Розвиток української музичної культури в епоху середньовіччя

Анотація

У статті здійснено аналіз розвитку української музичної культури, яка  займала вагоме місце у культурно-мистецькому просторі України та впливала на формування художніх смаків української молоді в епоху Середньовіччя. Наголошено, що українська музична культура зародилася в далекому історичному минулому.

Досліджено, що Київська Русь досягла особливо високого політичного і культурного розквіту в ХI столітті при князях Володимирі та Ярославі. Значення цього періоду в історії культури українського народу є надзвичайно важливим, адже саме в цей час були закладені основи розвитку літератури, архітектури та музичного мистецтва. Як один з важливих компонентів суспільної культури, музика була тісно пов’язана з культурою і побутом народу.

Наголошено, що вже в ті часи в Київській Русі почало розвивалося професійне музичне мистецтво, яке, окрім зразків народної творчості, вміщувало церковну музику і музику княжих дворів. Музичній освіченості стало надаватися велике значення.

Доведено, що найбільш популярним видом музичної народної творчості була народна пісня. Вже в часів Київської Русі в українській культури була широко розповсюджена інструментальна танцювальна музика. Світське музикування почало розвиватися в українському суспільстві починаючи з ХV-го століття. Виникнення багатоголосного співу у ХVI-му столітті в Україні сприяло початку систематизації, упорядкування основ співочого мистецтва та інтенсивній творчій діяльності. Професійна музика XV століття зосереджувалася у важливих культурних містах того часу - Львові, Києві та інших. Показано, що в епоху Середньовіччя художня культура становилася одним із визначальних чинників прогресу суспільства. Накопичувались й узагальнювались мистецькі надбання, розвивалося професійне музичне мистецтво. Художні традиції Київської Русі, змінюючись та збагачуючись, продовжували розвиватися на протязі декілька століть.