ГОТОВНІСТЬ ДО САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

У статті зосереджено увагу на проблемі готовності до самоосвітньої діяльності майбутніх вчителів початкових класів. Зазначено, що самоосвіта виступає складовою професійної підготовки і розуміється в її межах як процес, який забезпечує безперервність підвищення освітнього рівня та розширення інформаційного поля фахівців, покращення якості та підняття рівня їхньої компетентності та професіоналізму, що пов’язаний з розвитком особистості та бере участь у формуванні загальної та педагогічної культури, слугує становленню світогляду, оскільки саме студент є суб’єктом управління власною навчальною діяльністю під час фахової підготовки.

Для визначення ставлення майбутніх вчителів до процесу самоосвіти та їх оцінки значущості володіння самоосвітньою компетентністю у сфері майбутньої професійної діяльності студентам пропонувалося відповісти на питання анкети з метою виявлення рівня сформованості самоосвітньої компетентності. Подано результати констатувального експерименту, які вказують на те, що студенти здібні до самоосвіти та саморозвитку, проте система професійної підготовки недостатньою мірою сприяє формуванню самоосвітньої компетентності, яка є ключовою для безперервної освіти майбутніх вчителів. Тому актуальним є здійснення цілеспрямованої підготовки до самоосвіти майбутніх вчителів початкових класів із врахуванням передового педагогічного досвіду.

Розроблено робочу програму спецкурсу «Самоосвіта у вищій школі», яка орієнтована для студентів спеціальності 013 «Початкова освіта» другого (магістерського) рівня вищої освіти. Мета курсу полягає у підготовці до самоосвіти; спрямуванні діяльності майбутніх вчителів початкових класів на саморозвитку і самовдосконаленні професійних компетентностей через самоосвіту. Зазначено, що однією з ключових завдань спецкурсу є формування самоосвітньої компетентності майбутніх вчителів початкових класів.