ПІДХОДИ ОЦІНКИ ВЕКТОРІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПЕРЕМІЩЕНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ
DOI:
https://doi.org/10.33216/2220-6310/2023-106-2-214-225Ключові слова:
переміщені університети, підходи та вектори трансформації, модульний підхід, наскрізна координаціяАнотація
У статті розглядаються та аналізуються перспективні вектори та підходи до системної трансформації переміщених університетів у форматі сучасних викликів за ОПП 201 «Агрономія». Предметом дослідження є фактори трансформації освітнього процесу на основі принципів наскрізної координації. Дослідження виконано в рамках розробки стратегії інноваційного розвитку кафедри агрономії та лісівництва Східноукраїнського національного університету імені В. Даля (СНУ/EUNU). Об’єктом дослідження є основні фактори побудови цілісних систем за модульним принципом. Встановлено, що при розподілі за функціональними напрямками в індивідуальних планах для ОПП 201 «Агрономія» частка наближається по навчальній роботі до 23,8%, методичній роботі – до 34,0%, науковій роботі – до 3,9%, організаційній роботі – до 36,7% та підвищення кваліфікації до 1,6%. Функціонально-прагматичним в організації навчального процесу є дотримання алгоритмів А4 (Інтелект – Інформація – Інновації – Інвестиції) та А6 (Аналітичність – Актуальність – Адекватність – Адаптивність – Акцентність – Активність). Відповідно до SMART-підходів постановки проблеми та SWOT-аналізу застосування правила Парето 80/20 є виправданим. Для ОПП 201 «Агрономія» для магістрів на початковому етапі створення системи достатнім є 3-х модульний рівень структурної організації з охопленням 21 фактору, при потенційно можливому 5-6 модульному рівні з охопленням 33-39 факторів. Для більш простих локальних задач може бути виправданим використання напівмодулів, за яких 1 напівмодуль може аналізувати 8 факторів, 2 напівмодулі – 13, 3 напівмодулі – 18 і 4 напівмодулі – 23 фактора. При формуванні системи важливо забезпечити 6-елементний рівень факторних кластерів і вибір 3-х точок зв'язку між модулями або напівмодулями.