НАВЧАННЯ ЯК СПРОБА РОЗВ’ЯЗАННЯ НАУКОВИХ ПРОБЛЕМ: КОМПОНЕНТА ДУАЛЬНОСТІ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.33216/2218-5461/2024-48-2-288-296Анотація
У статті узагальнено теоретичні та певні практичні здобутки освітян на шляху закладання
підвалин щодо розгляду дуальної освіти у всій її комплексності. Аргументовано доцільність вдосконалення
не лише наявних моделей дуальної форм освіти, але також – розробки й перспективних моделей для
правників. Викладено досвід наукового керівництва студентськими навчально-дослідницькими заходами,
підготовкою доповідей, статей, тез та інш., який дозволяє звернути увагу на питання розширення форм
застосування елементів дуальної форми здобуття вищої освіти в процесі підготовки фахівців у галузі
права. Надається аргументація спроможності робочої гіпотези щодо сприйняття компонентою дуальної освіти навчання вдалу спробу розв’язання здобувачами наявних теоретичних та практичних проблем, які авторитетними фахівцями визнані як такі, що потребують дослідження.
Запропоновано у процесі здобуття вищої юридичної освіти запровадити обов’язкове заохочення здобувачів освіти до активної науково-дослідної роботи та інтелектуальної публічності.
Ключові слова: вища юридична освіта, дуальна форма здобуття освіти, робоча гіпотеза, науково- дослідна робота здобувача, інтелектуальна публічність, професійні академії.