ОСОБЛИВІ ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню сутнісного змісту особливих принципів соціальної безпеки сучасної України. Зазначається, що принципами соціальної безпеки сучасної України є вихідні ідеї забезпечення належного рівня соціальної безпеки на макрорівні (у державі загалом) та на мікрорівні (стосується соціальної безпеки громадянина, груп громадян), що випливають з норм соціального права, корелюються концепцією розбудови України в якості держави загального добробуту та обумовлені еволюцією гуманістичного характеру правосвітогляду, сприяючи в комплексі своїх вимог поступовому та незворотному формуванні соціально безпечних умов співжиття людей у сучасній України. Принципи соціальної безпеки сучасної України складають цілісну систему, особливе місце в якій займають особливі принципи соціальної безпеки сучасної України. Групу цих засадничих ідей складають принципи, які безпосереднім чином стосуються дій та рішень, безпосередньо пов’язаних із забезпеченням соціальної безпеки сучасної України, а саме визначають сутність і закономірності розвитку діяльності із забезпечення соціальної безпеки сучасної України. До зазначених принципів доцільно відносити, зокрема
такі засадничі ідеї: принцип універсальності; принцип адресності; принцип комплексності; принцип
адаптивності; принцип наукової обґрунтованості форм, способів і методів соціальної безпеки держави;
принцип превентивності; принцип багатосуб’єктності; принцип професіоналізму. На підставі
комплексного аналізу змісту виокремлених принципів автор доходе висновку, що ці принципи сприяють
тому, щоби процеси формування політики держави в соціальній сфері, а також реалізації цієї політики,
серед іншого, охоплювали всіх громадян держави (у деяких випадках, також і не громадян), не допускаючи
будь-якої дискримінації у соціальній сфері (звісно, крім позитивної дискримінації), враховуючи при цьому
той факт, що заходи щодо забезпечення соціального захисту повинні завжди бути адресними. Також у
відповідних процесах повноважні суб’єкти повинні повсякчас враховувати взаємозалежність заходів
щодо забезпечення соціальної безпеки, вплив дій і рішень, що об’єктивуються у несоціальній сфері, на
рівень соціальної безпеки держави, а також необхідність залучення всіх суб’єктів соціальної сфери у
забезпечення соціальної безпеки держави. Крім того, у процесі формування та реалізації соціальної
політики слід враховувати об’єктивну потребу науково обґрунтованого попередження соціальних
ризиків, завчасного запобігання цим соціальним ризикам і викликам (пом’якшення їх ефекту, коли вони не
можуть бути попереджені, усунуті), а також миттєвого реагування на змінні соціальні, економічні та
демографічні умови, спроможні позначитися на соціальному благополуччі населення. У вказаних процесах
під впливом особливих принципів соціальної безпеки сучасної держави необхідно враховувати й те, що
формування та реалізація соціальної політики повинна об’єктивуватись у процесах, до яких будуть
залучені різні суб’єкти, не ігноруючи при цьому ту обставину, що соціальна безпека держави насамперед
залежить від досвідчених, компетентних та етичних кадрів (професійних публічних службовців), котрі підлягають публічному контролю та несуть підвищену юридичну відповідальність за свої дії, бездіяльності та рішення.

Ключові слова: держава загального добробуту, особливі принципи, правопорядок, принципи права, соціальна безпека держави, соціальна держава, соціальне право, соціальний захист.