Адаптивна гібридна архітектура цифрових двійників з урахуванням невизначеності для прогнозної діагностики суднових енергетичних установок
DOI:
https://doi.org/10.33216/1998-7927-2026-304-6-19-34Ключові слова:
фізично-інформоване машинне навчання, оцінювання залишкового ресурсу, когнітивне імітаційне моделювання, пояснюваний штучний інтелектАнотація
Надійне прогнозування технічного стану та залишкового ресурсу суднових енергетичних установок (СЕУ) залишається складним завданням через безперервну зміну умов експлуатації, суттєву нелінійність механізмів деградації та неминучу невизначеність, що супроводжує вимірювання датчиків. Попри те, що гібридні цифрові двійники (ГЦД) значно розширили можливості прогнозного обслуговування, багато наявних реалізацій усе ще використовують фіксовані схеми взаємодії між фізичними та дата-орієнтованими моделями, що знижує їхню адаптивність у випадках, коли надійність окремих джерел інформації змінюється під час роботи. У дослідженні розроблено архітектуру ГЦД, яка об'єднує детерміністичну фізичну модель, прогнозний модуль на основі CNN–LSTM та когнітивну імітаційну модель (КІМ) у єдиній діагностичній структурі. Замість підтримки фіксованого балансу між аналітичними та емпіричними моделями, архітектура безперервно коригує їхній внесок відповідно до оціненої невизначеності фізичної моделі. Це дає змогу зберігати фізичну узгодженість, коли аналітичні знання є надійними, і водночас дозволяє дата-орієнтованому прогнозуванню домінувати у разі зростання невизначеності моделі. Когнітивний імітаційний компонент доповнює чисельне прогнозування шляхом явного представлення причинно-наслідкових зв'язків між процесами деградації та діагностичними висновками, забезпечуючи інженерні пояснення, які важко отримати зі звичайних глибоких нейронних мереж. Ефективність розробленої структури досліджено за допомогою моделювання із апаратним забезпеченням у контурі (HIL), яке відтворювало репрезентативні режими роботи підсистем СЕУ, включаючи прогресуючу деградацію та стохастичні завади датчиків. За цих умов гібридна архітектура зменшила похибку прогнозування залишкового ресурсу на 32–36% порівняно з автономними фізичними моделями та до 19% порівняно зі звичайними рішеннями на основі глибокого навчання. Класифікація відмов досягла F1-показника 0,89, зберігаючи стабільну роботу за рівнів шуму датчиків до 30%. Виконання в реальному часі з тривалістю менше 20 мс задовольняє вимоги бортових автоматизованих систем, тоді як асинхронне федеративне навчання забезпечує масштабоване розгортання в розподілених флотах без збільшення бортового обчислювального навантаження. Поєднання адаптивного злиття моделей з урахуванням невизначеності, фізично-інформованого навчання та когнітивного міркування розширює можливості сучасних технологій ГЦД порівняно зі звичайними гібридними діагностичними структурами. Окрім підвищення точності прогнозування та стійкості, архітектура покращує прозорість рішень щодо технічного обслуговування та демонструє практичну придатність для інтелектуальних СЕУ, з оціночним скороченням щорічних експлуатаційних витрат приблизно на 27%. Отримані результати свідчать, що розроблена структура є практичним кроком до надійного та пояснюваного прогнозного обслуговування суднових енергетичних систем наступного покоління.
Посилання
1. Tao F., Zhang M., Liu Y., Nee A. Y. C. Digital Twin Driven Smart Manufacturing. Academic Press. 2019. DOI: https://doi.org/10.1016/C2018-0-02361-5.
2. Fuller A., Fan Z., Day C., Barlow C. Digital twin: Enabling technologies, challenges and open research. IEEE Access. 2020. DOI: https://doi.org/10.1109/ACCESS.2020.2998358.
3. Jones D., Snider C., Nassehi A., Yon J., Hicks B. Characterising the Digital Twin: A systematic literature review. CIRP Journal of Manufacturing Science and Technology. 2020. Vol. 29. P. 36–52. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cirpj.2020.02.002.
4. Rudnichenko N., Vychuzhanin V. Complex Technical System Condition Diagnostics and Prediction Computerization. CEUR Workshop Proceedings. 2020. Vol. 2608. P. 42–56. DOI: https://doi.org/10.32782/cmis/2608-4.
5. Vychuzhanin V. V., Vychuzhanin A. V. A hybrid model for evaluating the accuracy of failure forecasts in ship power plants. Bulletin of Cherkasy State Technological University. 2026. Vol. 31. No. 1. P. 44–59. DOI: https://doi.org/10.62660/bcstu/1.2026.44.
6. Wang J., Ma Y., Zhang L., Gao R. X., Wu D. Deep learning for smart manufacturing: Methods and applications. Journal of Manufacturing Systems. 2020. Vol. 48. P. 144–156. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmsy.2018.01.003.
7. Khan S., Yairi T. A review on the application of deep learning in system health management. Mechanical Systems and Signal Processing. 2018. Vol. 107. P. 241–265.
8. Lu Y., Liu C., Kevin I., Wang K., Huang H., Xu X. Digital Twin-driven smart manufacturing: Connotation, reference model, applications and research issues. Robotics and Computer-Integrated Manufacturing. 2020. Vol. 61. Article 101837. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rcim.2019.101837.
9. Raissi M., Perdikaris P., Karniadakis G. E. Physics-informed neural networks: A deep learning framework for solving forward and inverse problems involving nonlinear partial differential equations. Journal of Computational Physics. 2019. Vol. 378. P. 686–707. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcp.2018.10.045.
10. Karniadakis G. E., Kevrekidis I. G., Lu L., Perdikaris P., Wang S., Yang L. Physics-informed machine learning. Nature Reviews Physics. 2021. Vol. 3. P. 422–440. DOI: https://doi.org/10.1038/s42254-021-00314-5.
11. Kosko B. Fuzzy Cognitive Maps. International Journal of Man-Machine Studies. 1986. Vol. 24. P. 65–75.
12. Papageorgiou E. I., Salmeron J. L. A review of fuzzy cognitive maps research during the last decade. IEEE Transactions on Fuzzy Systems. 2020. Vol. 28. No. 10. P. 2601–2614.
13. Vychuzhanin V., Gritsuk I., Rudnichenko N., Shibaeva N. Cognitive-impulse model for assessing complex technical systems survivability. CEUR Workshop Proceedings. 2020. Vol. 2711. P. 571–585.
14. Wang S., Teng Y., Perdikaris P. Understanding and mitigating gradient flow pathologies in physics-informed neural networks. SIAM Journal on Scientific Computing. 2021. Vol. 43. No. 5. P. A3055–A3081. DOI: https://doi.org/10.1137/20M1318043.
15. Xiang Z., Peng W., Zheng X., Zhao X., Yao W. Self-adaptive loss balanced Physics-informed neural networks. Neurocomputing. 2022. Vol. 496. P. 11–34. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neucom.2022.05.015.
16. Liu M., Fang S., Dong H., Xu C. Review of digital twin: Concepts, technologies, and industrial applications. Journal of Manufacturing Systems. 2021. Vol. 58. P. 346–361. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmsy.2020.06.017.
17. Barricelli B. R., Casiraghi E., Fogli D. A survey on digital twin: Definitions, characteristics, applications, and design implications. IEEE Access. 2019. Vol. 7. P. 167653–167671.
18. Willard J., Jia X., Xu S., Steinbach M., Kumar V. Integrating physics-based modeling with machine learning: A survey. ACM Computing Surveys. 2022. Vol. 55. No. 3. Article 66. DOI: https://doi.org/10.1145/3550198.
19. Zhang W., Yang D., Wang H. Data-driven methods for predictive maintenance of industrial equipment: A survey. IEEE Systems Journal. 2021. Vol. 15. No. 1. P. 141–152. DOI: https://doi.org/10.1109/JSYST.2019.2962002.
20. Karpatne A., Atluri G., Faghmous J. H., et al. Theory-guided data science: A new paradigm for scientific discovery. IEEE Transactions on Knowledge and Data Engineering. 2017. Vol. 29. No. 10. P. 2318–2331. DOI: https://doi.org/10.1109/TKDE.2017.2720168.
21. Kritzinger W., Karner M., Traar G., Henjes J., Sihn W. Digital Twin in manufacturing: A categorical literature review and classification. IFAC-PapersOnLine. 2018. Vol. 51. No. 11. P. 1016–1022. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ifacol.2018.08.474.
22. Rai R., Tiwari M. K., Ivanov D. Machine learning in manufacturing and Industry 4.0 applications. International Journal of Production Research. 2021. Vol. 59. No. 16. P. 4773–4778. DOI: https://doi.org/10.1080/00207543.2021.1956675.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.