РОЗВИТОК ТРАДИЦІЙ МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ В УКРАЇНІ ЗАСОБАМИ ХОРОВОГО СПІВУ

Анотація

У статті досліджуються розвиток традицій музично-естетичного виховання підростаючого покоління в Україні засобами хорового співу. Автори статті зазначають, що з давніх часів хоровий спів був невід’ємним елементом суспільного життя. У стародавніх державах його використовували як засіб не лише розваги й ритуального дійства, а й гармонізації людських стосунків на різних рівнях. Водночас, починаючи з раннього середньовіччя, протягом багатьох століть хоровий спів виконував переважно прикладну роль у суспільстві – його використовували як засіб проведення церковних літургій, релігійного, морального й патріотичного виховання. Поступове збагачення філософських і психолого-педагогічних уявлень про функціональне й зокрема естетично-виховне значення музики для окремої особистості й усього суспільства, що розпочалось ще з епохи Відродження, до кінця ХІХ століття практично не впливало на реальний стан виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Підкреслено, що тільки на межі ХІХ−ХХ століть теорія музично-естетичного виховання дітей і молоді суттєво наблизилася до реальної практики. Водночас, разом з усвідомленням педагогічною спільнотою необхідності гармонійного й усебічного розвитку особистості з раннього віку та особливої ролі в цьому музично-естетичного виховання засобами різноманітної активності дитини, хоровий спів поступово втратив своє значення як домінантний вид музичної діяльності дітей у процесі шкільної освіти. Автори статті зазначають, що проблема використання різноманітного виховного потенціалу хорового співу в умовах шкільної освіти залишається актуальною у вітчизняній педагогіці, фахівці наголошують, що хоровий спів разом з іншими видами музичної діяльності є важливим і невід’ємним засобом музично-естетичного виховання молодого покоління.