Інтелектуальний капітал, управління знаннями та інноваційна ефективність підприємств: аналіз конкретного випадку виробничих підприємств

Анотація

У сучасній економіці знань дослідження взаємозв'язку між інтелектуальним капіталом та інноваційною ефективністю підприємств, а також ролі управління знаннями як сполучної ланки в цьому процесі, набуває особливої актуальності. Водночас більшість наукових праць розглядає цю проблематику на загальногалузевому рівні, залишаючи поза увагою специфіку виробничих підприємств, які є основою національної економіки та потребують термінової технологічної модернізації. Бракує емпіричних досліджень, де управління знаннями виступало б медіатором між інтелектуальним капіталом та інноваційною результативністю саме у виробничому секторі. Заповнення цієї прогалини й визначає мету представленої роботи.

У дослідженні побудовано та емпірично перевірено концептуальну модель «інтелектуальний капітал — управління знаннями — інноваційна ефективність», де управління знаннями виконує функцію посередника. Емпіричну базу склали дані анкетного опитування 172 виробничих підприємств. Для обробки даних використано програмні пакети SPSS та AMOS із застосуванням кореляційного аналізу, перевірки надійності й валідності шкал та моделювання структурними рівняннями.

Результати засвідчили, що всі три виміри інтелектуального капіталу — людський, структурний та реляційний — чинять статистично значущий прямий позитивний вплив на інноваційну ефективність виробничих підприємств. Найбільш виражений прямий ефект демонструє структурний капітал, що підкреслює важливість корпоративної культури та внутрішніх процесів для генерування інновацій. Крім того, інтелектуальний капітал істотно покращує процеси управління знаннями, які, своєю чергою, виступають потужним рушієм інноваційної результативності. При включенні управління знаннями до моделі як медіатора прямий вплив компонентів інтелектуального капіталу зберігається, проте його сила частково знижується, що свідчить про наявність часткового посередницького ефекту. Індекси відповідності моделі відповідають нормативним вимогам, підтверджуючи її адекватність емпіричним даним.

На основі проведеного аналізу сформульовано практичні рекомендації для керівників виробничих підприємств, спрямовані на пріоритетний розвиток структурного капіталу, збільшення інвестицій у людський потенціал, активізацію зовнішніх партнерських зв'язків та вдосконалення систем управління знаннями. Комплексне впровадження запропонованих заходів сприятиме сталому підвищенню інноваційної результативності та конкурентоспроможності виробничих підприємств в умовах динамічної економіки знань.