ДУХОВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ У СВІТЛІ ЗНАННЯ, РИТОРИЧНИХ ОБРАЗІВ ЧАСУ ТА ОПАНУВАННЯ ВЛАСНОГО МАЙБУТНЬОГО. ЧАСТИНА II. ОРАТОРИКА – КОНФЛІКТНИЙ СВІТ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ – СВІТ ПРОМОВ І ПРОБЛЕМ

Анотація

Стаття – друга з двох частин нового авторського дослідження, присвяченого проблемі духовності в її філософському, освітньому, комунікативному, риторичному та управлінському вимірах. Воно продовжує двадцятирічну серію публікацій автора з питань духовності, освіти, комунікативних засад управління і влади, а також риторичної класифікації промов і проблем. Акцент зроблено на власне риторичних засадах розподілу державної влади, фундаментальних конфліктах в галузі державного управління та відповідних способах мирної комунікації з владою, а разом із тим на їхньому освітньому і духовному вимірах. З урахуванням і на тлі окресленої проблематики представлено аналіз основних напрямів проблематизації мислення і мовлення. У статті використано матеріали лекційного курсу автора «Практична риторика і управління комунікацією». У Преамбулі другої частини статті окреслено нове для цього дослідження, проте тісно пов’язане з попереднім коло проблем, що по-своєму визначають спілкування особистості з її майбутнім. В розділі I представлено часові образи влади, риторичний розподіл владних повноважень та види конфліктів між громадянами і державою як обов’язковий предмет громадянської освіти особистості в демократичній державі. В розділі II визначено феномен проблемності, представлено напрями і способи проблематизації життя, часові образи проблем та їхню риторичну класифікацію в узгодженні з риторичною класифікацією промов. Проблемне поле буття ідентифіковане як простір неперервної освіти особистості на шляху до власної справжності. В Епілогу визначено напрями майбутніх досліджень.