РОЗВИТОК ЦІЛЬОВОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ: РЕСУРСИ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Стаття присвячена висвітленню результатів психологічного дискурсу, котрий мав на меті окреслити впливовість ігрової діяльності дітей дошкільного віку на динаміку процесу розвитку їхньої цільової спрямованості. Акцентовано увагу, з одного боку, на психологічний зміст гри дітей у віковий період дошкілля, а з іншого – на своєрідність феномену «цільова спрямованість», його аналізу в ракурсі особистості дитини, котра має особливі освітні потреби. Доведено, що цільова спрямованість як психологічне явище доцільно вивчати з огляду на характерні риси, причому за контентністю «психологічно-індивідуального» та «діяльнісного», оскільки саме такий контент визнано психологами найбільш конструктивним. Означеним обґрунтовано, зокрема, доцільність розглядати розвиток цільової спрямованості дитини з особливими освітніми потребами в якості параметра її успішної адаптації в умовах інклюзивного середовища; психологічний супровід такого процесу формує відповідну її позицію, де важливими постають партнерські відносини із сім’єю категоріальної дитини. Констатовано сенситивність у цьому відношенні раннього віку дитини, оскільки у цей життєвий період відбуваються, зокрема, інтенсивність ігрової діяльності, висока пізнавальна активність та зацікавлене ставлення до незнайомих дорослих; у віковий період до трьох років уже спостерігаються контури демонстрації дитиною індивідуальності та автономності. В результаті аналізу певних практико-орієнтивних аспектів ігрової діяльності дітей із затримкою психологічного розвитку підтверджено ефективність сюжетно-рольових ігор у розвитку цільової спрямованості дитини з особливими освітніми потребами.