ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ: НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ТА ДОСВІД ЄС

Анотація

У статті досліджено проблеми охорони праці при дистанційній зайнятості в Україні в умовах
воєнного стану. Наголошено, що після 2022 року дистанційна робота стала сталою практикою, однак
норми КЗпП та Закону «Про охорону праці» фактично перекладають відповідальність за безпечність
робочого місця на працівника й не встановлюють механізмів оцінювання та контролю ризиків з боку
роботодавця. Підкреслено ігнорування психосоціальних факторів (стрес, вигорання), що формує правовий
вакуум і розрив зі стандартами ЄС.
Автор аналізує вітчизняні норми та правову доктрину й зіставляє їх із Рамковою угодою ЄС про
телероботу 2002 р. і практикою її запровадження країнами ЄС (Франції, Іспанії, Німеччини).
Наведено приклади зарубіжних варіантів рішень, які підвищують рівень безпеки дистанційних
працівників: презумпція виробничого характеру нещасного випадку під час телероботи (Франція),
обов’язкова оцінка ризиків із можливістю самооцінки за згодою працівника (Іспанія), поширення загальних
правил охорони праці на домашні робочі місця та розмежування telework/mobiles work (Німеччина).
Окреслено переваги європейської моделі із пріоритетом обов’язків роботодавця: системне
управління ризиками, забезпечення обладнанням і витрат, запровадження «права на відключення» та
заходів проти ізоляції працівника.
На підставі порівняльного аналізу зроблено висновок про обмеженість вітчизняного підходу, який
мінімізує участь роботодавця, не врегульовує кваліфікацію нещасних випадків та не містить
інструментів профілактики психосоціальних ризиків. Встановлено, що чинне законодавство потребує
гармонізації зі стандартами ЄС.
Автор обґрунтовує доцільність: закріплення обов’язку роботодавця забезпечувати безпечні умови
праці незалежно від місця її виконання; запровадження первинної та періодичної оцінки ризиків (у т.ч. за
чек-листами самооцінки); удосконалення процедури розслідування нещасних випадків (з урахуванням
європейських підходів та ін.
У висновках наголошено, що впровадження запропонованих змін зменшить травматизм і вигорання, підвищить правову визначеність для бізнесу та сприятиме євроінтеграції трудового законодавства України.

Ключові слова: дистанційна робота, віддалена робота, охорона праці, трудовий договір, міжнародні стандарти, трудове законодавство, трудові відносини, воєнний стан, гармонізація.