виділено основні положення Конвенції МОП № 175 «Про роботу на умовах неповного робочого часу» 1994 р., Рекомендації МОП № 182 «Про роботу на умовах неповного робочого часу» 1994 р. та Директиви Ради ЄС 97/81/ЄС від 15 грудня 1997 року «Про Рамкову угоду про неповну зайнятість». Висвітлено окремі аспекти правового регулювання неповної зайнятості у законодавстві таких країн, як Великобританія, Бразилія, Японія, Франція, чий вплив знайшов своє відображення у сформованих наприкінці статті висновках.

Ключові слова: гнучка форма зайнятості, неповна зайнятість, часткове безробіття, сумісництво, неповний робочий час.