Термінополе інклюзивної освіти в її нормативно-правовому забезпеченні
DOI:
https://doi.org/10.33216/2220-6310/2024-110-3-28-34Ключові слова:
інклюзивна освіта, інклюзивне навчання, інклюзивно-ресурсний центр, інклюзивне освітнє середовище, людина з інвалідністю, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністюАнотація
На виконання завдань другого, аналітико-синтетичного, етапу прикладного наукового дослідження «Інформаційно-аналітичний супровід освіти і педагогіки: вітчизняний і зарубіжний досвід» (2023–2025 рр.) відділ наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського здійснив аналіз наукових напрацювань українських дослідників щодо складових термінополя інклюзивної освіти в її нормативно-правовому забезпеченні. Стаття має на меті ознайомити освітянську спільноту із засадничими термінами інклюзивної освіти чинного законодавства для формування гуманного ставлення до учасників інклюзивного освітнього процесу. Зазначено, що інклюзивна освіта має базуватися на розумінні педагогами інклюзії як основної цінності демократичного суспільства, вихованні толерантності, зміні ставлення до людей з особливими потребами та набутті необхідних професійних компетенцій для ефективної роботи в інклюзивному середовищі.
Наголошено, що Міністерство юстиції України, аби не порушувати прав людей, зокрема формуючи та поглиблюючи негативні стереотипи, пропонує правильно вживати терміни, коректним чином говорити про і звертатися до людей з інвалідністю, а саме брати за розумне і використовувати такі терміни, як: «людина з інвалідністю»; «людина з фізичними / сенсорними / психічними / інтелектуальними / ментальними порушеннями»; «людина з порушеннями опорно-рухового апарату; людина з порушеннями рухової функції». З’ясовано, що така робота, про яку йдеться, може здійснитись тільки в аурі духовності українського суспільства, якої потребують як надавачі інклюзивних послуг, так і отримувачі. У перспективі вважаємо за доцільне дослідити й зарубіжний досвід у цьому контексті.