Cтратегічна стійкість організацій: категоріальний базис
DOI:
https://doi.org/10.33216/1998-7927-2024-286-6-86-91Ключові слова:
стратегічна стійкість, стратегії, стратегічна гнучкість, стратегічний розвиток, організація, екосистема, стійкість організації, інноваційна активність, цифровізація, цифрові технологіїАнотація
В статті доведено, що стратегічна стійкість організацій є однією з ключових тем у сучасному управлінні, що зумовлена швидкими змінами в економічному, соціальному та технологічному середовищі. У цьому контексті важливою є здатність організації адаптуватися до нових умов, зберігати свою конкурентоспроможність і забезпечувати сталий розвиток у довгостроковій перспективі. Стратегічна стійкість охоплює не лише фінансову стабільність, але й здатність до інновацій, гнучкості у реагуванні на зовнішні та внутрішні виклики, а також ефективне управління ресурсами та ризиками. Однією з важливих складових стратегії досягнення стійкості є чіткий категоріальний базис, що включає ключові терміни, поняття та інструменти, які дозволяють організаціям орієнтуватися в складних умовах. Цей базис є основою для розробки стратегій, адаптації організаційних структур, а також управлінських рішень, спрямованих на забезпечення стійкості в умовах змінної зовнішньої та внутрішньої середовищ. Метою роботи є визначення основних категорій, що складають категоріальний каркас стратегічної стійкості організації. Визначення основних категорій та інструментів стратегічної стійкості дозволяє організаціям краще розуміти динаміку змін, планувати довгострокові стратегії та бути готовими до непередбачених обставин. В умовах глобалізації та технологічних трансформацій роль стратегічної стійкості організацій набуває особливого значення для досягнення успіху і забезпечення конкурентних переваг.Стратегічна стійкість організацій є важливим аспектом їхнього довгострокового розвитку та здатності адаптуватися до змінюваного зовнішнього і внутрішнього середовища. Категоріальний базис, який визначає ключові поняття та інструменти для забезпечення стійкості, є основою для формулювання стратегій і прийняття ефективних управлінських рішень. Стратегічна стійкість організації охоплює не лише фінансові та матеріальні аспекти, але й здатність до інновацій, гнучкості у реагуванні на кризові ситуації, а також управління ризиками та ресурсами. В умовах глобалізації та швидких технологічних змін організації, які враховують основи стратегічної стійкості, мають значно більше шансів на досягнення конкурентних переваг і сталий розвиток. Оскільки світова економіка та ринки стають все більш нестабільними, впровадження принципів стратегічної стійкості в діяльність організацій є не лише перевагою, а й необхідністю для забезпечення їхньої довготривалої життєздатності та успіху.
Посилання
1. Krysovatyy, A., & Ptashchenko, O. The mechanism of entrepreneurial innovation system in institutions of higher education. Economics of Development, 2023. 22(2),51-60. https://doi.org/10.57111/econ/2.2023.51. URL: https://ecdev.com.ua/uk/journals/t-22-2-2023/mekhanizm-pidpriyemnitskoyi-innovatsiynoyi-sistemi-u-zakladakh-vishchoyi-osviti
2. Shtal, T., Ptashchenko, O., Rodionov, S., & Kurtsev, O. Implementation of modern marketing tools in entrepreneurial activity. Economics of Development, 2023. 22(4), 53-63. doi: 10.57111/devt/4.2023.53. URL: https://ecdev.com.ua/uk/journals/t-22-4-2023/implementatsiya-suchasnogo-marketingovogo-instrumentariyu-v-pidpriyemnitsku-diyalnist
3. Карпінська М. М. Інтегрована оцінка виробничо-фінансової стійкості підприємства [Електронний ресурс] / М. М. Карпінська, В. М. Костриченко // Студентський вісник Національного університету водного господарства та природокористування. – Випуск 2(4) 2015. С. 141-144. – Режим доступу: http://nuwm.edu.ua/images/content/radamv/Visnyk_4/38.pdf.
4. Кириленко С.В. Формування інноваційної екосистеми підприємництва в умовах цифрової економіки. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2024. Вип. 4 (284). С. 36-42. (Index Copernicus). DOI: https://doi.org/10.33216/1998-7927-2024-284-4-36-42 https://journals.snu.edu.ua/?journal=VisnikSNU
5. Крисоватий А., Десятнюк О., Птащенко О. Digital inclusion: financial and marketing aspects. Журнал стратегічних економічних досліджень, № 3(14), 2023. С. 93-102. https://econ-vistnyk.knutd.edu.ua/wp-content/uploads/sites/17/2023/08/3-2023-10.pdf. DOI: 10.30857/2786-5398.2023.3.10
6. Кубліцька, О. В. Тенденції забезпечення стратегічної стійкості ринку електронної комерції в Україні / О. В. Кубліцька // Бізнес-навігатор. 2024. № 3. С. 425-430.
7. Мазоренко, О. Роль соціально відповідального маркетингу в забезпеченні стратегічного розвитку підприємства / О. Мазоренко, С. Олегівна Попкова // Український журнал прикладної економіки та техніки. 2024. Т. 9, № 3. С. 186-189.
8. Пантєлєєва Н.М., Колодій С.Ю., Ребрик М.А. Цифрова економіка як ключовий тренд розвитку постіндустріального суспільства: монографія. К.: ДВНЗ «Університет банківської справи», 2019. 299 с.
9. Піжук О. І., Муравйов В.Є., 2020. Економічні та соціальні наслідки цифровізації національного господарства. Економічний простір. №163, 2020. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/163-10.
10. Філіппов В.Ю. Управління розвитком підприємництва за імперативами сталого розвитку в інформаційно-інноваційній економіці: системно-інтегрований підхід. Schweinfurt: Time Realities Scientific Group UG (haftungsbeschränkt), 2020. 489 с.
11. Шамрін Р. В. Розробка методики оцінки економічної стійкості підприємств [Електронний ресурс] / Р. В. Шамрін // Вісник Запорізького національного університету. 2010. Випуск 4(8). С. 103-107. – Режим доступу: http://web.znu.edu.ua/herald/issues/2010/eco_2010_4/2010_4/103-107.pdf.