РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ ГРОМАДЯН У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА
DOI:
https://doi.org/10.33216/2218-5461/2023-46-2-11-20Анотація
У статті на підставі аналізу наукових позицій, міжнародних та національних нормативно-правових актів констатовано, що продуктивним підходом трактування верховенства права є його визначення через систему важливих взаємопов’язаних принципів (загальних, міжгалузевих, галузевих) та елементів (складових) самого надпринципа. З’ясовано, що принцип верховенства права є основною характеристикою сучасної соціальної правової держави, в якій права людини та її соціальна безпека є складовою свободи, що базується на законах та пануванні права. Відзначено, що саме система соціального захисту є механізмом, що має реагувати на загрози та ризики (COVID-19, війна, воєнний стан чи повоєнне відновлення тощо), що відбуваються та впливають на забезпечення громадян. Саме зазначені ризики показали, що країни вже розробили всеосяжні системи соціального захисту. Водночас існують значні субрегіональні відмінності, правові прогалини та недостатня ефективність охоплення громадян у сфері соціальний захисту, що відзначається у статтях та доповідях міжнародних організацій. Проведено аналіз та надана авторська класифікація нормативно-правових актів, спрямованих на соціальну захищеність населення, що були прийняті в перший рік повномасштабної війни з рф. На підставі аналізу зроблено висновок щодо недостатньої сталості та універсальності всій системі соціального захисту з огляду на на те, що більше половини актів були актами кризового, хоча і достатньо оперативного реагування.
Ключові слова: принцип, верховенство право, реалізація прав громадян, соціальна сфера, соціальні стандарти, COVID-19, воєнний стан, соціальний захист.