ПРОБЛЕМАТИКА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ СУДДІВ У КОНТЕКСТІ МАТЕРІАЛЬНОГО НАПРЯМУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ СУДДІВ В ПОЛЬЩІ

Анотація

У статті з’ясовуються актуальні проблемні питання соціального захисту суддів в Республіці
Польща у контексті матеріального напряму їх соціального захисту. Встановлюється, що судді в Польщі
згідно ч. 2 ст. 178 Конституції визнаються працівниками, котрим держава повинна гарантувати розмір
оплати праці, який визначається рангом посади, що займає суддя, а також ієрархічним рівнем суду, в
якому працює суддя, обсягом обов’язків, які він виконує. Разом із тим, в Республіці Польща в останні роки,
подібно тому, як це відбувалось у Чеській Республіці, законодавець неодноразово змінював норми законів,
фактично змінюючи закріплений у конституційному акті принцип про справедливу грошову винагороду
суддів. До 2009 року оплата праці суддів в Польщі визначалася на основі: по-перше, т. зв «базової
величини», що кожного року окреслювалась у польському законі про бюджет; по-друге, факторів, які
сприяли підвищенню ставок заробітної плати. З початком Глобальної економічної кризи 2008 року цей
підхід був переглянутий законодавцем. Так, Закон «Про систему загальних судів» були внесені зміни в
частині, що стосується принципів оплати праці суддів, у результаті чого законодавець. У такий спосіб
законодавець взагалі відмовився від базового розміру окладу суддів, поставивши рівень оплати праці та її
підвищення в залежність від середньої заробітної плати в економіці у ІІ кварталі попереднього року. При
цьому законодавець захистив суддів від можливого зменшення винагороди під час економічного спаду
шляхом запровадження положення про те, що якщо середня винагорода в економіці зменшується,
винагорода судді залишається на поточному рівні. В процесі зниження гарантій незалежності суду в
рамках судово-правових реформ в Польщі, що постійно критикувались інституціями Європейського
Союзу, у 2021 році польський законодавець вчергове переглянув підходи щодо визначення розміру
суддівської винагороди, що було мотивовано антикризовими заходами, спрямованими на мінімізацію
шкоди для економіки пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. У висновках до статті узагальнюються
результати наукової розвідки та обґрунтовується логіка, за якою матеріальне забезпечення суддів не
може знижуватись чи неадекватним чином розвиватись, адже в такому разі буде знижуватись й рівень соціальної безпеки суддів, а разом із тим – незалежність суду.

Ключові слова: зарубіжний досвід правового регулювання, матеріальне забезпечення, система правосуддя, соціальна безпека, соціальне право, соціальний захист в Польщі, суддя.