МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НЕСТАНДАРТНИХ РЕЖИМІВ РОБОЧОГО ЧАСУ

Анотація

У даній статті автор аналізує нормативно-правове регулювання нестандартних режимів робочого
часу на міжнародному рівні. Звертається увага, що в Україні діє пріоритет норм міжнародного права
над національним. Відповідно, якщо певний договір чи акт визнаний або ж ратифікований у порядку,
встановленому законом, то він стає частиною нашого законодавства і може застосовуватися для
регулювання відповідних правовідносин. При цьому, якщо наявна колізія між нормами міжнародного акту
та національного, то перевагу будуть мати саме норми міжнародного акту. За відсутності потрібних
норм у національному законодавстві варто звертатися до міжнародних актів, зокрема конвенцій та
рекомендацій МОП та Директив ЄС. Таким чином в статті аналізуються акти МОП, які регламентують
надомну працю, дистанційну роботу, роботу на умовах неповного робочого часу, нічний режим робочого
часу. Окрім того, автором також опрацьовані акти ЄС з даних питань. Особливо звертається увага на
Директиву № 90/270/ЄС про мінімальні вимоги безпеки та здоров’я при роботі з екранними пристроями.
Подібні норми відсутні у чинному законодавстві, але автором наголошується на необхідності
дотримання вимог охорони праці, адже за нестандартних режимів даними вимогами можуть
нехтувати. При цьому, надмірне проведення часу працівником перед екраном може негативно вплинути
на його здоров’я.
Автором звертається увага, що питання адаптації чинного законодавства до вимог ЄС також
набуло ще більшої актуальності у зв’язку із євроінтеграційними процесами нашої країни. Акцентується
увага також на положенні ст. 420 Угоди про асоціацію з ЄС, відповідно до якої Україна зобов’язується
сприяти створенню на ринку праці таких умов, які б поєднували гнучкість та захищеність.
За результатом проведеного аналізу встановлено, що нормами, передбаченими у актах МОП та законодавстві ЄС щодо деяких питань нестандартних режимів робочого часу, врегульовано зазначені правовідносини краще, ніж в українському законодавстві. З огляну на це, законодавець має провести роботу щодо приведення у відповідність чинного законодавства України із положеннями міжнародних актів.

Ключові слова: нестандартний режим робочого часу, дистанційна робота, надомна робота, гнучка форма зайнятості, адаптація, систематизація.