Здатність до викладацької діяльності як концепт підготовки майбутніх докторів філософії у закладах вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.33216/2220-6310/2025-111-1-110-118Ключові слова:
здобувач третього освітньо-наукового рівня вищої освіти, викладацька діяльність, здатність до інновацій, готовність до освітнього лідерства, аспірантураАнотація
Статтю присвячено обґрунтуванню тих передумов, які сприяють позитивній динаміці процесу підготовки майбутнього доктора філософії до викладацької діяльності у ЗВО. В результаті проведеного наукового дискурсу доведено беззаперечні переваги такої соціальної інституції як аспірантура.
Констатовано, що наукові розвідки сучасних учених здебільшого сфокусовані на ресурсах аспірантського навчання здобувача щодо його спроможності підготувати, апробувати та оприлюднити (захистити) розроблений дослідницький проєкт; ще й досі опосередковано і в постановочному плані вивчається своєрідність процесу його становлення як викладача ЗВО. Підтверджено доцільність вважати системоутворювальним те значення, яке набувавє у цій площині курсу «Психологія та педагогіка» й виробничо-асистентська практика здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти.
Обґрунтовано правомірність уважати важливими передумовами підготовки майбутнього доктора філософії, як викладача ЗВО, повноцінну реалізацію потенціалу і формальної, і неформальної освіти. Не менш сприятливою у цьому відношенні означено й спрямовуючу роль Професійного стандарту викладача ЗВО та практико-орієнтовні заходи, повʼязані із доєднанням вітчизняних вищих шкіл до європейського дослідницького простору.
