СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація

Україна перебуває в динамічному просторі, в якому відбувається постійне змішування культур, що породжує проблему етнокультурної ідентичності людей, які проживають на її території, адже українці сприймають національність через культуру. У статті дано визначення понять «культура», «етнічна культура», «етнопедагогіка». Виокремлено два важливих розділи етнопедагогіки: національний зміст (власне етнокультура і загальнолюдські знання, що розглядаються саме в її ракурсі) і етнічно зумовлені методи виховання (методичне забезпечення, яке дозволяє найкращим чином враховувати психологічні особливості сприйняття і мислення представників етносу). Визначено поняття етнокультурної компетентності дошкільника (інтегративна властивість особистості, що поєднує знання про виникнення, розвиток та етнокультурну самобутність рідного народу, а також мотиви, почуття, цінності, уміння, які доцільно реалізуються в практичній життєдіяльності із збереження та примноження української етнокультури). Обґрунтовано сутність і структуру етнокультурної компетентності дошкільника (пізнавальний компонент: інтерес до пізнання народної культури, оволодіння знаннями про культуру свого етносу та етнокультурні традиції дітей – друзів, сусідів – представників національних спільнот відповідно до вікових умов; емоційно-ціннісний компонент: потреба в збереженні її здобутків етнокультури, позитивне реагування і повага до різних чинників етнокультури; діяльнісний компонент: входження в етнокультурне середовище, вибір форм толерантної взаємодії в умовах поліетнічного складу народу).

Описано три етапи, які проходить особистість під час формування етнокультурної компетентності, що умовно можливо співвіднести зі ступенями навчання